Справа № 276/376/25

Провадження по справі №2/276/275/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року с-ще Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді  Збаражського А.М.

з участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

АТ «Універсал банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.11.2017 у розмірі 189870,09 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 02.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 02.11.2017. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 80 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальними платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими платежами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), внаслідок чого в останнього виникла заборгованість за кредитним договором від 02.11.2017, яка станом на 22.01.2025 складає 189870,09 гривень (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

За таких обставин, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 04.03.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача до суду направив заяву, де просить справу розглянути без участі представника Банку та не заперечує проти винесення у справі заочного рішення .

Відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку - шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, які повернути з відміткою Укрпошти про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно із ч.10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно із ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У пункті 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 02.11.2017 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «monobank», згідно умов якого відповідач шляхом підписання анкети-заяви отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок № НОМЕР_2 , на суму, вказану в додатку.

Підписавши анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank», відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Також, у анкеті-заяві до Договору ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, а також визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом його власноручного підпису (а.с. 28).

Згідно довідки АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг від 02.11.2017 за кред. карткою НОМЕР_1 , 02.11.2017 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 50 000 грн, який 22.02.2018 збільшено до 60 000 грн, а 14.08.2018 - до 80000 грн (а.сп.27).

Відповідно до довідки про наявність рахунку від 22.01.2025, виданої АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_3 , картка Чорна № НОМЕР_1 , валюта UAH (а.сп.26).

Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг від 02.11.2017 станом на 22.01.2025 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 189870,09 грн (а.с. 9-13).

Як слідує з виписки по рахунку НОМЕР_3 , ОСОБА_1 02.11.2017 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту в сумі 50000 гривень. У подальшому, кредитний ліміт 22.02.2018 збільшено до 60 000 грн, а 14.08.2018 - до 80000 грн. Вказаною випискою підтверджено, що відповідач отримав та використовував кредитні кошти, розраховувався кредитними коштами при здійсненні покупок, знімав готівку в банкоматах, а також вносив кошти на погашення заборгованості за кредитним договором, що свідчить про вчинення ним дій, спрямованих на виконання умов кредитного договору від 02.11.2017 (а.сп.15-25).

За змістом анкети-заяви від 02.11.2017, строки здійснення періодичних платежів та процентна ставка за користування кредитними коштами у такій не встановлена.

Разом з тим, згідно наданого банком розрахунку заборгованості з 02.11.2017 по 22.01.2025 банк здійснював нарахування відсотків за користування кредитними коштами за ставкою, яка становила 38,4 %, 37,2 %, 19,2 %.

Позивач, обґрунтовуючи право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором про надання банківських послуг від 02.11.2017, посилався на витяг з Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи банку з обслуговування чорної картки «monobank», Паспорт споживчого кредиту чорної картки «monobank» як на невід`ємні частини кредитного договору.

Однак, надані позивачем Умови та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи банку з обслуговування чорної картки «monobank» та Паспорт споживчого кредиту чорної картки «monobank» не містять підпису відповідача, в тому числі і електронного підпису.

За відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження отримання відповідачем в електронному вигляді Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку з обслуговування чорної картки «monobank» та Паспорту споживчого кредиту картки «monobank», у суду відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту було ознайомлено ОСОБА_1 .

Згідно з наданого позивачем витягу з Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», їхня редакція затверджена протоколом Правління № 46 від 24 листопада 2021 року та набула чинності з 27 листопада 2021 року, тобто більш ніж через чотири роки після укладення кредитного договору, а відтак, на переконання суду, не може бути частиною кредитного договору, укладеного 02.11.2017.

При цьому, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що саме з цими Умовами та правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифами банку з обслуговування чорної картки «monobank» та Паспортом споживчого кредиту чорної картки «monobank» відповідач ознайомився та погодився з ними, а також те, що зазначені документи станом на 02.11.2017 містили умови, зокрема щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловила правову позицію про те, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу «Умови та правила банківських послуг», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» та витяг з «Тарифів Банку» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена щодо укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, долучений позивачем в якості доказу Паспорт щодо кредитного продукту, який є актуальний та зберігає чинність до 01.01.2023, не можна вважати підтвердженням того, що сторони обумовили тип кредиту, кредитний ліміт, строк кредитування, відсоткову ставку за користування кредитними коштами, оскільки в анкеті-заяві не міститься інформації щодо банківського продукту (кредиту), який надається позичальнику, яку саме банківську картку отримує позичальник.

Більш того, зі змісту Паспорту щодо кредитного продукту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.

У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту за сімома кредитними картками та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Також, відсутні відомості про те, що зазначений Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем.

Окрім цього, слід зазначити, що Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який включає до форми договору про споживчий кредит (ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»).

Вказане узгоджується із правовими позиціями викладеними у постановах Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.05.2022 (справа №393/126/20), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.08.2022 (справа № 156/268/21).

Згідно виписки по рахунку НОМЕР_3 , сума витрат за період 02.11.2017 - 22.01.2025 склала 611849,21 грн, а сума зарахувань за вказаний період – 430664,88 гривень. При цьому, за вказаний період банком нараховано відсотків у загальній сумі 220263,84 гривень. Зазначені відсотки включались в загальну заборгованість (витрати) по кредиту (а.сп.15-25).

Оскільки в анкеті-заяві від 02.11.2017 процентна ставка за користування кредитними коштами не встановлена, суд вважає неправомірним та безпідставним нарахування банком відсотків, включення їх в загальну заборгованість та подальше погашення відсотків за користування даним кредитом за рахунок внесених боржником коштів по кредиту, натомість списана сума коштів підлягає зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність зменшити суму заборгованості за тілом кредиту на суму безпідставно нарахованих та списаних банком відсотків за користування кредитними коштами, що становить 220263,84 гривень, згідно виписки по рахунку, наданої позивачем.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 січня 2020 року у справі №643/5521/19, а також у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20 (провадження № 61-2498св22).

Вказане свідчить про те, що відповідач станом на 22.01.2025 не має заборгованості перед АТ «Універсал Банк» по тілу кредиту на підставі анкети-заяви від 02.11.2017.

Відтак, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 274-282 ЦПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: 04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ: 21133352.

Відповідач:  ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя:                                                                      А.М.Збаражський