10.01.2012                                                                                           Справа № 2-4730/11

Рішення

Іменем України

10.01.2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: судді Бойка В.М.

за участю секретаря Паруліте Ю.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, –

Встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 з 19.08.2001 року. Шлюб між ними був зареєстрований у відділі реєстрації актів громадського стану Вінницького міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 1477.

Від шлюбу в них є неповнолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Спільне життя з відповідачем не склалось, він останні роки не приділяє належної уваги сім'ї. У них склалися неприязні стосунки один з одним. Відповідач матеріально позивачці та дочці не допомагає, всі зароблені кошти витрачає на власні потреби. Спільне господарство подружжям не ведеться. На даний час шлюбні відносини фактично припиненні. Подальше сумісне життя та збереження сім'ї позивачка вважає неможливим.

Одруження з відповідачем виявилось невдалим, позивачка вважає, що з підстав того, що у них з позивачкою різні погляди на життя. Відповідач постійно проявляв до неї неповагу, вчиняв сварки без будь-яких на те причин. Вона усіма силами старалась зберегти сім'ю, але всі її заходи виявились марними. У вихованні доньки відповідач по справі не приймає участі. Внаслідок цього донька позбавилась батьківської ласки, а батько аби налагодити ситуацію, що склалась, не зробив для цього зі своєї сторони жодного кроку на її виправлення.

Він став зникати на тривалий час, запевняючи позивачку щодо свого батька, мотивуючи це тим, що той за станом свого здоров'я потребує більше уваги і допомоги, ніж вона і їхня донька.

З вини відповідача сумісне життя у них не склалось, а тому подальше збереження сім'ї стало неможливим. Позивачка переконалась, що вони є зовсім різними людьми і тому як в їхніх інтересах, так і в інтересах доньки вони повинні розірвати шлюб.

Відповідно до їхньої домовленості, а також волі доньки ОСОБА_5, вона буде проживати з позивачкою.

В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала, аргументуючи їх мотивами, викладеними в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти розірвання шлюбу.

          Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки шлюб фактично розпався, сторони не підтримують подружніх відносин, а тому його необхідно розірвати.

          Позивачка у судовому засіданні просила судові витрати залишити за нею.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 104 ч. 2, 105 ч. 3, 110 ч. 1, 112 СК України, ст.ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд –

Вирішив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований 10 серпня 2001 року у відділі реєстрації актів громадського стану м. Вінниці, актовий запис № 1477.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СУДДЯ: