Справа № 2-553/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2011                                                                                м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі головуючого судді: Курач І.В.,

при секретарі: Сеник Л.Л.,                      ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Енергодар Запорізької області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Національної Атомної Енергогенеруючої компанії « Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу  Запорізька АЕС, Головного державного інспектора Запорізької державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в машинобудуванні, будівництві та енергетиці  ОСОБА_2 про визнання дій інспектора  по праці  неправомірними,  визнання подій нещасним випадком на виробництві та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом  про визнання нещасного випадку на виробництві ( т. 1 а.с. 1). В подальшому позовні вимоги уточнював неодноразово  ( т.1 а.с. 58-61), та остаточно ( т.2 а.с. 38-40) в якому  просить суд визнати бездіяльність державного інспектора по праці ОСОБА_2, неправомірною.

                    Визнати події , що стались з ним 18.01.2007 року та 03.04.2009 року нещасним випадком на виробництві та зобов’язати ОСОБА_3 видати припис керівництву ЗАЕС скласти акт форми Н-1 з нещасних випадків на виробництві , що сталися з ним 18.01.2007 року  та 03.04.2009 року; зобов’язати керівництво ЗАЕС скласти акт форми Н-1 з нещасних випадків на виробництві , що сталися з ним 18.01.2007 року та 03.04.2009 року. Зобов’язати ВП ЗАЕС відшкодувати йому моральну шкоду за моральні страждання, пов’язаними з цими подіями в розмірі 373 248 грн..  

           Позовні вимоги мотивував тим , що він працює електромонтером 4-го розряду на ВП ЗААЕС. 18.01.2007 року з ним стався нещасний випадок на виробництві під час роботи при фарбуванні обладнання. Він отруївся  парами фарби, у нього виникло помутніння свідомості, він спіткнувся на сходах та сильно забив коліно. Він звернувся до медичного пункту, де отримав направлення до  МСЧ – 1, при цьому представника охорони праці не викликали. Його відвезли до дільничного терапевта ОСОБА_4, яка  не взяла до уваги його пояснення та поставила діагноз:  « Гіпертонічний криз» та виписала листок непрацездатності, дала рекомендації щодо лікування забитого коліна. Тепер він має артроз лівого коліна.

         Протягом 2008 року він звертався до спец міліції МВС з проханням провести розслідування нещасного випадку. Відповіді не було. Болі в коліні загострилися, він проходив курси лікування на стаціонарному відділенні травматологічного відділення Енергодарської СМСЧ – 1, обстежувався у Запорізькій обласній клінічній лікарні, де був поставлений діагноз:  « Посттравматичний ДОА лівого колінного суглоба 2 – го ступеня. Застаріле пошкодження меніска лівого колінного суглоба». Цей діагноз підтверджено під час лікування в санаторній установі.

       Але у грудні 2008 року він отримав відповідь з ВП ЗАЕС , в якому говорилося , що подія від 18.01.2007 року не є  нещасним випадком , а є  загостренням хронічного захворювання.

         Крім того, 03.04.2009 року під час  перебування на роботі в приміщенні ОГК -4 його побив слюсар ОСОБА_5 в присутності членів бригади. Він звернувся  до начальника служби ГПМ ОСОБА_6, який пообіцяв розібратися. Але не розібрався, тоді він доповів про те що сталося  заступнику ЕРП з персоналу ОСОБА_7 Після чого звернувся  до СМСЧ – 1 , де лікар – травматолог видав йому листок непрацездатності з діагнозом : « Забій поперекового крижового відділу хребта, травма на виробництві». Але розслідування не виробництві не проводилось, з приводу чого він  неодноразово звертався до директора ЗАЕС ОСОБА_8.

        24.05.2009 року  він отримав відповідь, де було зазначено що за висновками комісії дана подія не є нещасним випадком на виробництві.

          Він звернувся з заявою до Державного інспектора з охорони праці по Запорізькій області ОСОБА_2 з проханням розібратися щодо нещасних випадків, що з ним відбулися та винести припис керівництву АЕС скласти акти форми Н-1 з нещасних випадків 18.01.2007 року та  03.04. 2009 року , але йому було відмовлено в задоволенні заяви.

