КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
16.12.2011 № Б3/134-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів:
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 16.11.0211 року у справі № Б3/134-11 (суддя Лопатін А.В.)
за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Форіна», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2011 року провадження у справі № Б3/134-11 за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Форіна» про банкрутство припинено.
Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив (дослівно): скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 16.11.0211 року у справі № Б3/134-11 і направити справу на новий розгляд в господарський суд Київської області.
Також до апеляційної додане клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому останній просив відновити пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 16.11.0211 року у справі № Б3/134-11.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний господарський суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На підставі частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Пункт 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу було оголошено 16.11.2011 р. та відповідно направлено сторонам 21.11.2011 року, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення господарського суду Київської області на зворотній стороні оригіналу ухвали (а.с. 43).
Згідно ст. 93 ГПК України апеляційна скарга на ухвали місцевого господарського суду подається протягом п’яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до господарського суду Київської області апеляційна скарга була подана 30.11.2011 р. (штамп відділу документального забезпечення господарського суду Київської області на титульному аркуші апеляційної скарги), тобто з пропуском строку, встановленого ст. 93 ГПК України.
Крім того, у тексті апеляційної скарги апелянт, зазначає, що пропустив строк на апеляційне оскарження (дослівно): «через те, що хоч судом і було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали у справі № Б3/133-11 16.11.2011 року, повний текст оформленої відповідно до вимог процесуального законодавства ухвали відправлено скаржнику лише 23.11.2011 року».
Колегія суддів зазначає, що причини пропущення строку на апеляційне оскарження у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007 № 01-8/123 зазначено: «Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.»
В п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від № 7 від 17.05.2011 року зазначено, що статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що оскаржувана ухвала господарського суду Київської області міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень у вільному доступі.
Апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апелянтом не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги; не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.
При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в п. 1 прохальної частини апеляційної скарги про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.
Частиною 2 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи викладене вище, апеляційна скарга Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 53, 86, 93 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 6.11.0211 року у справі № Б3/134-11.
2. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 16.11.0211 року у справі № Б3/134-11 залишити без розгляду.
3. Справу № Б3/134-11 повернути до господарського суду Київської області
Головуючий суддя
Судді