КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 травня 2025 року                                                                       Справа №320/25852/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович  І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група"

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України  

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України № 1225/Ж10/31-00-04-01-05-31 від 13.05.2024р.

Позиції сторін

В обґрунтування позову товариство вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки, враховуючи знаходження значної кількості активів позивача на тимчасово окупованій території в м. Херсон та зважаючи на відсутність порядку про неможливість виконання обов`язків платника позивач 29.07.2022р. через офіційну електронну пошту подав відповідачу лист-заяву № 1507/01 від 15.07.2022р. про неможливість виконання платником податків податкових обов`язків платника щодо дотримання термінів реєстрації у ЄРПН податкових накладних та сплати податкових зобов`язань та додало документи, що підтверджують таку неможливість.

Крім того, як стверджує позивач, ним своєчасно повідомлено відповідача листом № 3007/02 від 30.07.2022р. про неможливість виконання платником податків податкових обов`язків платника щодо дотримання термінів реєстрації у ЄРПН всіх податкових накладних та неможливість своєчасної сплати податкових зобов`язань по податку на додану вартість та податку на прибуток до моменту відновлення такої можливості. Разом з тим, на думку позивача, вказані дії та долучені позивачем документи протиправно не взяті відповідачем до уваги.

Позивач підсумовує, що він, як платник податків, здійснив всі належні дії щодо повідомлення податкового органу про неможливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, в тому числі щодо дотримання ним строків сплати податкових зобов`язань.

Позивач також звертає увагу суду, що з огляду на зміст юридичної відповідальності у вигляді штрафу згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України за порушення строків сплати грошових зобов`язань платник не може бути визнаний правомірно притягнутим до згаданої відповідальності в період часу тимчасової окупації ворогом території України за адресою місцезнаходження виробничих та майнових активів платника податків - ТОВ «Українська агропромислова група» в м. Херсон (територія Херсонського морського торговельного порту) через відсутність вини у невиконанні (неналежному виконанні) відповідного податкового обов`язку.

На підтвердження відсутності вини позивач вказує на факти знаходження матеріальних активів товариства на тимчасово окупованій території в м. Херсон на території Херсонського морського торговельного порту в період з 24.02.2022р. по 11.11.2022р., які були знищені внаслідок військової агресії російської федерації  на загальну суму 85 793 243,92 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд скасувати ППР № 1225/Ж10/31-00-04-01-05-31 з мотивів його необґрунтованості.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що спірне податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 54.1 ст. 54, п. 57.1, ст. 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням поданих уточнюючих декларацій з податку на прибуток та наявної переплати в картці платника.

Крім того, відповідач зазначає, що за результатами розгляду заяви ТОВ «УАПГ» від 29.09.2022 №2909/10 (вх. від 19.10.2022 № 7165/6) та керуючись Порядком № 225, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 р. XX «Перехідні положення» ПК України, та в зв`язку із ненаданням ТОВ «УАПГ» у встановлений законодавством термін додаткових документів, ним прийнято Рішення 15.11.2022 № 912/Ж10/31-00-04-01-05 щодо можливості ТОВ «УАПГ» своєчасно виконувати свої податкові обов`язки.

Таким чином, на переконання відповідача, ним правомірно, а саме у відповідності до відповідно до п. 124.1, ст. 124 ПК України, застосовано стосовно позивача штрафні санкції у сумі 1 619 042.40 грн. (5%, 10%).

Отже, відповідач вказує про необґрунтованість позовних вимог про правомірність податкового повідомлення-рішення від 13.05.2024р. №1225/Ж10/31-00-04-01-05-31, у зв`язку з чим просить суд відмовити у їх задоволенні.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у даній справі відкрито провадження та визначено здійснювати розгляд одноособово суддею Войтович І.І. за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено судове засідання на 29.07.2024 о 09:30 год.

08.07.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представник відповідача надіслав відзив на позовну заяву.

29.07.2027 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представник відповідача надіслав додаткові пояснення по справі.

29.07.2024 до суду прибули представник позивача Грищенко С.М. та представник відповідача Басан Д.С.

Судом на місці ухвалено про задоволення клопотання представника позивача про оголошення перерви з метою надання часу підготувати відповідь на відзив.

Наступне судове засідання призначено на 25.09.2024 о 09:30 год., про що сторони повідомлені належним чином.

03.08.2024 представник позивача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подав додаткові пояснення по справі.

