Справа № 1-14/2011р.

                                                             В И Р О К

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И   

          06 липня 2011 року                                  Бориславський міський суд

                                                                          Львівської області

          в складі: головуючого: судді:                  Посисень Л.М

          при секретарі:                                              Гадубяк О.В.,          

          з участю прокурора:                                 Рибачука В.І.,

          захисника-адвоката:                                        ОСОБА_1,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориславі кримінальну справу про обвинувачення           ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Борислава Львівської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, не військовозобов»язаний, зареєстрований в АДРЕСА_1, не працює, раніше судимий: 01.12.1993 року Бориславським міським судом Львівської області за ст.ст.81 ч.3, 215-3 ч.2, 42 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 08.12.1995 року Бориславським міським судом Львівської області за ст.ст.81 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна; 29.05.2001 року Бориславським міським судом Львівської області за ст.141 ч.2 КК України на 1 рік і 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна; 09.04.2003 року місцевим Дрогобицьким міським судом Львівської області за ст.ст.190 ч.2, 185 ч.3, 185 ч.2, 70 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі; 23.02.2006 року Миколаївським районним судом Львівської області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України на 2 роки позбавлення волі; 16.02.2009 року Трускавецьким міським судом Львівської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2, 263 ч.2 КК України на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1рік і 6 місяців; 09 липня 2010 року Трускавецьким міським судом Львівської області за ст.ст.166, 190 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.3, 357 ч.1, 263 ч.2, 309 ч.1, 70, 71 КК України на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі,

                                                                                за ч.2 ст.185 КК України;

                                                                                   за  ч.3 ст.185 КК України;

                                                                                за  ч.2 ст.190 КК України;          

                                                                                за ч.2 ст.186  КК України,

                                                  В С Т А Н О В И В:

          Підсудний ОСОБА_2 04 липня 2009 року близько 19 години, повторно,  перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, з метою заволодіння гірським велосипедом знайомого йому ОСОБА_3, зловживаючи довірою, попросив останнього дати йому ключ  від дверей квартири по АДРЕСА_2, щоб взяти в тимчасове користування велосипед, ввівши ОСОБА_3 в оману, що через годину поверне йому даний велосипед. ОСОБА_3, довіряючи  ОСОБА_2, дозволив взяти на одну годину гірський велосипед, давши йому  ключ  від вхідних дверей своєї квартири по АДРЕСА_2 м.Борислава. Таким чином, ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою, відчинивши ключем вхідні двері квартири ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, в даній квартирі заволодів гірським велосипедом ОСОБА_3, вартістю  300 грн.

          Крім цього, 04 липня 2009 року близько 19 години підсудний ОСОБА_2, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, маючи ключ від вхідних дверей квартири ОСОБА_3, який останній дав йому, дозволивши взяти з квартири велосипед, з метою викрадення майна ОСОБА_3, підійшов до даної квартири по АДРЕСА_2 м. Борислава,  відчинив ключем вхідні двері  та проник в  дану квартиру, звідки таємно викрав мобільний телефон „SIEMENS АХ 72” вартістю 100 гривень з стартовим пакетом оператора мобільного зв”язку “Київстар” вартістю 25 гривень, а всього на суму 125 грн., що належить    ОСОБА_3  

          30 жовтня 2009 року близько 01 години підсудний ОСОБА_2,  перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння та знаходячись в квартирі ОСОБА_4 по АДРЕСА_3, скориставшись тим, що присутні в квартирі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 спали, повторно, таємно викрав з кишені куртки ОСОБА_5 гаманець з шкірозамінника вартістю 65 грн. з грошима в сумі 350 гривень, а всього на загальну суму 415 гривень, що належить ОСОБА_5

          15 грудня  2009 року, близько 16 год. 10 хв. підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння та знаходячись в квартирі ОСОБА_6 по АДРЕСА_4, скориставшись відсутністю в приймальній кімнаті, присутніх на той час у квартирі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, повторно, таємно викрав в даній кімнаті зі столу мобільний телефон „NOKIA 1100” вартість якого згідно висновку експерта № 9/7 від 22.01.2010 року становить 80 гривень, з

стартовим пакетом оператора мобільного зв”язку „Київстар”  вартістю 25 гривень з  балансом на рахунку  20 гривень, а всього на загальну суму 125 гривень, що належить ОСОБА_6

            12 лютого 2010 року, близько 21 год. 10 хв., підсудний ОСОБА_2, знаходячись в АДРЕСА_11 та маючи намір на  викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, увійшов на подвір’я житлового будинку № 93, що на праві приватної власності належить ОСОБА_8, де підійшов до сараю та шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей проник в приміщення сараю, звідки повторно, таємно викрав 9 дворічних курей, вартістю 35 гривень за одну курку, заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 315 гривень.

          26 лютого 2010 року, близько 13 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_2, знаходячись в АДРЕСА_5, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_9, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_9 вийшов на вулицю, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав мобільний телефон торгової марки «Нокіа 2600», вартістю 320 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходились гроші в сумі 30 гривень, заподіявши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 375 гривень.  

          Крім цього, ОСОБА_2, 26 березня 2010 року, близько 10 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись на території шиномонтажу, що по вул.Коваліва, 46 «Б»м.Борислава, побачивши в руках ОСОБА_10 мобільний телефон, та маючи раптово виниклий намір на його заволодіння, повторно, в присутності ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з метою відкритого викрадення, попросив ОСОБА_10 передати йому мобільний телефон нібито для здійснення телефонного дзвінка, на що останній погодився та передав в руки ОСОБА_2 свій мобільний телефон торгової марки «Simens A-65», вартістю 100 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «DJUICE», вартістю 50 грн., на рахунку якого знаходились гроші в сумі 5 грн., після чого ОСОБА_2 розвернувся та не реагуючи на зауваження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повернути мобільний телефон, скрився з місця події в напрямку торгового центру «Діана», що по АДРЕСА_7 заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 155 гривень.

          Крім цього, ОСОБА_2, 15.05.2010 року близько 23 год. 20 хв., знаходячись в АДРЕСА_6, шляхом вільного доступу підійшов до подвір’я житлового будинку №9, що на праві приватної власності належить ОСОБА_12, звідки повторно, таємно викрав бувшу у вжитку мідну сітку загальною довжиною 21 м., що згідно довідки вартості становить 35 грн. за один метр, на загальну суму 735 гривень та 3 м. алюмінієвої сітки, що згідно довідки вартості становить 22 грн. за один метр, на загальну суму 66 грн., заподіявши  потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 801 грн.  

          03.06.2010 року близько 23 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_2, знаходячись в м.Бориславі по вул.Шкільній, шляхом вільного доступу підійшов до огорожі стадіону «Юність», що розташований навпроти Бориславського медичного училища, по вул.Шкільній, 37 м.Борислава, звідки повторно, таємно викрав бувших у вжитку три секції металевої сітки, балансова вартість якої згідно відношення відділу освіти Бориславської міської ради становить 280 гривень, чим заподіяв відділу освіти Бориславської міської ради матеріальної шкоди на загальну суму 280 гривень.

          У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 в пред»явленому йому обвинуваченні винним себе визнав повністю і ствердив,  що 04 липня 2009 року, близько 18 год. 00 хв. він, перебуваючи в гостях у свого знайомого ОСОБА_3 за його місцем проживання по АДРЕСА_2, разом з ОСОБА_3 розпивали спиртне. Коли  розпивали спиртне, бачив в кімнаті  велосипед зеленого кольору. В кухні, де також був, бачив на столі мобільний телефон «SIEMENS»темного кольору. Випивши спиртне, разом з ОСОБА_3, який зачинив вхідні двері своєї квартири на ключ, вийшли з квартири ОСОБА_3 і направились в сторону СШ №4, що розташована на вул.Коваліва м.Борислава. Дійшовши до будинку АДРЕСА_7, в нього виникла думка заволодіти велосипедом ОСОБА_3, щоб користуватися ним. Знав, що ОСОБА_3 повірить йому і тому попросив у ОСОБА_3 ключ від квартири та дозвіл взяти велосипед, щоб поїхати в мікрорайон «Баня»і до години часу повернути велосипед. Обманув ОСОБА_3, що поверне велосипед, скориставшись його довірою. ОСОБА_3 на це прохання погодився і дав йому ключ від своєї квартири. Маючи ключ від квартири  ОСОБА_3 та йдучи до цієї квартири, в нього виникла думка викрасти телефон, що бачив в кухні на столі. Зайшовши до квартири ОСОБА_3,  вхідні двері якої відчинив ключем, найперше зайшов у кухню та зі столу викрав  мобільний телефон марки «Сіменс-72», корпус якого був овальної форми темного кольору. Даний телефон  сховав собі  в кишеню.  Після  цього,  взявши велосипед та зачинивши вхідні двері квартири ОСОБА_3 ключем, поїхав на даному велосипеді до ОСОБА_3, який його чекав біля будинку АДРЕСА_7. Повернув ОСОБА_3 ключ від його квартири та сказав, що за годину часу поверне  велосипед. Телефон та велосипед продав, а гроші використав для власних потреб.

          30 жовтня 2009 року, близько 22 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, вирішив зайти до свого знайомого ОСОБА_4, який проживав в АДРЕСА_3. Зайшовши до ОСОБА_4, бачив, що в його квартирі на цей час знаходився ОСОБА_5 і вони в одній із кімнат розпивали спиртне. Вони запросили його випити разом з ними спиртного, на що він погодився. Під час розпивання спиртного, близько 00 год. 00 хв. ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, пішов у  кімнату та ліг спати, а він разом із ОСОБА_4 продовжували розпивати спиртне. Через деякий час ОСОБА_4 пішов у приймальну та заснув на дивані. Він зайшов у приймальну, де спав ОСОБА_4, там побачив куртку ОСОБА_5, що була на м”якому кріслі, та оглянув її з метою щось викрасти. У внутрішній кишені куртки ОСОБА_5 виявив гаманець коричневого кольору, в якому були гроші. Викравши даний гаманець з грошима, вийшов із квартири ОСОБА_4 В під’їзді будинку ОСОБА_4 відкрив даний гаманець та витягнув із нього гроші в сумі 350 грн. різними купюрами. Гаманець викинув, а гроші потратив на власні потреби.

          Крім цього, 15 грудня 2009 року, близько 14 год. 00 хв., зайшов за сигаретами до знайомого йому з вигляду ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_4. В квартиру ОСОБА_6 зайшов разом з ОСОБА_6  Коли  перебував у квартирі ОСОБА_6, то до ОСОБА_6 зайшов раніше знайомий йому ОСОБА_7 ОСОБА_6 дав ОСОБА_7 гроші та попросив піти в магазин і придбати спиртне. ОСОБА_7 приніс пляшку горілки і вони втрьох почали її розпивати. Під час розпивання спиртного брав у свої руки мобільний телефон ОСОБА_6, так як попросив цей телефон у ОСОБА_6, щоб подзвонити. Але з нього  не дзвонив, а грав ігри, що були в цьому телефоні. В подальшому поставив даний мобільний телефон на стіл, за яким  сиділи.  Випивши спиртне, ОСОБА_6, заспав, а ОСОБА_7 пішов в коридор одягатись. В той момент у нього виник намір викрасти мобільний телефон ОСОБА_6 Коли ніхто не бачив, тобто ОСОБА_6 спав, а ОСОБА_7 був у коридорі,  він, будучи в кімнаті, викрав зі столу мобільний телефон і сховав його собі в кишеню спортивних штанів. Це було близько 16 год. 00 хв. Після цього разом із ОСОБА_7 вийшли із квартири ОСОБА_6 На вулиці, біля будинку попрощався із ОСОБА_7 та пішов в сторону вул.Коваліва м.Борислава. На вул.Коваліва, поблизу торгового центру «ТКС»,  витягнув з мобільного телефону ОСОБА_6 стартовий пакет та викинув його, а мобільний телефон привіз до себе додому в м.Трускавець і сховав в диван.          

          Далі підсудний ОСОБА_2 підтвердив, що 12 лютого 2010 року він знаходився в м.Бориславі.  Близько 21 год. 10 хв.  пішов прогулятись в напрямку мікрорайону «Баня». Рухаючись по вул.І.Франка м.Борислава, побачив на подвір’ї житлового будинку №93 сарай. Кому належить даний будинок та сарай не знав. Будучи голодним та маючи намір щось викрасти, щоб поїсти, він вирішив зайти на подвір’я вищевказаного будинку та подивитись у сарай. Підійшов до вхідних дверей сараю і побачив навісний замок. Знайшовши неподалік сараю кусок арматури, він повернувся до дверей сараю та за допомогою арматури витягнув скобу. Відчинив двері сараю і зайшов в середину, де побачив  козу та кури. Будучи голодним та маючи намір щось викрасти, він почав ловити по одній курці та душити. Зловивши та задушивши дев’ять курей, поскладав їх у мішок, який був у сараї, та пішов на автостанцію м.Борислава. Маршрутним таксі повернувся додому, тобто в АДРЕСА_8, де тимчасово орендував квартиру. Вдома сказав своїй співмешканці ОСОБА_14, що дані кури купив у м.Бориславі в невідомої особи за 30 гривень. Після цього, обробивши дев’ять курей, він із свою співмешканкою їх приготовили та на протязі одного тижня з’їли.

          26 лютого 2010 року разом із своєю співмешканкою ОСОБА_14 знаходився в м.Бориславі. Він вирішив зайти до колишнього співмешканця його мами ОСОБА_15 ОСОБА_9, який проживає в АДРЕСА_9, щоб зігрітись. Коли вони прийшли до ОСОБА_9, останній накормив іх, і вони з ОСОБА_14 пішли в кімнату дивитись телевізор. Близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_9 сказав, що йде на вулицю по воду. В цей час, коли ОСОБА_9 вийшов із квартири, у нього виник намір щось викрасти, щоб продати та отримати гроші. З цією метою він пішов на кухню, де на радіоприймачі побачив мобільний телефон торгової марки «Нокіа»чорного кольору. Викравши телефон, він зразу ж вимкнув його та поклав в кишеню своєї курточки, у якій був одягнутий. Повернувшись в кімнату до ОСОБА_14, запропонував їй їхати додому, на що вона погодилась. Вийшовши з квартири, вони на сходовій площадці зустріли ОСОБА_9, попрощались з ним та повідомили, що їдуть додому в м.Трускавець. На маршрутному таксі поїхали до автостанції м.Борислава. Чекаючи маршрутне таксі на м.Трускавець, він  витягнув з кишені мобільний телефон, показав ОСОБА_14 та сказав їй, що знайшов цей мобільний телефон на сидінні маршрутного таксі, коли вони їхали до автостанції. Після цього сказав ОСОБА_14, що має знайомого, який проживає неподалік автостанції та може купити у нього вищевказаний мобільний телефон. ОСОБА_14 залишилась чекати його на автостанції, а він в цей час пішов на вул.ОСОБА_11  м. Борислава до свого знайомого ОСОБА_11, якому продав мобільний телефон за 50 гривень. Про те, що даний телефон викрадений він ОСОБА_11 нічого не розповідав. Після чого повернувся на автостанцію і разом з ОСОБА_14 поїхали додому в м.Трускавець. Гроші за викрадений мобільний телефон потратив на продукти харчування та сигарети.

    Крім цього, 26 березня 2010 року близько 10 год. 00 хв., він проходив по вул.Трускавецькій м.Борислава та зустрів свого товариша ОСОБА_10, якого добре знає та підтримує дружні відносини. Вдвох з ОСОБА_10 пішли в магазин,  де купили 250 гр. горілки, яку разом розпили. Після цього, вони пішли на АДРЕСА_7. Рухаючись по вищевказаній вулиці, він побачив, що ОСОБА_10 має з собою мобільний телефон, оскільки під час їхнього спілкування до нього хтось зателефонував. В цей час у нього виник намір викрасти мобільний телефон ОСОБА_10, щоб продати та отримати гроші. З цією метою, близького 10 год. 30 хв., знаходячись на території шиномонтажу, що по вул.Коваліва, №46 «Б», м.Борислава, він попросив ОСОБА_10 дати йому мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка. ОСОБА_10 погодився і передав йому у руки свій мобільний телефон торгової марки «Сіменс»сірого кольору. Взявши мобільний телефон ОСОБА_10, він нібито набрав на клавіатурі номер телефону і, демонструючи спілкування, відійшов у сторону, тобто за територію шиномонтажу в напрямку промислового ринку. Там він ще зустрів незнайомого мужчину, якого запитав скільки може коштувати такий телефон. Після спілкування з незнайомим мужчиною, він  розвернувся та пішов геть, тобто пішов через територію торгового центру, де перескочивши через огорожу, втік від ОСОБА_10 Коли він перескакував через огорожу, то почув, як за ним кричав ОСОБА_10, щоб повернув йому мобільний телефон. Не відреагувавши на вимогу ОСОБА_10,  він, перескрчивши через огорожу, перейшов через поле та вийшов на вул.Трускавецьку м.Борислава у районі «Тустанович», де сів у маршрутне таксі із сполученням Трускавець –Борислав, і поїхав у м.Трускавець. В м.Трускавці в районі автовокзалу продав цей телефон незнайомому мужчині за 70 грн., які цього ж самого дня витратив на продукти харчування та спиртні напої.     

    15.05.2010 року на протязі дня він знаходився по місцю свого проживання. Близько 23 години 20 хвилин в нього виник намір щось викрасти. Взявши із собою викрутку та плоскогубці, пішов прогулятись по вулицях м.Борислава. Рухаючись по АДРЕСА_6 та проходячи повз житловий будинок №9,  помітив, що огорожа даного будинку складається із алюмінієвої та мідної сітки. В цей час у нього виник намір викрасти дану сітку та здати  на пункт прийому кольорових металів, щоб отримати гроші. Після цього, оглянувся по сторонах, чи нікого немає, витягнув із кишені плоскогубці та почав від’єднувати сітку від металевих стовпчиків. Від’єднавши близько 20 м. мідної сітки та близько 2-3 м. алюмінієвої, скрутив її в рулон та пішов в напрямку новобудови, тобто лікарні, яка розташована по АДРЕСА_6. Зайшовши в одне із приміщень, він заховав викрадену сітку з метою подальшої реалізації на пункт прийму металобрухту, а сам повернувся додому. 16.05.2010 року близько 09 год. 30 хв. прийшовши до новобудови, де напередодні заховав викрадену сітку,  побачив її відсутність.

            03.06.2010 року на протязі дня він знаходився по місцю свого проживання. Близько 23 години 30 хвилин у нього виник намір щось викрасти. Взявши із собою кусачки, молоток та пилку по металлу, пішов прогулятись по вулицях м.Борислава. Рухаючись по вул.Шкільній м.Борислава та проходячи біля стадіону «Юність», що розташований навпроти Бориславського медичного училища, він помітив металеву огорожу. В цей час у нього виник намір викрасти дану огорожу та здати на пункт прийому металобрухту, щоб отримати гроші. Оглянувся по сторонах, чи нікого немає, витягнув інструмент за допомогою якого від’єднав три секції металевої огорожі, тобто сітки. Скрутивши викрадену сітку в рулон, відніс її неподалік даного стадіону де заховав у траві з метою подальшої реалізації на пункт прийому металобрухту, а сам повернувся додому. Наступного дня, тобто 04.06.2010 року близько 10 год. 00 хв. прийшовши до місця, де напередодні заховав викрадену сітку, побачив її відсутність.

          Крім визнання своєї вини підсудним, його вина підтверджена показаннями потерпілих, показаннями свідків, протоколами слідчих дій, даними у висновку судової товарознавчої експертизи, іншими документами.

          Зокрема, вина підсудного ОСОБА_2 по епізоду повторного заволодіння 04.07.2009 року близько 19 год. гірським велосипедом потерпілого ОСОБА_3, шляхом зловживання довірою потерпілого та по епізоду повторного, таємного викрадення  04.07.2009 року близько 19 год. мобільного телефону „SIEMENS АХ 72” вартістю 100 гривень з стартовим пакетом оператора мобільного зв”язку “Київстар” вартістю 25 гривень, а всього на суму 125 грн., що належить ОСОБА_3, з проникненням у житло потерпілого,  підтверджена:

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними ним під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що 04 липня 2009 року близько 18 год. він разом із підсудним прийшов до себе додому на АДРЕСА_2 м.Борислава. В нього вдома вони сиділи в кухні за столиком і розпивали спиртне. На столі, в кухні знаходився його мобільний телефон SIEMENS –АХ 72,  корпус якого сіро-чорного кольору, В телефоні був стартовий пакет „Київстар”. Телефон був справний. Підсудний в його  присутності даний телефон в руки не брав. У вітальній кімнаті квартири знаходився його гірський велосипед імпортного виробництва типу „дамського”, зеленого кольору, назви цього велосипеда не пам”ятає. Близько 17 год. 30 хв.  він  і підсудний вийшли з його квартири. Вхідні двері своєї квартири він зачинив ключем.  Після цього з підсудним пішли  в напрямку будинку АДРЕСА_7 Біля цього будинку підсудний звернувся до нього  і попросив ключ  від його квартири, так як хотів взяти велосипед на годину, щоб кудись поїхати і відразу повернути.  Він дозволив підсудному взяти велосипед, дав йому ключ від своєї квартири і сказав, щоб він, як візьме велосипед, відразу повернув ключ від квартири. Нічого іншого, окрім велосипеда, не дозволяв підсудному брати.  Залишився чекати підсудного біля будинку АДРЕСА_7 Через 10 хв. підсудний приїхав даним велосипедом до нього біля будинку АДРЕСА_7,  віддав  ключі від  його квартири, і сказав, що йому треба поїхати  на „Баню” у справах і через годину поверне цей велосипед. Він підсудному повірив.  Цього ж дня, близько 19 год. прийшов додому і виявив відсутність свого мобільного телефону, а коли  виходив разом з підсудним з квартири, то даний телефон залишив в кухні на столі. Зрозумів, що мобільний телефон  SIEMENS - АХ72 з стартовим пакетом „Київстар” в нього з квартири викрав підсудний тоді, коли дав йому ключ, щоб взяв велосипед. Через кілька днів зустрів підсудного і запитав, навіщо він викрав мобільний телефон і де є  велосипед. Підсудний зізнався, що викрав у нього мобільний телефон,  зобов”язався  повернути телефон  або гроші за нього. А щодо велосипеда, то  сказав, що не пам”ятає.  що з ним зробив.  

/а.с.35/

          Протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_2 від 08.01.2010 року, із якої встановлено, що 04.07.2009 року він з дозволу ОСОБА_3 взяв велосипед, якого не мав наміру повертати, а також викрав з його квартири по АДРЕСА_2 мобільний телефон марки “Сіменс”, який продав незнайомому таксисту.

                                                               /а.с.17/

          Протоколом відтворенням обстановки і обставин  події від 09.01.2010 року та фототаблиці до нього із яких встановлено, що підсудний ОСОБА_2 розказав та показав обставини викрадення ним 04.07.2009 року мобільного телефону потерпілого ОСОБА_3 та заволодіння велосипедом потерпілого ОСОБА_3

/а.с.64-67/

          Довідкою ТзОВ “Престиж-Сервіс”, магазин-салон “Мобільний світ” м.Дрогобич із якої встановлено, що  станом на 04.07.2009 року вартість  мобільного телефону SIEMENS АХ 72, бувшого у користуванні, враховуючи процент зношення,  становить 100 грн., вартість стартового пакета „Київстар” –25 грн.

/а.с.19/

          Довідкою МКП “Ринок” від 13.01.2010 року № 19 із якої встановлено, що станом на 04.07.2009 року вартість гірського велосипеда, імпортного виробництва, бувшого у вжитку становила  300 грн.

/а.с.86/

          Вина підсудного ОСОБА_2 по епізоду повторного, таємного викрадення 30 жовтня 2009 року близько  01 години з кишені куртки ОСОБА_5 гаманця з шкірозамінника вартістю 65 грн. з грошима в сумі 350 гривень, а всього на загальну суму 415 гривень, що належить ОСОБА_5 підтверджена:

          Огодошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_5, даними ним під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що він 29 жовтня 2009 року, близько 19 год. знаходився в гостях у ОСОБА_4 на АДРЕСА_3,  де розпивали горілку.  При собі у внутрішній кишені своєї джинсової куртки синього кольору мав гаманець з шкірозамінника чоловічий, коричневого кольору В гаманці мав 350 гривень купюрами номіналом  по 50, 20, 10 гривень.  Гроші  заробив, виконуючи допоміжні роботи по будівництву  в м.Дрогобичі.  Близько  22 год. до ОСОБА_4 прийшов знайомий йому тоді з вигляду підсудний  Підсудний приєднався до них і  вони втрьох продовжували розпивати спиртне в кухні. Близько 01 год. він  сп”янів і захотів спати. Тому з кухні зайшов у вітальну кімнату квартири ОСОБА_4, зняв свою джинсову куртку, в якій був гаманець з грошима і поставив її  на м”яке крісло, що є відразу при вході в дану кімнату і розташоване справа від дивана. Куртку поставив на саме сидіння крісла, не на спинку. Гаманець тоді в куртці був, а сам пішов в наступну кімнату, де ліг спати. ОСОБА_4 і  підсудний залишились ще в кухні розпивати спиртне. Зранку наступного дня, коли  проснувся, ОСОБА_4 вже не спав а знаходився у ванній кімнаті. Підсудного в квартирі не було. З ОСОБА_4 вирішили  ще „похмелитись”, однак, потрібно було купити продукти, тому  з ОСОБА_4  пішли до магазину за продуктами. Вийшовши з під”їзду, виявив, що відсутній гаманець. Сказав про це ОСОБА_4, той відповів, що нічого в нього не крав, і в квартирі, крім підсудного, не було нікого. Згодом, повернувшись в квартиру ОСОБА_4, оглянув підлогу біля крісла, де була  куртка,  але там не було ні гаманця, ні грошей. Відразу запідозрив у викраденні свого гаманця з грошима, підсудного, тому  пішов до підсудного  по місці його проживання, але його вдома не було. Через тиждень, може трохи більше,  зустрів  підсудного на вул.Коваліва біля СШ № 4 в м.Бориславі. Запитав,  чому той  викрав у нього гроші.  Підсудний  спершу сказав, що  нічого не брав,  а коли  він йому сказав, що у ОСОБА_4 бував не один раз і в нього ніколи там нічого не пропадало, а в той вечір, як вони розпивали спитртне, пропали гроші, підсудний зізнався, що  викрав у нього гроші. Підсудний віддав  йому 150 грн.,  сказав, що більше не має при собі грошей, але зобов”язався  повернути   решту  грошей, тобто ще 200 грн.  Після цього  вже підсудного не зустрічав.

                                                    /а.с.79/

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4, даними ним під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що 29 жовтня 2009 року  разом з ОСОБА_5 прийшов до себе додому на АДРЕСА_3. Мали з собою самогон, який придбав ОСОБА_5 Почали розпивати самогон в кухні. Близько 22 год. до нього в гості прийшов підсудний, який також розпивав з ними самогон.  ОСОБА_5 попросив дозволу  переночувати в нього.  Дозволив.  Близько 01 год  ОСОБА_5 пішов у другу кімнату, де ліг спати. Він залишився ще в кухні з підсудним, де  продовжували розпивати спиртне.  За деякий час  він  пішов у приймальну кімнату та заснув на великому дивані. А підсудний ще не спав на той час, але також зайшов у приймальну кімнату і сів на диван-малютку, поруч з кріслом, що є першим від входу, на сидінні  якого лежала куртка ОСОБА_5  Підсудний  ще  запитав, чи  можна в квартирі прилягти і він дозволив йому. Наступного ранку проснувся близько 09 год,. ОСОБА_5 був в його квартирі, спав у другій кімнаті.  Підсудного в його квартирі вже не було. Куртка ОСОБА_5 так і лежала на кріслі, поруч з диваном. ОСОБА_5 проснувся, ще допили горілку, яка залишилась та вирішили купити „закуску” і пішли в магазин. ОСОБА_5 одягнув свою куртку. Коли вийшли з під”їзду, ОСОБА_5 запитав, де його гаманець з грошима, який був в куртці звечора. Він сказав, що не знає, бо цього гаманця не брав. ОСОБА_5 відразу сказав, що, мабуть, підсудний викрав у нього з куртки гаманець з грошима, бо нікого іншого в  квартирі, крім них трьох,   не було.   

/а.с.70/

          Протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_2 від 08.01.2010 року, із якої встановлено, що в кінці жовтня 2009 року він зайшов до знайомого ОСОБА_4 і разом з ним та ОСОБА_5 розпивали горілку. Після чого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 лягли спати, а він у ОСОБА_5 викрав гаманець, де знаходилось 350 грн.

                                                               /а.с.11/

          Протоколом відтворенням обстановки та обставин події від 09.01.2010 року і фототаблиці до нього, із яких встановлено, що підсудний ОСОБА_2 розказав та показав обставини викрадення ним 30 жовтня 2009 року близько 01 години з кишені куртки ОСОБА_5 гаманця з шкірозамінника з грошима в сумі 350 гривень

/а.с.64-67/

          Протоколом відтворенням обстановки та обставин події від 12.01.2010 року і фототаблиці до нього, із яких встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 розказав та показав, де знаходилась його куртка в квартирі ОСОБА_4, із кишені якої 30 жовтня 2009 року був викрадений гаманець з шкірозамінника з грошима в сумі 350 гривень

                                                            /а.с.81-82/

          Довідкою МКП “Ринок”, із якої встановлено, що станом на жовтень 2009 року  вартість  бувшого у вжитку гаманця зі шкірозамінника становить 65 грн.

/а.с.6/          

             Вина підсудного ОСОБА_2 по епізоду повторного, таємного викрадення 15 грудня  2009 року, близько 16 год. 10 хв. мобільного телефону „NOKIA 1100”, вартістю 80 гривень, з стартовим пакетом оператора мобільного зв”язку „Київстар”  вартістю 25 гривень з  балансом на рахунку  20 гривень, а всього на загальну суму 125 гривень, що належить ОСОБА_6 підтверджена:

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_6, даними ним під час провадження досудового сідства, із яких встановлено, що 15 грудня 2009 року близько 14 год. 00 хв. він йшов додому і біля  під”їзду свого будинку зустрів знайомого з вигляду підсудного, який попросив у нього сигарету. Він дав підсудному сигарету, при цьому сказав, що як хоче, то вдома він має сигарети і може ще йому дати. Так вони разом зайшли до нього в квартиру. В квартирі дав підсудному сигарети. В цей час до нього в гості зайшов сусід ОСОБА_7 Вирішили випити горілки, тому дав ОСОБА_7 гроші і поросив піти та купити горілку. ОСОБА_7 приніс горілку і вони втрьох почали її розпивати в приймальній кімнаті. Під час розпивання спиртного, підсудний попросив у нього його мобільний телефон, щоб подзвонити. Дав йому свій телефон  марки «NOKIA 1100», щоб подзвонити. В телефоні був стартовий пакет „Київстар”. Підсудний тримав даний телефон в руці,  натискав  клавіатуру, але чи подзвонив чи ні – не звернув увагу. Чи він цей телефон поставив потім на стіл  чи ні -  не пам”ятає, бо не звертав на це увагу.  Продовжували  розмовляти і розпивати горілку. Від випитого він сп”янів і пішов в іншу кімнату та ліг на ліжко. Підсудний  і ОСОБА_7 залишились ще в кімнаті, але сказали, що вже йдуть від нього. Як  виходили з квартири  ОСОБА_7 та підсудний він  не бачив,  але  чув, що вийшли двоє разом. Після цього, близько через годину, вирішив подзвонити з свого мобільного телефону. Тоді і виявив, що його мобільний телефон NOKIA 1100 з стартовим пакетом  „Київстар”  відсутній,  зрозумів, що його у нього викрадено. А оскільки в його квартирі  нікого іншого не було, окрім підсудного та ОСОБА_7,  зрозумів, що телефон викрав підсудний, оскільки  ОСОБА_7, часто раніше до нього заходив і ніколи нічого не крав. Відразу пішов до ОСОБА_7, але  його вдома  не було. Наступного дня знову пішов до ОСОБА_7 і  сказав, що у нього викрадено мобільний телефон, на що ОСОБА_7 запевнив, що  він не крав нічого.

                                                             /а.с.38, 77/          

            Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями свідка  ОСОБА_7, даними ним під час провадження досудового слідства, із яких встновлено, що 15 грудня 2009 року близько  14 год. 00 хв. він  прийшов у гості до свого товариша ОСОБА_6, який проживає по АДРЕСА_4. В цей час в квартирі ОСОБА_6 був підсудний. ОСОБА_6 дав  йому гроші, щоб пішов купити горілки. Він пішов в магазин і купив пляшку горілки. Принісши горілку, у квартирі ОСОБА_6 почали її втрьох розпивати.  Горілку розпивали у приймальній кімнаті за журнальним столиком. Під час розпиття спиртного підсудний попросив у ОСОБА_6 його мобільний телефон, щоб подзвонити. ОСОБА_6 дав підсудному свій телефон. Він бачив, що підсудний натискав клавіатуру даного телефону, але чи виконав якийсь дзвінок, чи ні, не звертав увагу. Куди потім підсудний поставив даний телефон, не бачив, –не звертав увагу, так як продовжували розпивати спиртне і розмовляти. Близько 16 год. ОСОБА_6 пішов в іншу кімнату прилягти. А він і підсудний ще залишились за столиком у приймальній кімнаті. За кілька хвилин він сказав ОСОБА_6, що вони йдуть. Він  першим вийшов з кімнати в коридор та одягав взуття. Підсудний вийшов за ним в коридор за кілька хвилин, нічого в руках не мав. Вхідні двері квартири ОСОБА_6 були тільки прикриті, тому він і підсудний самі вийшли з квартири, ОСОБА_6 до них не виходив.    

     Вийшовши з будинку, він з підсудним розійшлись. Наступного дня до нього прийшов ОСОБА_6 і сказав, що 15.12.2009 року, коли вони з підсудним розпивали горілку, було викрадено його мобільний телефон NOKIA. Відповів, що нічого в нього не викрадав і, що це міг зробити підсудний, так як нікого іншого в його квартирі тоді не було і ніхто не заходив.

     Через декілька днів  зустрів на вул.Коваліва в м.Бориславі підсудного і запитав, навіщо той взяв телефон ОСОБА_6, на що підсудний зізнався в даній крадіжці і  сказав, що продав цей телефон комусь за 30 грн.

/а.с.87/

            Свідок ОСОБА_15, в судовому засіданні показала, що проживає  в АДРЕСА_10. З нею з вересня 2009 року проживає її син ОСОБА_2  15 грудня 2009 року вона їздила у м.Львів по своїх справах і ввечері приїхала додому. Близько 19 год. додому прийшов її син ОСОБА_2 Він був в стані алкогольного сп”яніння. Бачила  в свого сина  мобільний телефон NOKIA 1100,  корпус  якого чорно-сірого кольору. Запитала сина, чий це телефон  і звідки  він його взяв. Син  відповів, що телефон йому дав його товариш.

   08 січня 2010 року дізналась від працівників міліції, що її син скоїв крадіжку мобільного  телефону NOKIA 1100. Згадала,  що  бачила в нього такий телефон.  А 09 січня 2010 розкладаючи диван в своїй квартирі, виявила в дивані даний мобільний телефон, який видала працівникам Бориславського МВ. Про те, що цей мобільний телефон, викрадений  - не знала і не здогадувалась.

          Протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_2 від 08.01.2010 року, із якої встановлено, що 15 грудня 2009 року він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по АДРЕСА_4 розпивали горілку. Він непомітно для ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взяв зі столу мобільний телефон і заховав собі в кишеню. Тогож дня його продав незнайомому мужчині за 50 грн. по вул.Коваліва м.Борислава.

                                                               /а.с.25/   

          Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09 січня 2010 року і фототаблиці до нього, із яких встановлено, що підсудний ОСОБА_2 розказав та показав обставини викрадення ним 15 грудня 2009 року, близько 16 год. 10 хв. мобільного телефону „NOKIA 1100”, вартістю 80 гривень, з стартовим пакетом оператора мобільного зв”язку „Київстар”  вартістю 25 гривень з  балансом на рахунку  20 гривень, а всього на загальну суму 125 гривень, що належить ОСОБА_6

/а.с.61-62/

          Заявою свідка ОСОБА_15 від 09.01.2010 року із якої встановлено, що вона добровільно видала працівникам міліції мобільний телефон NOKIA 1100, що приніс в її квартиру син ОСОБА_2

/а.с.68/

          Протоколом пред”явлення предметів для впізнання від 11.01.2010 року, із якого встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 впізнав свій мобільний телефон, який був викрадений в нього 15.12.2009 року та який добровільно видала працівникам міліції мама підсудного ОСОБА_2 - ОСОБА_15

/а.с.71-72/

          Даними у висновку судової товарознавчої експертизи №9/7 від 22.01.2010 року  встановлено, що ринкова вартість мобільного телефону “NOKIA” моделі 1100, викраденого у потерпілого ОСОБА_6, станом на 15.12.2009 року становить  80 грн.

/а.с.104-107/

          Довідкою від 09.01.2010 року ТзОВ “Престиж-Сервіс” магазин-салон “Мобільний світ” м.Дрогобич, із якої встановлено, що вартість стартового пакета  „Київстар” оператора стільникового зв”язку “Київстар” станом на 15.12.2009 року становить 25 грн.

                                                            /а.с.28/

          Вина підсудного ОСОБА_2 по епізоду повторного, таємного викрадення   12 лютого 2010 року, близько 21 год. 10 хв. дев»яти курей потерпілої ОСОБА_8, з проникненням у сарай потерпілої підтверджена:

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_8, даними нею під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що на території її подвір’я знаходиться сарай, в якому вона тримає козу та кури. 12 лютого 2010 року упоравшись по господарству, зачинила двері сараю на навісний замок. 13 лютого 2010 року зранку пішла до церкви. Повернувшись додому біля 10 год. 00 хв., та підійшовши до вхідних дверей сараю,  побачила, що навісний замок відсутній та вирвана скоба. Зайшла в середину сараю і виявила, що викрадено дев’ять курей.                     

/а.с.32/

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_14, даними нею під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що вона і її співмешканець - підсудний ОСОБА_2, винаймали квартиру у м.Бориславі по вул.Трускавецькій. У другій декаді лютого 2010 року, точної дати пригадати не може, додому повернувся підсудний, який приніс у мішку 9 курей і пояснив їй, що кури купив у м.Бориславі по вул.Весняній у невідомої особи за 40 грн.

          Після цього вони вдвох общипали цих курей, положили у морозильну камеру і впродовж тижня часу з’їли.  

                                                            /а.с.115-117/

          Протоколом огляду місця події від 13.02.2010 року, із якого встановлено, що сарай потерпілої ОСОБА_8 знаходиться на території подвір’я її будинку. На дверях сараю відсутня скоба та навісний замок, є пошкодження дверного полотна в місці кріплення скоби. Зі слів потерпілої ОСОБА_8 з її сараю в ніч на 13.02.2010 року викрадено 9 курей.

                                                            /а.с.21/

          Протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_2 від 23.06.2010 року, із якої встановлено, що 12 лютого 2010 року він на вул.І.Франка в м.Бориславі побачив на одному подвір”ї сарай, із якого вирішив щонебудь викрасти. Металевою трубою, яка знаходилась біля сараю, відкрив двері сараю, зайшов у сарай і викрав 9 курей.

                                                               /а.с.35/  

          Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24.06.2010 року і фототаблиці до нього, із яких встановлено, що підсудний ОСОБА_2 розказав та показав обставини викрадення ним 12.02.2010 року близько 21 год. 10 хв. дев»яти курей потерпілої ОСОБА_8 із приміщення її сараю, що по АДРЕСА_11  

/а.с.91-93/

          Довідкою МКП “Ринок”, із якої встановлено, що станом на 12.02.2010 року середня ринкова вартість однієї живої курки становить 35 грн. Загальна вартість дев”яти курей -  315 гривень.

/а.с.23/

          Вина підсудного ОСОБА_2 по епізоду повторного, таємного викрадення 26 лютого 2010 року, близько 13 год. 30 хв., мобільного телефону торгової марки «Нокіа 2600», вартістю 320 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходилось гроші в сумі 30 гривень, потерпілого ОСОБА_9 підтверджена:

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_9, даними ним під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що в третій декаді лютого 2010 року, близько 12 год. 00 хв. до нього додому прийшов підсудний - син його бувшої співмешканки ОСОБА_15, із своєю співмешканкою ОСОБА_25. Близько 13 год. 30 хв. він, залишивши підсудного та його співмешканку у квартирі, взяв відро та вийшов на вулицю до колонки, щоб набрати води. Через 3-4 хв., повертаючись до квартири, зустрів підсудного та його співмешканку ОСОБА_25, які вийшли йому на зустріч. Останні сказали, що їдуть додому. Попрощавшись із підсудним та його співмешканкою ОСОБА_25, зайшов до квартири, де займався домашньою роботою. Десь через годину часу, після цього як підсудний із своєю співмешканкою покинув його квартиру, у нього виникла необхідність зателефонувати. Підійшовши до радіоприймача, який знаходиться в кухні, на якому він напередодні залишив свій мобільний телефон торгової марки «Нокіа 6200», побачив що телефон відсутній. Крім цього, в даному телефоні знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Київстар», на рахунку якого знаходились гроші в сумі 30 грн. Зразу ж він зрозумів, що даний мобільний телефон викрав підсудний, коли він знаходився на вулиці. Оскільки підсудний уникав з ним зустрічі, він 23.06.2010 року звернувся із письмовою заявою в міліцію.

/а.с.15/

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_14, даними нею під час провалдення досудового слідства, із яких встановлено, що приблизно наприкінці лютого 2010 року вона разом із своїм співмешканцем –підсудним ОСОБА_2 пішли до колишнього співмешканця його матері ОСОБА_15 - ОСОБА_9, який проживає по АДРЕСА_5.  Коли вони двоє сиділи у кімнаті та дивилися телевізор, ОСОБА_9 взяв відро і вийшов на подвір’я по воду, а підсудний у цей час вийшов у приміщення кухні та повернувся назад у кімнату через 1-2 хв. Повернувшись у кімнату, підсудний сказав, що їм пора іти. Вони двоє вийшли з квартири і зустріли на сходовій площадці ОСОБА_8, який запитав їх, куди вони йдуть. Підсудний  відповів, що вони їдуть у м.Трускавець і вони, попрощавшись, пішли на автобусну зупинку. На зупинці сіли у маршрутне таксі і поїхали на автостанцію м.Борислава. На автостанції підсудний вийняв із кишені мобільний телефон марки «Нокіа»чорного кольору та повідомив їй, що даний мобільний телефон він знайшов у маршрутному таксі і що має намір його продати. Після цього підсудний сказав, що йде продати цей телефон. Вона залишилась чекати його на автостанції, а підсудний пішов продавати мобільний телефон. Підсудний повернувся через 25-30 хв. та мав при собі гроші в сумі 50 грн. Після цього вони сіли у маршрутне таксі та поїхали у м.Трускавець. Гроші підсудний витратив на продукти харчування.

/а.с.115-117/

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_16, даними ним під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що 26 лютого 2010 близько 14-15 год. до нього додому прийшов  підсудний, який запропонував йому купити в нього його мобільний телефон торгової марки «Нокіа»чорного кольору, оскільки йому терміново були потрібні гроші. Оглянувши мобільний телефон, він запитав підсудного, чи телефон не крадений, на що отримав відповідь, що ні. Він купив у підсудного цей телефон за 50 грн. Даним мобільним телефоном користувався на протязі місяця часу, після чого, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, загубив.

/а.с.118/

          Протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_2 від 22.06.2010 року, із якої встановлено, що в лютому 2010 року він знаходився у колишнього співмешканця його мами по вул.С.Бандери у м.Бориславі, де скориставшись його тимчасовою відсутністю викрав із приміщення кухні телефон “Нокіа-2600” чорного кольору, який в цей же день продав.

                                                               /а.с.4/  

          Довідкою ФОП ОСОБА_17, із якої встановлено, що вартість мобільного телефону марки “Нокіа 2600”, враховуючи процент зношення, станом на лютий 2010 року становить 320 грн. Вартість стартового пакету “Київстар” становить –25 грн.

                                                              /а.с.8/

          Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24.06.2010 року і фототаблиці до нього, із яких встановлено, що підсудний ОСОБА_2 розказав та показав обставини таємного викрадення ним 26.02.2010 року близько 13 год. 30 хв. мобільного телефону марки «Нокіа-2600»потерпілого ОСОБА_9

/а.с.94-97/

          Вина підсудного ОСОБА_2 по епізоду повторного, відкритого викрадення 26 березня 2010 року, близько 10 год. 30 хв., мобільного телефону  торгової марки «Simens A-65», вартістю 100 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «DJUICE», вартістю 50 грн., на рахунку якого знаходились гроші в сумі 5 грн., потерпілого ОСОБА_10 підтверджена:

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_10, даними ним під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що 26 березня 2010 року біля 10.00 год. 00 хв. на вул.Трускавецькій в м.Бориславі він зустрів підсудного. Запропонував підсудному випити  горілки. В магазині придбав 250 гр. горілки, яку вони вдвох з підсудним випили. Після цього, він і підсудний пішли на АДРЕСА_7. Близько 10 год. 30 хв., знаходячись на території шиномонтажу, що по АДРЕСА_7 підсудний попросив у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати до своєї матері. На дане прохання він погодився і передав підсудному у руки свій мобільний телефон марки A-65», в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку », вартістю 50 грн., на рахунку якого знаходились гроші в сумі 5 грн. Підсудний, взявши телефон, почав щось набирати на клавіатурі та відходити в напрямку торгового центру «Діана». В цей час він побачив, що підсудний підійшов до ОСОБА_11, в якого він напередодні придбав вищевказаний мобільний телефон, щось запитавши ОСОБА_11, підсудний розвернувся та прискоривши ходьбу, побіг в напрямку торгового центру «Діана». Не зрозумівши що трапилось, він побіг слідом за підсудним, але його не наздогнав. ОСОБА_11Б, сказав йому, що підсудний, перескочивши через огорожу, втік у невідомому напрямку.

                                                            /а.с.130/

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11, даними ним під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що на початку березня 2010 року його знайомий дав йому продати мобільний телефон марки «Сіменс А65», і він  продав вищезазначений мобільний телефон за 100 грн. ОСОБА_10

    26 березня 2010 року близько 10:30 год. він знаходився на вул.Коваліва м.Борислава на території шиномонтажу, яка прилягає до території торгового центру «Діана». Побачив ОСОБА_10, який напередодні придбав у нього мобільний телефон марки «Сіменс А65». ОСОБА_10 разом з підсудним зупинилися неподалік торгового центру “Діана”. Він почув як підсудний попросив у ОСОБА_10 мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка, на що ОСОБА_10 погодився та передав підсудному мобільний телефон. Підсудний, взявши мобільний телефон,  відійшов дальше і зупинився та покликав його. Коли він підійшов до підсудного, то підсудний запитав скільки коштує даний телефон. Він побачив, що це був той самий мобільний телефон, який на початку березня він продав ОСОБА_10 та повідомив підсудного, що цей телефон він продав за сто гривень. Після цього підсудний побіг разом з мобільним телефоном у напрямку кінця торгового центру «Діана». Він також побіг за ним і кричав, чому він забрав мобільний телефон. Однак, підсудний перестрибнув через огорожу та побіг дальше. Він повернувся назад та повідомив ОСОБА_10, що підсудний втік з його телефоном.

/а.с.131-132/

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_18, даними ним під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що на початку березня 2010 року він попросив ОСОБА_11 продати його мобільний телефон торгової марки «Сіменс–А65», оскільки вищевказаний телефон був йому непотрібний. Через кілька днів до нього прийшов ОСОБА_11, який приніс гроші в сумі 100 гривень, та повідомив, що ці гроші за проданий мобільний телефон.

/а.с.143/

          Протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_2 від 29.06.2010 року, із якої встановлено, що в кінці березня 2010 року він забрав у ОСОБА_10 мобільний телкфон марки “Сіменс”, який продав у м.Трускавці на автовокзалі незнайомому мужчині за 70 грн.

                                                               /а.с.120/

          Довідкою підприємця ОСОБА_19, із якої встановлено, що вартість мобільного телефону марки «Simens А-65»враховуючи процент зношення, станом на 26.03.2010 року становить 100 грн. Вартість стартового пакету “Діджус” становить –50 грн.

                                                               /а.с.127/

          Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 29.06.2010 року і фототаблиці до нього, із яких встановлено, що підсудний ОСОБА_2 показав та розказав обставини  відкритого викрадення ним 26 березня 2010 року, близько 10 год. 30 хв., мобільного телефону  торгової марки «Simens A-65», вартістю 100 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «DJUICE», вартістю 50 грн., на рахунку якого знаходились гроші в сумі 5 грн., потерпілого ОСОБА_10

                                                            /а.с.144-146/

     Вина підсудного ОСОБА_2 по епізоду повторного, таємного викрадення 15.05.2010 року, близько 23 год. 20 хв. бувшу у вжитку мідну сітку загальною довжиною 21 м., що згідно довідки про вартість становить 35 грн. за один метр, на загальну суму 735 гривень та 3 м. алюмінієвої сітки, що згідно довідки про вартість становить 22 грн. за один метр, на загальну суму 66 грн., потерпілої ОСОБА_12 підтверджена:

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_12, даними нею під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що її будинок по АДРЕСА_6 обгороджений мідною та  алюмінієвою сіткою. 16.05.2010 року на протязі дня вона із своєю дочкою –ОСОБА_20 знаходилась вдома та на вулицю не виходила, так як падав дощ. Близько 20 год. 00 хв. її дочка пішла у магазин, а коли повернулась, то повідомила, що біля їхнього будинку відсутня огорожа. Вийшовши на вулицю, вона побачила, що спереду будинку, на восьми секціях відсутня сітка загальною довжиною близько 24 м., а саме: 21 м. мідної та 3 м. алюмінієвої. Після цього вона зразу ж зателефонувала і міліцію та повідомила про відсутність сітки.  

                                                             /а.с.54-55/

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_20, даними нею під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що вона проживає разом із своєю мамою - ОСОБА_12 в будинку мами по АДРЕСА_6. 16.05.2010 року на протязі дня вона із мамою знаходилась вдома та на вулицю не виходила, так як падав дощ. Близько 20 год. 00 хв. пішла у магазин. Через кілька хвилин, повертаючись додому та проходячи повз огорожу їхнього будинку, помітила на восьми секціях відсутність сітки загальною довжиною близько 24 м., а саме: 21 м. мідної та 3 м. алюмінієвої. Про це, вона зразу ж розповіла своїй мамі, яка в свою чергу зателефонувала в міліцію.

                                                            /а.с.59/

          Протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_2 від 23.06.2010 року, із якої встановлено, що в середині травня 2010 року він в нічний час прогулювався в АДРЕСА_12. В нього виник задум викрасти алюмінієву сітку з огорожі. Підійшовши до одного з будинків по вищевказаній вулиці, маючи з собою плоскогубці, відкрутив кінці сітки, яку викрав.

                                                               /а.с.47/

          Довідками ПП ОСОБА_21, із яких встановлено, що станом на 16.05.2010 року вартість одного метра квадратного: мідної сітки для огорожі становить 35 грн. Вартість 21 метра буде становити 735 грн. Вартість одного метра квадратного: алюмінієвої сітки для огорожі становить 22 грн. Вартість 3 метрів буде становити 66 грн.

                                                            /а.с.44-45/

          Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24.06.2010 року і фототаблиці до нього, із яких встановлено, що підсудний ОСОБА_2 розказав та показав обставини таємного викрадення ним 15.05.2010 року, близько 23 год. 20 хв. бувшу у вжитку мідну сітку загальною довжиною 21 м., що згідно довідки про вартість становить 35 грн. за один метр, на загальну суму 735 гривень та 3 м. алюмінієвої сітки, що згідно довідки про вартість становить 22 грн. за один метр, на загальну суму 66 грн., потерпілої ОСОБА_12

/а.с.98-100/

      Вина підсудного ОСОБА_2 по епізоду повторного, таємного викрадення 03.06.2010 року близько 23 год. 30 хв., з огорожі стадіону «Юність” бувших у вжитку три секції металевої сітки, балансова вартість якої згідно відношення відділу освіти Бориславської міської ради становить 280 гривень, чим заподіяв відділу освіти Бориславської міської ради матеріальної шкоди на загальну суму 280 гривень підтверджена:

          Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями представника цивільного позивача ОСОБА_22, даними ним під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що він працює на посаді директора Бориславської ДЮСШ, якій належить стадіон «Юність», що розташований навпроти Бориславського медичного училища, по вул.Шкільній м.Борислава. Даний стадіон обгороджений металевою огорожею. 04.06.2010 року зранку йому стало відомо від завгоспа Бориславської ДЮСШ ОСОБА_23, що невідома особа в ніч з 03 на 04.06.2010 року викрала із стадіону «Юність»три секції металевої сітки, а саме з сторони району «Мражниці». Після цього, він поїхав на стадіон «Юність», де побачив відсутність трьох секцій металевої сітки та викликав працівників Бориславського МВ.  

