Справа № 287/848/25

провадження 3/287/2324/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року         м. Олевськ

       Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , за   ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 298078 від 12.04.2025 року встановлено, що 12.04.2025 року о 10 год. 00 хв. в с. Радовель по вул. Київська, водій ОСОБА_1 керував скутером Хонда Діо не виконав законної вимоги поліцейського про зупинку ТЗ, яка була подана водієві шляхом вимкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів, звукової сирени та голосових команд про зупинку, чим порушив вимоги п.2.4. Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зокрема, у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставини вчинення зазначеного правопорушення підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 298078 від 12.04.2025 року, який складений уповноваженою службовою особою Національної поліції та містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення;

- копією постави про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4481809 від 12.04.2025 року;

-  відеозаписом події за участю ОСОБА_1 , яка відбулась 12.04.2025 року.

Також з копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4481809 від 12.04.2025 року вбачається, що зазначений протокол складений відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до загальних положень ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Таким чином, аналізуючи всі  зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діями ОСОБА_1  допущено порушення вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху, а саме не виконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка була подана за допомогою увімкненого проблискового маячка синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу та вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження за результатами дослідження наданих доказів.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1   кваліфікуються за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд дійшов до висновку про необхідність застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.  27,  40-1, ч. 1 ст. 122-2,

ст. ст. 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 153,00 (сто п`ятдесят три) гривні.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) – 37976485, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн, які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: М. Г. Русин