25.09.2024 до суду прибули представник позивача Грищенко С.М. та представник відповідача Норець В.М.

Судом на місці ухвалено про задоволення клопотання представника відповідача про оголошення перерви для надання додаткового часу ознайомитись з відповіддю на відзив.

Наступне судове засідання призначено на 15.10.2024 о 09:30 год., про що сторони повідомлені належним чином.

15.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" представник відповідача надіслав до суду письмові пояснення по справі.

15.10.2024 до суду прибули представник позивача Грищенко С.М. та представник відповідача Норець В.М.

Судом на місці ухвалено задовольнити клопотання представника позивача про оголошення перерви з метою надання часу ознайомитись з письмовими поясненнями поданими відповідачем.

Наступне судове засідання призначено на 28.10.2024 о 11:30 год., про що сторони повідомлені належним чином.

28.10.2024 до суду прибули представник позивача Грищенко С.М. та представник відповідача Басан Д.С.

Представники сторін не заперечили проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, у зв`язку з чим ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25 листопада 2024 року о 10:30 год.

Судове засідання призначене на 25.11.2024 о 10:30 год. знято з розгляду у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Войтовича І.І.

Наступне судове засідання призначено 15.01.2025 о 10:30 год., про що сторони повідомлені належним чином.

15.01.2025 до суду прибув представник відповідача Басан Д.С.

Враховуючи подане представником позивача до суду клопотання із проханням відкласти судове засідання, суд, враховуючи думку учасника процесу, на місці ухвалив клопотання представника позивача задовольнити, розгляд справи відкласти, про дату, час та місце наступного засідання сторін повідомити додатково.

Наступне судове засідання призначено 12.02.2025 о 09:30 год., про що сторони повідомлені належним чином.

12.02.2025 в судове засідання прибули представник позивача Грищенко С.М. та представник відповідача Басан Д.С.

Представник позивача Грищенко С.М. позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача Басан Д.С. просив суд в задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши позиції сторін, протокольною ухвалою суду ухвалено завершити судовий розгляд справи у порядку письмового провадження.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Встановлені обставини судом

В порядку ст. 76 ПК України Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі- ЦМУ ДПС по роботі з ВПП) проведено камеральну перевірку ТОВ "Українська агропромислова група" (далі - ТОВ «УАПГ») щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в період за 2021 рік 1 квартал 2022 року, півріччя 2022 року, три квартали 2022 року, 2022 рік, півріччя 2023 року, за результатами якої складено акт перевірки від 04.04.2024 №1030/Ж5/31-00-04-01-05-26/35429229 (далі – акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «УАПГ» подано наступні декларації та уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2022 року (реєстраційний № 9145897814 від 02.08.2022), в якій нараховано податок на прибуток за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р.19) в сумі 11 119 383 грн.

Станом на 02.08.2022 (граничний строк сплати податкового зобов`язання) в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств обліковувалась переплата в сумі 302 895,98 грн, сума податкового боргу склала 891 764,02 грн;

- Уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2022 року (реєстраційний № 9161141842 від 17.08.2022), в якій збільшено податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (р.26) в сумі 62 280 грн.

Станом на 17.08.2022 (граничний строк сплати податкового зобов`язання) в інтегрованій картці платника з податку на прибуток наявний податковий борг у розмірі 891 764,02 грн;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за півріччя 2022 року (реєстраційний № 9170144251 від 30.08.2022), в якій нараховано податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р.19) в сумі 1 146 780 грн.

Станом на 30.08.2022 (граничний строк сплати податкового зобов`язання) в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств наявний податковий борг у розмірі 955 912,02 грн.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за три квартали 2022 року (реєстраційний № 9245797015 від 18.11.2022), в якій нараховано податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р.19) в сумі 803 700 грн.

Станом на 21.11.2022 (граничний строк сплати податкового зобов`язання) в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств наявний податковий борг у розмірі 2 104 052,02 грн;

- уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2021 рік (реєстраційний № 9434609369 від 15.12.2022), в якій збільшено податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (р.26) в сумі 49 140 грн.

Станом на 15.12.2022 (граничний строк сплати податкового зобов`язання) в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств наявний податковий борг у розмірі 2 907 752,02 грн.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2022 рік (реєстраційний № 9309329022 від 02.03.2023), в якій нараховано податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р. 19) в сумі 4 474 045 грн.

Станом на 13.03.2023 (граничний строк сплати податкового зобов`язання) в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств обліковувалась переплата в сумі 0,98 грн, сума податкового боргу склала 4 474 044,02 грн.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2023 року (реєстраційний № 9105835868 від 09.05.2023) в якій нараховано податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р.19) в сумі 7 648 739 грн.

Станом на 22.05.2023 (граничний строк сплати податкового зобов`язання) в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств переплата відсутня;

- уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2022 рік (реєстраційний № 9311405241 від 31.05.2023), в якій збільшено податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (р.26) в сумі 642 842 грн.

Станом на 31.05.2023 (граничний строк сплати податкового зобов`язання) в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств наявний податковий борг у розмірі 6 986 612 грн.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за півріччя 2023 року (реєстраційний №9205247867 від 14.08.2023 в якій нараховано податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р.19) в сумі 4 110 121 грн.

Станом на 21.08.2023 (граничний строк сплати податкового зобов`язання) в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств наявний податковий борг у розмірі 7 632 899 грн.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, вимог п. 54.1 ст. 54, п. 57.1, ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПК України), а саме: несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням поданих уточнюючих декларацій з податку на прибуток та наявної переплати в картці платника:

податкова декларація за І квартал 2022 року 891 764,02 грн, з затримкою - 189 календарних днів;

уточнююча податкова декларація за 1 квартал 2022 року 62 280 грн, з затримкою - 174 календарних днів;

податкова декларація за півріччя 2022 року у сумі 1 146 780 грн, з затримкою - 161 календарних днів; податкова декларація за три квартали 2022 року у сумі 803 700 грн, з затримкою - 78 календарних днів;

уточнююча податкова декларація за 2021 рік 49 140 грн, з затримкою - 54 календарних днів; податкова декларація за 2022 рік у сумі 4 474 044,02 грн, з затримкою - 28, 46, 64 календарних днів; податкова декларація за І квартал 2023 року 7 648 739 грн, з затримкою - 9, 9, 99 календарних днів;

уточнююча податкова декларація за 2022 рік 642 842 грн, з затримкою - 90 календарних днів; податкова декларація за три квартали 2023 року у сумі 4 110 121 грн, з затримкою - 8 календарних днів.

ТОВ «Українська агропромислова група», не погоджуючись з висновками, що зазначені в акті камеральної перевірки №1030/Ж5/31-00-04-01-05-26/35429229 від 04.04.2024р., подано заперечення №1904/1 від 19.04.2024р. на зазначений акт перевірки.

Проте, за результатами розгляду заперечення позивача, відповідач своїм рішенням від 07.05.2024р. №460/Ж12/31-00-04-01-05-33 залишив висновки акту перевірки без змін.

На підставі висновків акту перевірки ЦМУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2024 № 1225/Ж10/31-00-04-01-05-31, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1 619 042.40 грн. (5%, 10%) відповідно до п. 124.1, ст. 124 ПК України.

Податкове повідомлення-рішення №1225/Ж10/31-00-04-01-05-31 від 13.05.2024р. в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Не погоджуючись з обґрунтованістю вищезазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Застосовано судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1  ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)  є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч. 2  ст. 2  КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3  статті 2 КАС України  визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1  ст. 9 КАС України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у  статті 129 Конституції України, в частині третій статті  2  та статті  9 КАС України  закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3  ст. 3 КАС України).

Відповідно до  ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Вирішуючи даний спір суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПК України, встановлюються Митним кодексом України.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

Так, за наслідками такої перевірки податковим органом було складено акт перевірки від 04.04.2024 №1030/Ж5/31-00-04-01-05-26/35429229.

Згідно пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Згідно п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, норми ПК України встановлюють обов`язок сплатити самостійно задекларовані суми податкового зобов`язання. Обов`язок по сплаті виникає не пізніше 10 днів після закінчення строку граничного для подання відповідної податкової звітності.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №  2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон №  2118-IX).

Законом №  2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом №  2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №  2260-IX (далі - Закон №  2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону №  2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом №  2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку.

Згідно зі змінами внесеними Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022р., порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов`язків мало затвердити Міністерство фінансів України, тобто дати відповідь на питання: за якими підставами (критеріями) вважати платника податків таким, що не має можливості виконувати свої податкові обов`язки під час війни, а також, як такий стан підтвердити.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022р. № 225 (далі - Порядок № 225) та вступив в дію лише 06.09.2022р.

Разом з тим, незважаючи на те, що Закон № 2260-ІХ набув чинності з 27.05.2022р., такого Порядку не було затверджено Міністерством фінансів України до 06.09.2022р.

Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи знаходження значної кількості активів позивача на тимчасово окупованій території в м. Херсон та зважаючи на відсутність порядку про неможливість виконання обов`язків платника ТОВ «Українська агропромислова група» 29.07.2022р. через офіційну електронну пошту подано до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України лист-заяву № 1507/01 від 15.07.2022р. про неможливість виконання платником податків податкових обов`язків платника щодо дотримання термінів реєстрації у ЄРПН податкових накладних та сплати податкових зобов`язань та додано документи на підтвердження такої неможливості.

Вищенаведеним листом позивач довів до відома контролюючого органу, що в зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, через наявність обставин непереборної сили (форс-мажор) - військову агресію, введення воєнного стану із 24.02.2022 року, частковою окупацією території України ворогом, ТОВ «Українська агропромислова група» тимчасово втратила можливість розпоряджатися значною кількістю належного їй товару (мінеральні добрива), що знаходиться на складі в тимчасово окупованій території - м. Херсон. Товар - мінеральні добрива: діамофоска 10:26:26, добриво складне азотно-фосфорне NP 20:20, моноамонійфосфат 11:52, карбамід, що надходив до початку війни від іноземних постачальників на адресу ТОВ «Українська агропромислова група» морським шляхом приймався, розвантажувався з суден та зберігався на території Херсонського морського торговельного порту на підставі договору № 176Д від 26.12.20218, що укладений з ТОВ «Херсонський порт».

ТОВ «Херсонський порт» листом № 001/001 від 14.03.2022 повідомило всіх своїх контрагентів про тимчасову неможливість виконання своїх зобов`язань за договорами через наявність обставин непереборної сили (форс-мажор) - введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України.

Крім того, в Наказі від 28.04.2022 № 256 Міністерства інфраструктури України «Про закриття морських портів» зазначено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю здійснення обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності, робіт, забезпечення належного рівня безпеки судноплавства, дотримання вимог міжнародних договорів України, забезпечення охорони навколишнього природного середовища, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», статті 5 Закону України «Про морські порти України», Порядку відкриття та закриття морських портів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 495, на підставі подання державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 28 квітня 2022 року № 850/10-01-01/Вих, погодженого Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 28 квітня 2022 року № 357/404 /14-22, наказано :

1. закрити морські порти Бердянськ, Маріуполь, Скадовськ, Херсон з дня набрання чинності цим наказом до відновлення контролю над зазначеними морськими портами;

2. Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» забезпечити внесення відомостей до Реєстру морських портів України.

При цьому, ТОВ «Українська агропромислова група» повідомило Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом № 3007/02 від 30.07.2022р. про неможливість виконання платником податків податкових обов`язків платника щодо дотримання термінів реєстрації у ЄРПН всіх податкових накладних та неможливість своєчасної сплати податкових зобов`язань по податку на додану вартість та податку на прибуток до моменту відновлення такої можливості.

Листом № 5151/6/31-00-04-01-05-06 від 22.08.2022 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило ТОВ «Українська агропромислова група» що на дату надання відповіді Порядок № 225 ще не затверджено, а тому в результаті розгляді заяви № 3007/02 від 30.07.2022 відповідач повідомив, що питання розгляду заяви буде розглянуто після затвердження вищенаведеного Порядку № 225.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази розгляду відповідачем питання, порушеного у листі-заяві позивача № 3007/02 від 30.07.2022,  в подальшому після прийняття Порядку № 225, що вказує на протиправність такої бездіяльності з боку контролюючого органу.

Відтак, на переконання суду, враховуючи ту обставину, що на момент подання листа до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України та отримання відповіді від нього Міністерством фінансів України ще не був затверджений порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, ТОВ «Українська агропромислова група», як платник податків, здійснило всі належні дії щодо повідомлення податкового органу про неможливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, в тому числі щодо дотримання строків сплати податкових зобов`язань ТОВ «Українська агропромислова група».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивачем 29 та 30 липня 2022 року вживалися належні та достатні заходи (направлення листів до контролюючого органу) з метою своєчасного (до дати набрання чинності Порядку №225) повідомлення контролюючого органу про неможливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, в тому числі щодо дотримання строків сплати своїх податкових зобов`язань.

