Справа № 1407/2-а-10441/11
ПОСТАНОВА
іменем України
"26" грудня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення противоправною
ВСТАНОВИВ:
04.11.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання постанови від 25.10.2011 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 96 ч. 4 КУпАП противоправною.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що притягнення до адміністративної відповідальності проведено з порушенням порядку передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення: протокол про адміністративне правопорушення був складений за його відсутності, про розгляд справи він не був сповіщений.
Посилаючись на незаконність постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 96 ч. 4 КУпАП , позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 2 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача –виконуючим обов’язки начальника Північно-західного відділу контролю за будівництвом об’єктів ОСОБА_2 - на підставі, в межах повноважень, передбачених Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 18.10.2011 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 96 ч. 4 КУпАП –а саме: 18.10.2011 року в результаті перевірки припису №26 від 13.09.2011 року було виявлено, що ОСОБА_1 розпочато будівельні роботи з будівництва сараю та складу розміром 10х10 за адресою: с. Дмитрівка,Вознесенського району Миколаївської області вул. Степова,20 при відсутності проектної та дозвільної документації, а також документа, що посвідчує право на користування земельною ділянкою, чим порушено ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності,», ст.ст. 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Згідно зазначеного протоколу іншою посадовою особою –першим заступником начальника інспекції ДАБК у Миколаївській області ОСОБА_3 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта,
речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На неодноразові вимоги суду щодо надання адміністративної справи та доказів, які підтверджували скоєння правопорушення відповідач не відреагував: в матеріалах справи відсутні докази, що позивач раніше притягувався до адміністративної відповідальності, дані про те, що він своєчасно був сповіщений про місце і час розгляду справи. Протокол та постанова в справі про адміністративне правопорушення не містять такої кваліфікуючої ознаки об’єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, як вчинення правопорушення особою, яка раніше вчиняла аналогічне правопорушення. В Акті перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності від 18.10.2011 року зазначено, що він складений за відсутності ОСОБА_1, в порушення п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року –державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.
Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 3 п. 3 КАС України).
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 25.10.2011 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 96 ч.4 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Є.Старжинська