Єдиний унікальний номер 142/59/25

Номер провадження 2/142/220/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 травня 2025 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді         Нестерука В.В.,

з участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" до ОСОБА_1  про стягнення боргу за договором позики, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість за Договором №1216970 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 05.11.2020 в розмірі 22 483,95 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят три гривні 95 копійок) грн. на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (реквізит        Позивача:        Код        ЄДРПОУ        42655697,        IBAN НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО банку 300528), стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та правничу допомогу адвоката в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп. на наступні реквізити - Код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО банку 300528.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 05.11.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», Код ЄДРПОУ 42753492 (надалі - Кредитодавець) та гр. ОСОБА_1 було укладено Договір № 1216970 про надання коштів на умовах фінансового кредиту. Укладення Кредитного договору здійснювалось сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Позивача, доступ до якої забезпечувався Відповідачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Відповідача здійснювалася при вході Відповідача в Особистий кабінет, шляхом перевірки Позивачем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Позивачем на номер мобільного телефону Відповідача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. Таким чином, Кредитний договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті Відповідача на веб-сайті www.credit7.ua, підписаний електронним підписом та акцептований Відповідачем, 05.11.2020 р., 12:47:55, (шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України. Відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, що є невід`ємною частиною Кредитного договору, порядок подачі заявки на отримання кредиту та її погодження відбувається наступним чином: «Після отримання Заявки Товариство здійснює оцінку кредитоспроможності Клієнта та достовірності наданої клієнтом інформації за допомогою багаторівневої автоматизованої системи прийняття кредитних рішень. У разі прийняття позитивного рішення Товариство робить Клієнту в його Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі індивідуальної частини Договору позики, яка містить усі істотні умови. У разі, якщо Договір позики регулюється Законом України «Про споживче кредитування», оферта містить Паспорт продукту (паспорт споживчого кредиту), із яким Клієнт має можливість ознайомитися до укладання Договору. У випадку готовності Клієнта прийняти пропозицію (оферту), Клієнт натискає кнопку «ПОГОДЖУЮСЬ/СОГЛАСЕН» або іншу відповідну клавішу, що висловлює його згоду у Особистому кабінеті, після чого Товариство надсилає Клієнту засобами зв`язку Одноразовий ідентифікатор у вигляді коду. У момент Введення коду на Сайті Товариства Клієнт направляє Товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане Одноразовим ідентифікатором. Договір вважається укладеним з моменту одержання Товариством електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Датою укладання Договору є дата одержання Товариством електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Дата та час отримання повідомлення фіксується у Договорі позики у розділі (РЕКВІЗИТИ ТА ІПІДПИСИ СТОРІН). Зважаючи на вищенаведене, Відповідач здійснив всі необхідні дії, спрямовані на укладання Кредитного договору шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки (поточний/картковий рахунок НОМЕР_3 , вказаний Відповідачем), на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 6000,00 (чотири тисячі сто гривень 00 копійок) грн. На умовах Кредитного договору (розділу 1) Кредитодавець надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 6000,00 (чотири тисячі сто гривень 00 копійок) грн. (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язувався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Кредит видавався строком на 30 днів, шляхом перерахування (через послуги переказу) Кредитодавцем грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Відповідачем, що підтверджується документом вих 2643_241009093121 віж 09.10.2024 р., отриманим від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору. Відповідно до умов Кредитного договору, Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України та цього Договору. Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов`язання, що передбачені умовами Кредитного договору, як своєчасне повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом (Графік платежів за кредитним договором додається). У зв`язку із припиненням здійснення платежів на виконання Кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором. Разом з тим, згідно пп.5, п.2.1 Кредитного договору, Кредитодавець має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Кредитним договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача. Враховуючи вищезазначене, 22 лютого 2021 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 42753492 та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134 уклали Договір факторингу №015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 , за Договором N 1216970 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 05.11.2020 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 1864. В подальшому, 21 серпня 2024 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» Код ЄДРПОУ 42655697 уклали Договір факторингу №20240821/1, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», включно і до ОСОБА_1 , за Договором N 1216970 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 05.11.2020 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 157. Отже, всупереч умов Кредитного договору Відповідач тривалий час своєчасно не здійснює повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання. У зв`язку з чим Позивач вимушений звернутись із даним позовом до Відповідача про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за Кредитним договором. Станом на 29 сісня 2025 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 22483 грн. 95 коп., а саме: заборгованість по тілу кредиту - 6000,00 грн.; заборгованість по відсотках (та прострочені відсотки) - 13680,00 грн.; заборгованість за пенею - 0,00 грн.; інфляційне збільшення - 2 803,95 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2025 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 04 лютого 2025 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

11 лютого 2025 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 263 від 07 лютого 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року в даній справі було відкрито провадження, вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено по цивільній справі судове засідання.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Артеміда-Ф» повноважного представника в судове засідання 12 травня 2025 року не направив, проте в матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи у відсутність представника позивача, крім того, 14 квітня 2025 року на адресу суду від представника позивача адвоката Дзундзи О.В. надійшла заява про розглядсправи без участі, в якій представник просить судове засідання призначене на 12 травня 2025 року проводити без його участі та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в жодне судове засідання у даній справі не з`явився, про судові засідання призначені на 10 квітня 2025 року та 12 травня 2025 року був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотніми рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0610241649973 та № 0610247962983 з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині адресат відсутній за вказаною адресою.

Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 05 листопада 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір № 1216970 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. (а.с. 7-10)

Відповідно п. 1.2 договору Товариство надає Позичальнику кредит у розмірі 6000 грн. 00 коп. на умовах строковості зворотності та платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно умов договору.

Відповідно п. 1.3 договору сторони погодили строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 1.4 договору визначено тип процентної ставки як фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання Клієнтом умов Договору та становить:

1.4.1. Знижена процентна ставка становить 1,90% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо в цей строк Клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в Графіку платежів.

1.4.2. Стандартна процента ставка складає 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, якщо Клієнт не виконав умови зазначені в пп.1.4.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки.

Відповідно до п. 2.1 договору кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку Клієнта, зазначену Клієнтом в Особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_4 .

При цьому Графіком платежів (Додаток №1 до договору) датою повернення позики та сплати нарахованих процентів сторони погодили 05 грудня 2020 року. (а.с. 11)

Аналогічні положення містяться в паспорті споживчого кредиту (а.с. 12-13)

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).

З огляду на положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. ч. 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України  регламентована презумпція правомірності правочину.

Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жодних судових рішень про визнання укладеного між сторонами правочину недійсним або встановлення його нікчемним суду не надано.

Відповідно до довідки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» Вих. №2643_241009093121 від 09.10.2024 року 05 листопада 2020 об 12:50:04 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: на суму 6000,00 грн, маска картки  НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua – 71378622, призначення платежу: Зарахування 6000 грн на карту НОМЕР_3 (а.с.30 зворот)

З розрахунку заборгованості за кредитом (виписка з особового рахунку) ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , слідує що станом на 29 січня 2025 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1216970 від 05.11.2020 становила 22483 грн. 95 коп., та складається із заборгованості по тілу кредиту - 6000 грн., заборгованості по відсотках - 13680 грн. та інфляційне збільшення - 2803,95 грн. (а.с. 31)

Також судом встановлено, що 22 лютого 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 015-220221, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло прав вимоги в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1216970 від 05.11.2020 року, що підтверджується копією договору факторингу № 015-220221 від 22 лютого 2021 року, копією акту приймання передачі реєстру прав вимог, витягом з реєстру прав вимоги № 015-220221 від 22.02.2021 року (а.с. 14-16, 18, 28-29)

Крім того, 21 серпня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія Артеміда-Ф» та ТОВ «ФК «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу № 20240821/1, відповідно умов якого ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло прав вимоги до боржників, в тому числі і ОСОБА_1 за кредитним договором № 1216970 від 05.11.2020 року, що підтверджується копією договору факторингу № 20240821/1 від 21 серпня 2024 року, копією акту приймання передачі реєстру прав вимог, витягом з реєстру прав вимоги № 20240821/1 від 29 січня 2025 року. (а.с. 20-23, 30)

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі договору № 1216970 від 05.11.2020 року отримав в ТОВ "Лінеура Україна" кредит у розмірі 6000,00 грн. строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 693,50 процентів річних, що становить 1,90 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним, однак взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків не виконав, чим істотно порушив умови укладеного договору.

Загальна заборгованість за даним кредитним договором, станом на час укладення договору факторингу № 20240821/1 від 21 серпня 2024 року, становила 19680 грн., та складається із заборгованості по тілу кредиту - 6000 грн., заборгованості по відсотках - 13680 грн.

Доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, будь-кому з кредиторів, які б спростовували зазначену суму заборгованості, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх не внесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За правилами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо інфляційних втрат нарахованих позивачем за період з 06.12.2020 по 23.02.2022 року в сумі 2803,95 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак позивачем не враховано положення пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, чинного у період нарахування з 06.12.2020 по 23.02.2022 відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25 березня 2020 року № 338, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 23 лютого 2022 № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 № 928).

Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов`язань за договорами позики змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 12.03.2020 року і на період дії карантину та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (на відміну від мораторію, який передбачає лише відстрочення).

Тому, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 06.12.2020 по 23.02.2022 у сумі 2803 грн. 95 коп. є безпідставними, оскільки не відповідають приписам пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та не підлягають до задоволення.

З огляду на наведене належна до стягнення з відповідача на користь позивача сума заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1216970 від 05.11.2020 становить 19680,00 грн., з яких 6000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 13680 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився та належними доказами не спростував доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, та враховуючи те, що умовами кредитного договору встановлено обов`язок позичальника повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, визначені договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення вказаної суми заборгованості.

На підставі аналізу наведених норм законодавства та досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, відповідно до платіжної інструкції № 1076 від 29 січня 2025 року, понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2131 грн. 71 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно положень ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В частині 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). З п. 22 вказаної постанови вбачається, що у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат, понесених у зв`язку із наданням правничої допомоги до суду подано копії договору про надання правової допомоги № 250127-9111 від 27.01.2025 року укладеного між ТОВ ФК "Артеміда-Ф" та адвокатом Дзундзою Ольгою Володимирівною, відповідно до п. 4.2 якого - у разі ухвалення судом рішення суду на користь клієнта (задоволення позовних вимог у повному розмірі) клієнт зобов`язаний сплатити адвокату винагороду в розмірі 7000 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи та виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих послуг, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3500 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда-Ф" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (Код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО банку 300528) заборгованість за Договором № 1216970 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.11.2020 року в розмірі 19680 (дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят ) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 2131 (дві тисячі сто тридцять одна) грн. 71 коп. та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» що знаходиться в м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54, код ЄДРПОУ: 42655697.

Відповідач:  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації:  АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: