РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-3748/11

 10.01.2012   року                                                                                          м. Сімферополь

  Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого – судді  Михайлова В.Є., при секретарі – Павлюченко Т.В., за участю позивачки – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 14.09.2006 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Позивачка зазначає, що фактичні шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинено з причин несумісності їхніх характерів та поглядів, психологічної та практичної непідготовленості до сімейного життя і  позивачка вважає, що  подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливими.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, наполягала на розірванні шлюбу між нею та відповідачем з мотивів, викладених в позовній заяві, виключаючи можливість примирення.    

  Відповідач ОСОБА_2 при розгляді даної справи в суді вимоги позивачки визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу, зазначаючи про відсутність потреби в наданні строку на примирення.   

        Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано та підлягають задоволенню з наступних підстав.   

        Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 14.09.2006 року, зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Армянського міського управління юстиції АР Крим, актовий запис №148 (а.с. 9).

        Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої (а.с. 3).

        Як було встановлено у ході розгляду протягом півроку сторони не підтримують фактичні шлюбно-сімейні відносини з причин несумісності їхніх характерів, протягом того ж часу сторони перестали вести спільне господарство, проживають за різними адресами.

 У ході судового засідання позивачка наполягала на розірванні шлюбу, зазначаючи, що збереження сім’ї є неможливим, при цьому і сам відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу, підтверджуючи відсутність між ним та позивачкою фактичних шлюбно-сімейних відносин.

        Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що шлюб між сторонами підлягає розірванню, оскільки в ході розгляду справи достовірно було встановлено, що розлад в сім’ї ОСОБА_1 носить тривалий характер і подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе і суперечило б інтересам одного з подружжя.

  Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

  Позивачка виявила бажання після розірвання шлюбу іменуватися дошлюбним прізвищем – «ОСОБА_1».   

  Майнового спору та спору щодо місця проживання дитини під час розгляду справи між сторонами не існувало.   

         На стягненні з відповідача понесених судових витрат позивачка не наполягала.  

     На підставі ст.ст. 105, 110-113, 115 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.    

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14.09.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Армянського міського управління юстиції АР Крим, актовий запис №148.     

Після розірвання шлюбу привласнити позивачці дошлюбне прізвище – «ОСОБА_1».    

      Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Суддя