На думку суду, відсутність до 06.09.2022 Порядку № 225, та те, що перевірка проводилася у квітні 2024 року (04.04.2024 складено акт перевірки), свідчать про те, що відповідач протиправно не прийняв до уваги заходи, які вживалися позивачем до дати набрання чинності Порядку № 225 з метою своєчасного інформування про неможливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затверджено Порядком № 225 та вступив в дію лише 06.09.2022р.

Відсутність Порядку № 225 позбавило позивача права, у разі необхідності, довести неможливість виконання платником своїх податків обов`язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, станом на час виникнення обставин, наявність яких спричинило неможливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків/податковим агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або інше, законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі орган застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

- втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

- неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

- використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

- можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

- відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за що відсутність співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи;

- перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження, знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації;

- інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально. Відповідно до п. 3 розділу І Порядку № 225 до платників податків, у тому числі Щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 до контролюючого органу в порядку передбаченому п. 8 цього розділу.

Згідно з п. 7 Розділу III Порядку № 225 платники податків, які не подали у строки, встановлені п. 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Порядком № 225 встановлено, що для підтвердження платником неможливості виконання обов`язків платника податків, він повинен подати до 30.09.2022р. відповідну заяву та документи, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Суд зазначає, що норми Порядку № 225 визначили процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов`язку. Контролюючий орган наділений певною компетенцією щодо прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви та документів, поданих платниками податків.

В той же час, судом встановлено, що 30.09.2022р. ТОВ «Українська агропромислова група» подано до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторну заяву про неможливість виконання платником податків податкових обов`язків №2909/01 від 29.09.2022р., в тому числі щодо дотримання строків своєчасної сплати податкових зобов`язань по податку на прибуток.

У вказаній заяві зазначалось, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, через наявність обставин непереборної сили (форс-мажор) - військову агресію, введення воєнного стану із 24 лютого 2022 року, частковою окупацією території України ворогом, товариство тимчасово втратило можливість розпоряджатися значною кількістю належного їй товару (мінеральні добрива), що знаходиться на складі в тимчасово окупованій території – м. Херсон.

Товар (добрива : діамофоска 10:26:26, добриво складне азотно-фосфорне NP 20:20, моноамонійфосфат 11:52, карбамід ), що надходив до початку війни від іноземних постачальників на адресу ТОВ «Українська агропромислова група» морським шляхом приймався, розвантажувався з суден та зберігається на території Херсонського морського торговельного порту на підставі договору № 176Д від 26.12.20218р., що укладений з ДП «Херсонський морський торговельний порт», правонаступником якого з 24.12.2021 року є «ТОВ «Херсонський порт». До листа також позивачем надавалися документи на підтвердженні вищевикладених обставин.

На підставі вищевикладеного, суд вказує, що позивачем надано належні докази подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість виконання свого податкового обов`язку внаслідок воєнних дій, що свідчить про дотримання позивачем вищезазначеного Порядку № 225.

Крім того, суд приймає до уваги те, що на території Херсонського морського торговельного порту (м. Херсон), що до 11.11.2022р. був тимчасово окупованим, знаходились добрива, що належать ТОВ «Українська агропромислова група» загальною вартістю 332 522 385,57 грн. Акт звірки кількості товарно-матеріальних цінностей, що належать ТОВ «Українська агропромислова група» та знаходяться на території ТОВ «Херсонський порт» (Херсонський морський торговельний порт), ВМД на даний товар, інвойси на даний товар, бухгалтерська довідка та інші документи були надані при поданні до ДПС разом з заявою № 2909/01 від 29.09.2022р.

Разом з тим, вищевказані підтверджуючі документи контролюючим органом належним чином не досліджувались, а письмові докази відповідача не містять жодних зауважень щодо їх достовірності та обґрунтованості.

Суд вказує, що відсутність вини у ТОВ «Українська агропромислова група», зокрема, але не виключно, підтверджується наступними фактами:

- знаходження матеріальних активів позивача на тимчасово окупованій території в м. Херсон на території Херсонського морського торговельного порту в період з 24.02.2022р. по 11.11.2022 р.;

- знищення внаслідок військової агресії російської федерації належного ТОВ «Українська агропромислова група» майна (товарно-матеріальних цінностей) на загальну суму 85 793 243,92 грн. , обладнання та документації на нього, що зберігались на території Херсонського морського торговельного порту на підставі договору на перевантаження імпортних вантажів №176Д від 26.12.2018р.

На підтвердження настання вказаних обставин позивачем надавалися наступні документи, а саме:

- акт інвентаризації № 0121/23 від 21.01.2023р., акт звірки з ТОВ «Херсонський порт» від 30.06.2022р., бухгалтерська довідка № 3006/1 від 30.06.2022р. про ТМЦ, що зберігались на території Херсонського морського торговельного порту;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №120242310040000046, порушеного Херсонським РУП ГУПН в Херсонський області за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, тобто порушення законів і звичаїв війни, щодо майна позивача – мінеральні добрива (кабамід) в кількості 2038 тон, моноамонію фосфат у кількості 486 тон, через їх втрату внаслідок окупації військами російської федерації м. Херсон та неможливості вивезення товару - карбамід у кількості 719 тон через постійні обстріли території Херсонського морського торговельного порту;

- акт інвентаризації № 1004/24 від 10.04.2024р., складений в зв`язку з затопленням морського судна CURUOGLU-3 з вантажем ТОВ «Українська агропромислова група» - карбамід, УКТЗЕД 3102101000, в кількості 719 тон та його знищенням внаслідок обстрілу території Херсонського морського торговельного порту військами російської федерації та прямого влучання снаряду в борт судна CURUOGLU-3 (затоплення судна 01.04.2024р.).

Відсутність вини платника податку, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. В межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно несвоєчасної позивачем свого податкового обов`язку відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діяння платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.03.2024 р. по справі №280/2280/21.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 29.02.2024 р. внаслідок обстрілу території Херсонського морського торговельного порту відбулося пряме влучання снаряду в борт судна CURUOGLU-3, внаслідок чого в судні виникла пробоїна в правому борті та судно дало крен на праву сторону.  

01.04.2024 р. судно CURUOGLU-3 втратило плавучість внаслідок виниклої пробоїни та повністю лягло на правий борт з затопленням трюмів судна. Вантаж ТОВ «УАПГ» - карбамід ( насип, виробництва Узбекістан) в кількості 719 тон повністю знищений внаслідок розчинення в морській воді.

Вантаж ТОВ «Українська агропромислова група» - карбамід, УКТЗЕД 3102101000, в кількості 719 тон, що знаходився невивантаженим з 23.02.2022р. на судні CURUOGLU-3 був повністю знищений. Імпортна контрактна вартість втраченого вантажу ( без мита та ПДВ) склала 463 755 доларів США ( 719тн. *645 $). Гривневий еквівалент даного товару станом на 10.04.2024р. склав - 36 167 788,70 грн.

Судом також встановлено, що ТОВ «Українська агропромислова група» 16.02.2024 р. отримано сертифікати Херсонської Торгово-промислової палати № 6500-24-0271 від 08.02.2024 р. та № 6500-24-0270 від 08.02.2024 р. про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військова агресія російської федерації проти України, тимчасова окупація, оточення (окупація) Херсонської міської територіальної громади Херсонської області щодо податкових обов`язків позивача перед центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України через втрату активів компанії (карбамід 2800 тон та моноамоній-фосфат 486 тон) на території Херсонського морського торговельного порту м. Херсон. Період дії форс-мажорних обставин : дата настання - 24.02.2022 р, дата закінчення - тривають станом на 08.02.2024 р.

Суд вказує, що вищенаведені документи, зокрема, але не виключно, підтверджують наявність непередбачуваних для позивача обставин, які унеможливили виконання ним своїх податкових обов`язків, що наведені в заяві №2909/01 від 29.09.2022 р. та № 2111/03 від 22.11.2022 р., в тому числі щодо дотримання строків своєчасної сплати податкових зобов`язань через втрату матеріальних активів товариства в зоні бойових дій внаслідок військової агресії рф проти України. Жодних обґрунтованих зауважень з боку відповідача не вказано.

Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22).

Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 380/839/24.

Судом також враховується, що на час судового розгляду справи м. Херсон звільнено від окупаційних військ рф, але доступ до складських територій Херсонського морського торговельного порту та складських приміщень за адресами м.Херсон, вул. Карантинний острів, буд. 1 та провулок Янтарний, 36 міста обмежений.

На час виникнення спірних правовідносин пропускалися лише гуманітарні вантажі за спеціальними пропусками, тривала робота по розмінуванню та усунення наслідків окупації міста Херсон, електроенергія на території Херсонського морського торговельного порту була відсутня, підтверджуючі документи щодо яких позивачем надавалися разом з заявами № 2909/01 від 29.09.2022р. та № 2111/03 від 22.11.2022р, при цьому необґрунтовано були не враховані з боку контролюючого органу.

