ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.12                                                                                 Справа № 29/168/2011

За позовом:                              Товариство з обмеженою відповідальністю

«Інтерфуд», м. Донецьк;

до відповідача:                              Товариство з обмеженою відповідальністю

«Глорія», м. Луганськ;

про                                                   стягнення 225 043 грн. 90 коп.

Суддя                                                   Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання:         Скрипник М.С.;

в присутності представників

сторін:

від позивача:                     ОСОБА_1., представник за довіреністю б/н

від 19.12.2011;

від відповідача:                     повноважний представник у судове засідання

не прибув.

          Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфуд»(далі –ТОВ «Інтерфуд», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія» (далі –ТОВ «Глорія», відповідача у справі) заборгованості 217923 грн. 78 коп., з яких:

- 207025 грн. 00 коп. борг за поставлений товар за договором постачання № 11 від 13.01.2009 та за договором постачання № 29 від 10.03.2011;

- 10898 грн. 78 коп. –пеня.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов укладених сторонами у справі договорів постачання щодо оплати отриманого товару.

19.12.2011 від позивача надійшла заява від 12.12.2011 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він збільшує вимоги про стягнення пені.  

Загальна сума позову складає  225 043 грн. 90 коп., з яких:

- 207025 грн. 00 коп. борг за поставлений товар за договором постачання № 11 від 13.01.2009 та за договором постачання № 29 від 10.03.2011;

- 18 018 грн. 90 коп. –пеня, з яких: 3 433 грн. 21 коп. пеня за договором № 11 від 13.01.2009 та 14 585 грн. 69 коп. пеня за договором № 29 від 10.03.2011.

Позивач подав докази надіслання даної заяви відповідачу та оригінал платіжного доручення № 179 від 13.12.2011 про доплату судового збору в розмірі 142 грн. 40 коп.

Розглянувши вказану заяву суд, керуючись статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), приймає її до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія» (далі –ТОВ «Глорія») відповідач у справі, відзив на позов та витребувані судом матеріали не подав, з невідомих причин не забезпечив участі повноважного представника у судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання за його належним місцезнаходженням процесуальних документів господарського суду:  ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті (а.с.28-32).

Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Справа розглядалася неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати витребувані судом матеріали.

До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При з'ясуванні фактичних обставини справи, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, дослідженням наданих позивачем доказів, суд

                                                  В С Т А Н О В И В:

Між сторонами за позовом 13.01.2009 укладено договір поставки № 11 (далі –договір № 11), за умовами пункту 1.1 якого Постачальник, позивач у справі, зобов’язався поставити Покупцю, відповідачу у справі, товар, а останній, у свою чергу, зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість (а.с.8).   

Кількість товару, що підлягає поставці, сорт, вид, марка, тип визначаються у видаткових накладних, що є невід’ємною частиною цього договору (пункт 2.1 договору № 11).  

Порядок оплати сторони визначили у розділі 6 договору № 11, відповідно до якого оплата товару здійснюється протягом 7-ми календарних днів після поставки товару на склад Покупця (пункт 6.1 договору № 11).  

Відповідальність сторін встановлена розділом 9 договору № 11, зокрема:

- підпункт 9.1.1 пункту 9.1 - за прострочку поставки товару в обумовлені строки, а також за недопоставку товару, за порушення строків заміни неякісного товару Постачальник сплачує Покупцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно виконаного зобов’язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент порушення зобов’язання, за кожний день прострочки за період з моменту порушення зобов’язання до повного його виконання;

- пункт 9.2 –у разі несвоєчасної оплати за товар, крім попередньої оплати, Покупець сплачує Постачальнику виключну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Додатковою угодою № 1 від 17.01.2011 до договору № 11 сторони продовжили строк дії цього договору до 31.12.2011 (а.с.10).

10.03.2011 сторони за позовом уклали договір поставки № 29 (далі –договір № 29), відповідно до пункту 2.1 якого кількість, вид, тип, марка товарів визначається у видаткових накладних (а.с.11,12).

За умовами пункту 6.1 договору № 29 оплата товару здійснюється протягом 14 календарних днів після надходження товару на склад Покупця, відповідача у справі.

Відповідальність сторін визначена у розділі 9 договору № 29.

Зміст умов, викладених у підпункті 9.1.1, пункті 9.2 відповідає змісту підпункту 9.1.1, пункту 9.2 договору № 11 від 13.01.2009.