       Крім того він звертався 18.09.2009 року по « Гарячій лінії» Уряду України з проханням розібратись в даному питанні. Перевірку робив той же ОСОБА_2,  в результаті він отримав відповідь від 02.10. 2009 року, де було зазначено , що проведено  розслідування і вирішено , що ці події не є нещасним випадком на виробництві. З таким висновком він не згоден, оскільки перевірки не робилось належним чином.

         У проведенні повторного розслідування нещасних  випадків на виробництві відносно нього , по заяві  направленій Вільною профспілкою ВП ЗАЕС, членом якої він є,  на ім’я  директора АЕС ОСОБА_8  17.02.2009 року було відмовлено.

         Вважає, що керівництво ЗАЕС, та Державний  інспектор ОСОБА_2 діяли с порушенням законодавства України , регулюючого порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

А саме : були порушені положення  Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 регулюючого порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;  фактично було приховано  факти нещасних випадків, що стались з ним 18.01.2007 року та 03.04.2009 року ;  не складені акти форми Н – 1 по даним випадкам; не виплачена належна матеріальна компенсація.

        В результаті вказаних подій він  пережив глибокі моральні страждання. Вони виразились в тому, що замість того , щоб допомогти йому пережити наслідки нещасних випадків , які стались з ним, керівники ЕРП додали максимальних зусиль для того, щоб приховати ці випадки, а коли він став наполягати на  проведенні їх розслідування, йому стали створювати нестерпні умови існування на роботі: влаштовували нездачу чергових іспитів з охорони праці від 02.11.2008 року, погрожували звільненням. Серед колег по роботі нагніталася   істерія відносно нього, створено образ ледаря, оскільки після нездачі іспитів його не допускали до роботи близько п’яти місяців. Як наслідок нагнітання обстановки навколо  нього стало побиття його  слюсарем ОСОБА_5, в чому він бачить винним керівництво ЕРП.

        Просить суд визнати події , що стались з ним 18.01.2007 року та 03.04.2009 року нещасним випадком на виробництві та зобов’язати державного інспектора  ОСОБА_3 видати припис керівництву ЗАЕС скласти акт форми Н-1 з нещасних випадків на виробництві , що сталися з ним 18.01.2007 року  та 03.04.2009 року; зобов’язати керівництво ЗАЕС скласти акт форми Н-1 з нещасних випадків на виробництві , що сталися з ним 18.01.2007 року та 03.04.2009 року. Зобов’язати ВП ЗАЕС відшкодувати йому моральну шкоду за моральні страждання, пов’язаними з цими подіями в розмірі 373 248 грн..

          В судовому засіданні позивач та його представники за довіреностями – ОСОБА_9 (т.2  а.с. 67),   ОСОБА_10 ( т. 2 а.с. 88)  позовні вимоги підтримали  в повному обсязі , надали пояснення відповідно до тексту позовних вимог.

Представник відповідача –  НАЕК « Енергоатом» в особі ВП Запорізька АЕС, що діє на підставі довіреності –  ОСОБА_11 ( т. 2 а.с. 87),   в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав заперечення ( т. 2 а.с. 80-86 ) та пояснення відповідно до тексту заперечення. Просить  в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки порушень законодавства при перевірці заяв ОСОБА_12 по обставинам щодо подій 18.01.2007 року та  03.04.2009 року  не виявлено. Відсутні підставі для стягнення компенсації  за заподіяння моральної  шкоди, пропущено строк звернення позивачем до суду.

Головний державний інспектор Запорізької державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в машинобудуванні, будівництві та енергетиці  ОСОБА_2  в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі , надав письмові заперечення ( т.2 а.с. 69) та пояснення,  відповідно до яких  вважає позовні вимоги не обґрунтованими. Він робив позапланову перевірку  інформації, яка надійшла по телефону на урядову гарячу лінію  про травму , отриману  ОСОБА_1 на ЗАЕС 03.04.2009 року. Про випадок, який стався з ОСОБА_1 18.01.2007 року йому стало відомо з позовної заяви.

Під час перевірки були отримані пояснення осіб, причетних  до випадку з ОСОБА_1 вивчені матеріали розслідування, проведені комісією ВП  ЗАЕС , створеною згідно з наказом № 301 від 16.04.2009 року. Порушень вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань,  і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 та інших нормативно – правових акті  з охорони праці під час перевірки виявлено не було, тому підстав для видачі припису за формою Н-9, відповідно до п. 37, п.38 Порядку не було. Акт складений за результатами перевірки  є законним та обґрунтованим і підстав для задоволення вимог ОСОБА_1, на його думку, немає.

Вислухавши доводи сторін, дослідив матеріали справи суд прийшов до переконання , що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Щодо подій , які відбулися 18.01.2007 року судом встановлено наступне.

02.12.08р. слюсар енергоремонтного підрозділу ВП «Запорізька АЕС» ОСОБА_1 звернувся до генерального директора ВП ЗАЕС з заявою про розслідування нещасного випадку, який стався з ним  18.01.07р.. Так, в заяві було зазначено, що 18.01.07р. при виконанні завдання йому стало погано,  коли він спускався зі сходів крана, то ударився лівим коліном о сходину ( т. 1 а.с. 27).

Відповідно до п. 8 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (далі – Порядок), про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

Згідно з п. 9 вищезазначеного Порядку, лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв'язку екстрене повідомлення, зокрема, підприємству, де працює потерпілий.

Судом встановлено , що  екстреного  повідомлення про нещасний випадок на виробництві 18.01.2007р. з працівником ВП ЗАЕС ОСОБА_1 на адресу ВП ЗАЕС не надходило.

Відповідно до п. 26 Порядку, нещасний випадок, внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).

На виконання ч. 2 п. 10 Порядку, наказом ВП ЗАЕС № 815 від 03.12.08р. ( т. 1 а.с. 28) була створена комісія з розслідування випадку, який стався 18.01.07р. з ОСОБА_1, зі складом представників ВП ЗАЕС та Страхового експерту Кам`янсько - Дніпровського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків ОСОБА_14 і Головного спеціаліста Центрального комітету профспілки працівників Атомної енергетики і промисловості України – технічного інспектора праці ОСОБА_15.

Зазначена комісія в період з 03.12.08р. по 19.12.08р. провела розслідування подій, зазначених у заяві ОСОБА_16, відповідно до вимог вказаного вище Порядку ( т. 1 а.с. 29).

23.12.08р. виконуючим обов`язки генерального директора ОСОБА_17 був затверджений акт розслідування нещасного випадку, який стався 18.01.07р. о 8 год. 30 хв., згідно з яким комісія з розслідування прийшла до наступного висновку (р. 6): розглянувши матеріали розслідування і керуючись п. 17 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», враховуючи, що погіршення стану здоров`я у ОСОБА_1 виникло з причини загального захворювання (що підтверджено пояснювальною цехового лікаря ОСОБА_18 і діагнозом у листку непрацездатності), а факт отримання травми коліна не підтверджений Актом судово-медичного обслідування і є захворюванням, комісія вважає, що погіршення стану здоров`я у ОСОБА_1 нещасним випадком не являється, не підлягає обліку в ВП ЗАЕС, не вимагає складання акту форми Н-1 чи НПВ ( т. 1 а.с. 29-31).

Лікарем ОСОБА_4 в комісію з розслідування були надані письмові пояснення щодо звернення 18.01.07р. ОСОБА_1, в яких вона зазначила, що після обстеження ОСОБА_1 був виставлений діагноз: «Вегето-сосудистая дистония по гипетроническому типу. Криз. … При повторном осмотре ОСОБА_19 жалоб не предъявлял. …При прохождении периодического медосмотра в марте-мае  2007г. жалоб не предъявлял, осмотрен узкими специалистами, признан годным для работы в вредных условиях труда…». ( т. 1 а.с. 35).

