12.05.2025

Справа №  482/265/25

Номер провадження  2/482/563/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2025 року                           місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Кічули В.М., секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що 05.11.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 4412331, за умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 5000,00 грн.

26.07.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024, за умовами якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі, до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором.

Посилаючись на належне виконання кредитодавцем зобов`язань за кредитним договором та неналежне виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивач просить суд про стягнення з відповідачки заборгованості, що виникла станом на 20.01.2025 року, в сумі 17927,20 грн., яка складається з 4108,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 12819,20 грн. заборгованості за нарахованими процентами та 1000,00 грн. заборгованості за комісією, а також суми судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка, будучи належним чином, у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України та згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, повідомленою про дату, час і місце судового засідання, будь-яких заяв чи клопотань не подавала, правом надання відзиву не скористалася.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду, справу розглянуто в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, та позивач проти такого вирішення справи заперечень не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

05.11.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4412331, за умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 5000,00 грн. (п. 1.2); строком на 30 днів (п. 1.3); з терміном повернення кредиту: 05.12.2021 року (п. 1.4); комісією за надання кредиту: 1000,00 грн. (п. 1.5.1); процентами за користування кредитом: 2250,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п 1.5.2); стандартною (базовою) процентною ставкою за користування кредитом: 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п 1.6); кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1).

Пунктом 2.3.1.2 Договору передбачено, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Згідно п. 4.2 Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п. 6.2 Договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або

у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Кредитодавцем.

Відповідно до п. 6.3 Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору. Згідно п. 6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Факт укладання вказаного кредитного договору та отримання відповідачкою кредитних коштів, на у мовах в ньому передбачених, підтверджується договором про споживчий кредит № 4412331 від 05.11.2021 року, графіком платежів за договором про споживчий кредит, паспортом споживчого кредиту, анкетою-заявою на кредит № 4412331, довідкою про ідентифікацію, а також довідкою про здійснення переказу товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Елаєнс», через систему «Fondy», на суму 5000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 20.01.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 4412331 від 05.11.2021 року становить 17927,20 грн., з яких: 4108,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 12819,20 грн. заборгованості за нарахованими процентами та 1000,00 грн. заборгованості за комісією

26.07.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024, за умовами якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі, до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором, що також підтверджується відповідним реєстром боржників, який є додатком № 3 до договору факторингу № 26-07/2024.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір про споживчий кредит № 4412331 від 05.11.2021 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за договором, позов підлягає до задоволення в повному обсязі, так-як доказів сплати заборгованості відповідачкою не надано, відсотки та комісія нараховані у визначений в договорі спосіб та строк, і за встановленою відсотковою ставкою.

Щодо витрат на правничу допомогу.

10 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 820/479/18, дійшов висновку про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У іншій постанові у справі № 922/3812/19 від 09 грудня 2021 року Верховний Суд зробив висновок, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 07 листопада 2019 року та у справі №922/2685/19 від 08 квітня 2020 року, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Надаючи оцінку витратам по окремим позиціям у звіті про надання правової допомоги суд звертає у вагу на наступне.

20.07.2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатське об`єднання «Лагал Асістанс» уклали договір про надання правової допомоги № 02-07-2024.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 37 від 02.12.2024 року та витягу з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024 року, вартість наданої правової допомоги, яка полягає у наданні усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду щодо боржника ОСОБА_1 складає 9000,00 грн.

Враховуючи типовість для позивача та його представника поданого позову і наданих до суду доказів, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правничу допомогу є не співрозмірними зі складністю справи, витраченим адвокатом часом та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд приходить до висновку що заява про компенсацію судових витрат підлягає задоволенню частково на суму 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором про споживчий кредит № 4412331 від 05.11.2021 року, яка станом на 20.01.2025 року, дорівнює 17927,20 (сімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять сім гривень 20 копійок) грн., яка складається з 4108,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 12819,20 грн. заборгованості за нарахованими процентами та 1000,00 грн. заборгованості за комісією

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) 4000,00 (чотири тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя В.М. Кічула