За видатковою накладною № РН-0000089 від 10.03.2011, на підставі договору № 11 від 13.01.2009, відповідач за довіреністю серія ААА № 504188 від 10.03.2011 отримав від позивача «альбумін»на загальну суму                46 575 грн. 00 коп. (а.с.15,17).

На підставі договору № 29 від 10.03.2011 позивач поставив відповідачу товар «агар –агар»на загальну суму 197 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000108 від 22.03.2011 та довіреністю представника відповідача серія ААА № 504200 від 22.03.2011 (а.с.16,18).

Відповідач розрахувався за отриманий товар частково:

- 22.07.2011 перераховано 7 000 грн. 00 коп. за накладною від 10.03.2011, що підтверджується банківською випискою (а.с.23);

- 15.08.2011 повернуто товар «агар –агар» на суму 29 550 грн. 00 коп., що підтверджується накладною про повернення товару № 1358 (а.с.24).

Сума неоплаченого товару складає 207 025 грн. 00 коп.

Причиною виникнення спору стало неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань по оплаті отриманого товару.

Доказів оплати за отриманий товар відповідачем не надано, позовні вимоги не спростовано.

Оцінивши фактичні обставини справи, подані позивачем докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами у справі виникли з договорів поставки  № 11 від 13.01.2009 та № 29 від 10.03.2011, які за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) про купівлю –продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі –ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

 Загальні положення про купівлю –продаж визначені                          главою 54 ЦК України.    

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

 За правилами частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 6.1 договору поставки № 11 від 13.01.2009 передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 7-ми календарних днів після поставки товару на склад Покупця.

За умовами пункту 6.1 договору № 29 від 10.03.2011 оплата товару здійснюється протягом 14 календарних днів після надходження товару на склад Покупця, відповідача у справі.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої зобов’язання за договорами поставки № 11 від 13.01.2009 та № 29 від 10.03.2011.

Так, за видатковою накладною № РН-0000089 від 10.03.2011, на підставі договору № 11 від 13.01.2009, відповідач за довіреністю серія ААА № 504188 від 10.03.2011 отримав від позивача «альбумін»на загальну суму                    46 575 грн. 00 коп.

На підставі договору № 29 від 10.03.2011 позивач поставив відповідачу товар «агар –агар»на загальну суму 197 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000108 від 22.03.2011 та довіреністю представника відповідача серія ААА № 504200 від 22.03.2011.

Копії яких залучені до матеріалів справи (а.с.15-18).

Претензій по поставці товару у відповідача немає.   

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач порушив порядок та умови проведення розрахунків за отриманий товар, визначені пунктом 6.1 договорів № 11 від 13.01.2009 та № 29 від 10.03.2011, не розрахувався з позивачем за отриманий товар у повному обсязі, заборгованість складає              207 025 грн. 00 коп., що не спростовано відповідачем.

Отже, позовні вимоги позивача, що складають суму боргу, відповідають чинному законодавству та умовам договорів поставки № 11 від 13.01.2009 та № 29 від 10.03.2011, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 9.2 договорів  поставки  № 11 від 13.01.2009 та № 29 від 10.03.2011 встановлено, що у разі несвоєчасної оплати за товар, крім попередньої оплати, Покупець сплачує Постачальнику виключну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у загальній сумі                         18 018 грн. 90 коп., з яких: 3 433 грн. 21 коп. пеня за договором поставки           № 11 від 13.01.2009 та 14 585 грн. 69 коп. пеня за договором поставки № 29 від 10.03.2011.

Перевіривши розрахунки заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно, відповідно до діючого законодавства та умовам договорів, є обґрунтовано заявленою.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені у заявленій сумі                          18 018 грн. 90 коп. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог та задоволення позову у повному обсязі.  

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 4500 грн. 88 коп. сплачений позивачем за подання позову покладається на відповідача.  

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.    

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія», 91002,             м. Луганськ, вул. Карла Лібкнехта, буд.16-А ідентифікаційний код 24188280 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфуд», 83004,                      м. Донецьк, вул. Гаражна, буд.1, ідентифікаційний код 31906166, борг у сумі 207 025 грн. 00 коп., пеню у сумі 18 018 грн. 90 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 4500 грн. 88 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –16.01.2012.

Суддя                                                                                Р.Є. Якушенко