Разом з тим, за результатами розгляду Заяви від 29.09.2022 № 2909/10 комісією з питань розгляду можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов`язків по ТОВ «УАПГ» прийнято Попереднє рішення від 27.10.2022 №773/31-00-04-01-05 та запропоновано надати додаткові документи.

ТОВ «УАПГ» разом з додатковими підтверджуючими документами направило до Центрального МУ ДПС по роботі з великими платниками податків ТОВ «УАПГ» лист-заяву № 2111/03 від 21.11.2022р. (вх. ГУ ДПС від 09.12.2022 № 8609/6) про неможливість виконувати обов`язки платника податків, в тому числі своєчасно сплачувати податкові зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за лютий – жовтень 2022 року та податку на прибуток за 1 квартал 2022 року, півріччя 2022 року, 9 місяців 2022 року та подані підтверджуючі документи.

Водночас ЦМУ ДПС по роботі з ВПП за результатом розгляду заяви ТОВ «УАПГ» від 29.09.2022 № 2909/10 (вх. від 19.10.2022 № 7165/6) та у зв`язку із ненаданням ТОВ «УАПГ» у встановлений законодавством термін (по 14.11.2022 р. включно) додаткових документів прийнято Рішення 15.11.2022 № 912/Ж10/31-00-04-01-05 щодо можливості ТОВ «УАПГ» своєчасно виконувати свої податкові обов`язки.

Відповідно до абз. 4 п. 1 розділу ІІІ Порядку № 225 платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Разом з тим, на підтвердження обставини порушення позивачем граничних строків, визначених Порядком № 225, контролюючим органом не надано належних доказів, у зв`язку з чим доводи відповідача в цій частині не приймаються судом до уваги як достатні для доведення факту можливості у позивача своєчасно виконувати свої податкові обов`язки.

Суд наголошує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України.

Крім того, суд вказує, що, відповідно до абз. 8 п. 1 розділу ІІІ Порядку № 225, обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Разом з тим, судом встановлено, що письмові докази відповідача не містять вмотивованих доводів та не свідчать про встановлення контролюючим органом причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії рф, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

Жодних зауважень щодо достовірності, обґрунтованості та належності наданих позивачем документів з боку контролюючого органу не встановлено.

Єдиним зауваженням з боку контролюючого органу щодо наданих позивачем документів є те, що ТОВ «УАПГ» пропущено граничні строки їх надання, що, в свою чергу, як вже встановлювалось судом вище, не знайшло свого підтвердження на підставі матеріалів справи.

Вказане свідчить про те, що відповідач не заперечує щодо наявності у позивача та отримання контролюючим органом підтверджуючих документів щодо неможливості ТОВ «УАПГ» своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, а тому відповідачем не доведено на підставі належних та допустимих доказів можливості позивача своєчасно виконувати свої обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з Рішенням ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 15.11.2022 №912/Ж10/31-00-04-01-05 позивачем подано скаргу на ДПС України, за результатами якої рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 15.11.2022 № 912/Ж10/31-00-04-01-05 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

При цьому, суд вказує, що відповідач не навів жодних зауважень щодо поданих позивачем документів, не вказав, які документи конкретно необхідно подати для отримання позитивного для товариства рішення, не встановив причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії рф, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю своєчасного виконання ним податкового обов`язку.

Суд наголошує, що, відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №225, обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Тобто, відповідно до наведених норм права обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган.

Враховуючи вищевикладене, суд вказує, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на дату прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення позивач мав можливість своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, а тому посилання відповідача про порушення відповідачем вимог  п. 54.1 ст. 54, п. 57.1, ст. 57 ПК України є безпідставними з мотивів їх необґрунтованості.

Натомість у справі, що розглядається, позивачем при поданні заяв про відсутність можливості виконання платником податків податкового обов`язку було дотримано необхідні умови та надано належні докази в обґрунтування підстав для прийняття рішення щодо неможливості своєчасного виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Враховуючи висновки суду, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 24 285,64 грн., положення ч. 1 ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Інших витрат до розподілу до суду не заявлено.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків № 1225/Ж10/31-00-04-01-05-31 від 13.05.2024р.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група" (бул. Лесі Українки, 19, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 35429229) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 44082145) витрати по сплаті судового збору у сумі 24285,64,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень 64 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                                                 Войтович  І. І.