ОСОБА_1 було видано листок непрацездатності 18.01.2007 року з діагнозом «  НЦД по гіпертонічному типу. Криз» ( т. 1 а.с. 41)

Були відібрані пояснення осіб, які були свідками обставин 18.01.2007 року: ОСОБА_20,  ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ( т. 1 а.с. 37 – 40) .  

Матеріали перевірки по заяві ОСОБА_19  направлені йому рекомендованим листом ( т. 1 а.с. 32-34).

В п. 17 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві зазначено: нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку, у разі відсутності умов, зазначених у пункті 18 цього Порядку), визнаються пов'язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.

Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії.

Відповідно до акту судово – медичного дослідження № 450 від 14.11.2008 року ( а.с. 42),  будь – яких  тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_1 не встановлено.  Крім того, у висновку Акта судово-медичного обстеження № 450 зазначено, що у ОСОБА_1 має місце гострий артрозо-артрит лівого колінного меніска. Даний стан не може бути оцінений за ступенем тяжкості і тілесних ушкоджень, оскільки являється захворюванням.

На запит голови комісії головного інспектора Валєєва В.К. до ДЗ «СМСЧ № 1» № 10-07/24805 від 10.12.08р. з проханням надати роз`яснення щодо зв`язку діагноза ОСОБА_1 18.01.07р. з впливом небезпечних факторів, була надана відповідь (№ 4019 від 16.12.08р.) про неможливість встановити такий зв`язок ( т. 1 а.с. 43).

Таким чином, відсутній медичний висновок, який є необхідною умовою визнання нещасного випадку таким, який пов`язаний з виробництвом (п. 17 Правил).

Пунктом 4 додатку № 3 «Орієнтовний перелік робіт, які вимагають застосування відповідних засобів індивідуального захисту» до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року N 53 не передбачено забезпечення фільтрувальними й ізолювальними засобами захисту (протигази, респіратори тощо) при виконанні робіт з фарбування обладнання в великих приміщеннях.

Так, абзац перший цього пункту передбачає застосування засобів захисту органів дихання при виконанні робіт в ємностях, обмежених приміщення і промислових печах, при можливій наявності газу або нестачі кисню.

Приміщення, в якому проводилися роботи, має  великі розміри,  є вікна, що свідчить про відсутність ймовірності нестачі кисню при роботі в ньому.

  Факт отримання ОСОБА_1 травми коліна 18.01.07р. не підтверджується свідками подій в зазначений день: майстром 2 групи ОСОБА_22 і слюсарем ОСОБА_23, які були допитані  в судовому засіданні як свідки, та пояснили , що у великому приміщенні, в якому є вікна, вентиляція,  підкрашували деталі крану. ОСОБА_1 сказав , що хоче у туалет, вони всі спустились по сходах , ОСОБА_1 був відсутній приблизно 30 хвилин, повернувся блідий, сказав , що йому погано, що він вже був у медпункті. Вони всі пішли на участок , де  доповіли керівникові робіт. Що відбувалось далі їм  не відомо. При спусканні з крану ОСОБА_1  не скаржився на здоров’я, не падав і не забивався, про те що він начебто забився коліном коли спускався з крану їм стало відомо зі  слів ОСОБА_1 через декілька місяців після події.

Медичні документи, які додані ОСОБА_1 до позовної заяви, не можуть підтверджувати той факт, що ОСОБА_1 забився  коліном при спусканні з крану 18.01.07р., оскільки ці документи видані за результатами його огляду через два роки після події (18.01.07р.) – виписка з медичної карти щодо огляду 28.11.08р., огляд травматолога 09.12.08р., обмінна карта Клінічного санаторію «Бердянськ» від 10.01.09р., де дані записуються зі слів самого хворого ( т. 1 а.с. 108,109).

З огляду на вищезазначене відсутні підстави вважати, події від 18.01.2007 року нещасним випадком на виробництві. Акт  складений за результатами перевірки нещасного випадку який мав місце 18.01.2007 року  ( т. 1 а.с. 9- 14)  є законним та обґрунтованим.   

По суті події від 03.04.09р. судом установлено.

14.04.09р. слюсар енергоремонтного підрозділу ВП «Запорізька АЕС» ОСОБА_1 звернувся до генерального директора ВП ЗАЕС з заявою про розслідування нещасного випадку 03.04.09р. Так, в заяві було зазначено, що 03.04.09р. він був побитий слюсарем ЕРП ОСОБА_5 ( т. 1 а.с. 6).

Наказом ВП ЗАЕС № 301 від 16.04.09р. була створена комісія з розслідування випадку, який стався 03.04.09р. з ОСОБА_1 зі складом представників ВП ЗАЕС та Страхового експерту Кам`янсько - Дніпровського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків ОСОБА_14 і Головного спеціаліста Центрального комітету профспілки працівників Атомної енергетики і промисловості України – технічного інспектора праці ОСОБА_15 ( т. 2 а.с. 113).

Зазначена комісія в період з 16.04.09р. по 15.05.09р. провела розслідування подій, зазначених у заяві ОСОБА_24, на підставі Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

19.05.09р. виконуючим обов`язки генерального директора ОСОБА_17 був затверджений акт розслідування нещасного випадку, який стався 03.04.09р. о 13 год. 00 хв., згідно з яким комісія з розслідування прийшла до наступного висновку (р. 6): розглянувши матеріали розслідування і керуючись п. 17 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», враховуючи, що факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не підтверджений пояснювальними записками свідків і Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи ВСМ ГУ МВС, а погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 виникло з причини загострення загального захворювання (що підтверджено Актом судово-медичної експертизи від 08.05.09р. № 121), комісія вважає, що погіршення стану здоров`я у ОСОБА_1 нещасним випадком не являється, не підлягає обліку в ВП ЗАЕС, не вимагає складання акту форми Н-1 чи НПВ ( т. 2 а.с. 115 – 120).

ОСОБА_1 в своїй пояснювальній від 15.04.09р. на ім`я головного інспектора ВП ЗАЕС Валєєва В.К. (голови комісії з розслідування) зазначив, що в приміщенні в період подій 03.04.09р., відносно яких проводилося розслідування, знаходились: «ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_23, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29» ( т. 1 а.с. 9).

Комісією з розслідування від зазначених осіб були взяті письмові пояснення, які дослідженні в судовому засіданні,  в яких зазначені особи не підтвердили факти, викладені в заяві ОСОБА_1, а саме те, що 03.04.09р. ОСОБА_1 був побитий слюсарем ЕРП ОСОБА_5 ( т. 1 а.с. 11-18).

В судовому засіданні свідки ОСОБА_25 ОСОБА_23 не підтвердили обставини на які посилається ОСОБА_1, пояснивши , що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відбулася словесна сварка, будь – яких фізичних дій ОСОБА_5 до ОСОБА_1 не  застосовував.

  За заявою ОСОБА_1 від 22.04.09р. відділом спецміліції ГУ МВС України в Запорізькій області була здійснена перевірка обставин щодо нанесення ОСОБА_1 03.04.09р. тілесних ушкоджень слюсарем ЕРП ОСОБА_5

За результатами перевірки О/у УР ВСМ ГУ МВС України в Запорізькій області лейтенантом міліції Мілоненко В.А. винесена постанова від 30.04.09р. про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_5 ( т. 2 а.с. 28).

В постанові зазначено, що в ході перевірки були опитані працівники, які знаходилися в приміщенні майстерні ОГК № 40, які пояснили, що ОСОБА_5 дійсно зробив зауваження ОСОБА_1, проте заходів фізичного впливу до нього не застосовував.

В постанові також зазначено, що на момент її винесення ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні СМСЧ № 1 з діагнозом: «Вертеброгенная люмбалгия, мышечно-тонический вариант, рецедивирующее течение, стадия обострения. Остеохондроз поясничного отдела позвоночника». У бесіді з лікуючим лікарем ОСОБА_1 було встановлено, що дане захворювання хронічне і не є посттравматичним.

Відповідно до акту судово – медичного дослідження від 08.05.2009 року ( т.  2 а.с. 19 ,20) при обстеженні  у гр. ОСОБА_1 виявлено пошкодження у вигляді крововилива в області кінцівки. По данним медичної картки у гр. ОСОБА_1 мало місце «  Вертбральная тороколгия, мышечно  тонический вариант, рецидивирующее течение, ст. обострения. ДДПП феформирующий спондилез шостого – девятых  грудных позвонков, остеохондроз грудного отдела позвоночника, остеохондроз пятого поясничного позвонка и первого крестцового позвонка, деформирующий спондилез поясничного отдела позвоночника», що є хронічними захворюваннями.

11.09.09р. ОСОБА_1 звернувся на Урядову гарячу лінію (вх. № П-2 від 18.09.09р.) з інформацією про отриману травму у ВП ЗАЕС 03.04.09р. ( т. 2 а.с. 30).

Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду листом від 21.09.09р. № 01/04-13.2-9/10/6411 звернення ОСОБА_1 було надіслано для розгляду і перевірки до Запорізької державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в машинобудуванні, будівництві та енергетиці ( т. 2 а.с.29).

Зазначеною інспекцією у період з 29.09.09р. по 30.09.09р. була здійснена перевірка щодо подій, які відбулися з ОСОБА_1 03.04.09р., і складено Акт позапланової перевірки № 04-09/09, в якому зазначено, що порушень нормативно-правових актів з охорони праці під час перевірки не виявлено ( т. 2 а.с. 31).    

Про результати розгляду заяви  ОСОБА_1  повідомлено через пошту ( т. 2 а.с. 26,27).

Посилання позивача на те , що акти розслідування нещасного випадку, що сталися з ним 03.04.2009 року ( т.  2 а.с. 21 ) та 18.01.2007 року ( т. 1 а.с. 29) незаконні в зв’язку з тим , що затверджені вони Генеральним директором ОП ЗАЕС ОСОБА_8 , а фактично  підписані  головним інженером ОСОБА_17, не мають за собою правової підстави. Головний інженер ОСОБА_17 виконував обов’язки Генерального директора, відповідно до наказу № 711- ук  від 18.05.2009 року ( т. 2 а.с. 24).

Відповідно до судової практики ( т. 2 а.с. 33) недодержання вимог правових норм , які регулюють порядок прийняття акту, в тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою  такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що сталися , тобто є вірними по суті, то окремі порушення  встановленої процедури прийняття акту не можуть бути підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.95р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції чи випливає з її положень, а також у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

В обґрунтуванні моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95р.).

Зазначаючи моральні страждання  ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягає  на тому , що внаслідок його звернень з заявами про  визнання подій від 18.01.2007 року та від 03.04.2009 року нещасними випадками на виробництві виникло негативне відношення до нього з боку адміністрації підприємства: йому влаштовували позапланові іспити , які він «не здавав», відстороняли від роботи, що викликало істерію з боку простих робітників, погрожували звільненням. Постраждала його сім’я: до сина та дружини, які теж є робітниками ВП ЗА АЕС,  прискіпливе відношення з боку адміністрації. Відповідно до розрахунку компенсація за заподіяну моральну шкоду складає 373 248,0 грн., яку він просить задовольнити і стягнути з відповідача ( т.2 а.с. 41-42).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини . на які вона посилається як на підставу своїх вимог і  заперечень.

Докази подаються  сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі.

Будь – яких доказів заподіяння моральної шкоди  позивачеві не надано, крім того,  підстави для задоволення позову в цій частині вимог відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 171  Кодексу законів про працю України, «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» , затверджених  постановою Кабінету Міністрів  України від 25.08.2004 року № 1112 ,  ст. ст.10,57-60,88, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  відмовити.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                                І.  В.   Курач