/а.с.77-78/

   Оголошеними і оціненими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_23, даними ним під час провадження досудового слідства, із яких встановлено, що він працює завгоспом в Бориславській дитячо-юнацькій спортивній школі, якій належить стадіон «Юність», що розташований навпроти Бориславського медичного училища, по вул. Шкільній м.Борислава. Даний стадіон обгороджений металевою огорожею. 04.06.2010 року зранку він пішов зробити обхід на стадіон «Юність», де помітив відсутність трьох секцій металевої сітки, а саме зі сторони району «Мражниці». Після цього він зразу ж зателефонував до директора школи ОСОБА_22, якому повідомив про виявлене. ОСОБА_22, приїхавши на стадіон, в свою чергу про крадіжку повідомив працівників Бориславського МВ ГУМВСУ у Львівській області.

/а.с.114/

          Повідомленням № 331 від 11.06.2010 року відділу освіти Бориславської міської ради Львівської області, із якого встановлено, що станом на 04.06.2010 року балансова вартість трьох секцій огорожі з врахуванням зносу становить 280 гривень.

/а.с.67/

          Протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_2 від 23.06.2010 року, із якої встановлено, що на початку червня 2010 року він, перебуваючи в м.Бориславі по вул.Шкільній, поблизу медучилища, в нічний період часу викрав три прольоти сітки із стадіону ДЮСША.

                                                               /а.с.70/

          Протоколом відтворення обстановки та обставин події і фототаблиці до нього від 24.06.2010 року, із яких встановлено, що підсудний ОСОБА_2 розказав та показав обставини таємного викрадення ним 03.06.2010 року близько 23 год. 30 хв., з огорожі стадіону «Юність” бувших у вжитку три секції металевої сітки.

/а.с.101-103/

          Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 доведена повністю.

          Вина підсудного ОСОБА_24 в тому, що він 04 липня 2009 року  близько 19 години, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, з метою заволодіння гірським велосипедом знайомого йому ОСОБА_3, зловживаючи довірою, попросив останнього дати йому ключ від дверей квартири по АДРЕСА_2, щоб взяти в тимчасове користування велосипед, ввівши ОСОБА_3 в оману, що через годину поверне йому даний велосипед. ОСОБА_3, довіряючи ОСОБА_2, дозволив взяти на одну годину гірський велосипед, давши йому  ключ  від вхідних дверей своєї квартири по АДРЕСА_2 м.Борислава. Таким чином, ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою, відчинивши ключем вхідні двері квартири ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, в даній квартирі заволодів гірським велосипедом ОСОБА_3,  вартістю  300 грн.

          Тому суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 по вказаному епізоду за ч.2 ст.190 КК України.

          Вина підсудного ОСОБА_2 і в тому, що він 04 липня 2009 року близько 19 години, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, маючи ключ від вхідних дверей квартири ОСОБА_3, який останній дав йому, дозволивши взяти з квартири велосипед, з метою викрадення майна ОСОБА_3, підійшов до даної квартири по АДРЕСА_2 м.Борислава, відчинив ключем вхідні двері та проник в дану квартиру, звідки таємно викрав мобільний телефон „SIEMENS АХ 72” вартістю 100 гривень з стартовим пакетом оператора мобільного зв”язку “Київстар” вартістю 25 гривень, а всього на суму 125 грн., що належить ОСОБА_3

          12 лютого 2010 року, близько 21 год. 10 хв., підсудний ОСОБА_2, знаходячись в АДРЕСА_11 та маючи намір на  викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, увійшов на подвір’я житлового будинку № 93, що на праві приватної власності належить ОСОБА_8, де підійшов до сараю та шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей проник в приміщення сараю, звідки повторно, таємно викрав 9 дворічних курей, вартістю 35 гривень за одну курку, заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 315 гривень.

          Тому суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 по вказаних епізодах за ч.3 ст.185 КК України.

          Крім того, вина підсудного ОСОБА_2 і в тому, що він 30 жовтня 2009 року близько 01 години 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння та знаходячись в квартирі ОСОБА_4 по АДРЕСА_3, скориставшись тим, що присутні в квартирі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 спали, повторно, таємно викрав з кишені куртки ОСОБА_5 гаманець з шкірозамінника вартістю 65 грн. з грошима в сумі 350 гривень, а всього на загальну суму 415 гривень, що належить ОСОБА_5

          15 грудня 2009 року, близько 16 год. 10 хв. підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння та знаходячись в квартирі ОСОБА_6 по АДРЕСА_4, скориставшись відсутністю в приймальній кімнаті присутніх на той час у квартирі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, повторно, таємно викрав в даній кімнаті зі столу мобільний телефон „NOKIA 1100” вартість якого згідно висновку експерта № 9/7 від 22.01.2010 року становить 80 гривень, з стартовим пакетом  оператора мобільного зв”язку „Київстар”  вартістю 25 гривень з  балансом на рахунку  20 гривень, а всього на загальну суму 125 гривень, що належить ОСОБА_6

          26 лютого 2010 року, близько 13 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_2, знаходячись в АДРЕСА_5, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_9, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_9 вийшов на вулицю, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав мобільний телефон торгової марки «Нокіа 2600», вартістю 320 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходилось гроші в сумі 30 гривень, заподіявши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 375 гривень.

          15.05.2010 року близько 23 год. 20 хв., підсудний ОСОБА_2, знаходячись в АДРЕСА_12, шляхом вільного доступу підійшов до подвір’я житлового будинку №9, що на праві приватної власності належить ОСОБА_12, звідки повторно, таємно викрав бувшу у вжитку мідну сітку загальною довжиною 21 м., що згідно довідки вартості становить 35 грн. за один метр, на загальну суму 735 гривень та 3 м. алюмінієвої сітки, що згідно довідки вартості становить 22 грн. за один метр, на загальну суму 66 грн., заподіявши  потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 801 грн.                

          03.06.2010 року близько 23 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_2, знаходячись в м.Бориславі по вул.Шкільній, шляхом вільного доступу підійшов до огорожі стадіону «Юність», що розташований навпроти Бориславського медичного училища, по вул.Шкільній, 37 м.Борислава, звідки повторно, таємно викрав бувших у вжитку три секції металевої сітки, балансова вартість якої згідно відношення відділу освіти Бориславської міської ради становить 280 гривень, чим заподіяв відділу освіти Бориславської міської ради матеріальної шкоди на загальну суму 280 гривень.  

     Тому суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 по вказаних епізодах за ч.2 ст.185 КК України.

          А також вина підсудного ОСОБА_2, і в тому, що він 26 березня 2010 року, близько 10 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись на території шиномонтажу, що по вул.Коваліва, 46 «Б»м.Борислава, побачивши в руках ОСОБА_10 мобільний телефон, та маючи раптово виниклий намір на його заволодіння, повторно, в присутності ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з метою відкритого викрадення, попросив ОСОБА_10 передати йому мобільний телефон нібито для здійснення телефонного дзвінка, на що останній погодився та передав в руки ОСОБА_2 свій мобільний телефон торгової марки «Simens A-65», вартістю 100 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «DJUICE», вартістю 50 грн., на рахунку якого знаходились гроші в сумі 5 грн., після чого ОСОБА_2 розвернувся та не реагуючи на зауваження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повернути мобільний телефон, скрився з місця події в напрямку торгового центру «Діана», що по АДРЕСА_7 заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 155 гривень.

          Тому суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 по вказаному епізоду за ч.2 ст.186 КК України.

          Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів.          

–          Щире каяття підсудного в скоєних злочинах,  його явки з повинною, те, що завдані збитки потерпілим частково добровільно відшкодовано підсудним, що тяжких наслідків в результаті злочинів не наступило, як обставини, які пом»якшують покарання підсудного;

–          вчинення підсудним злочинів, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, як обставину, яка обтяжує покарання підсудного.

          Разом з тим суд враховує і особу підсудного, що він є людиною молодого віку, по місцю проживання характеризується позитивно, хворіє, є інвалідом третьої групи, що підсудний неодноразово відбувши покарання в місцях позбавлення волі, на шлях виправлення не став.          

          З врахуванням наведеного суд і прийшов до висновку, що підсудому ОСОБА_2 слід призначити більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинені ним злочини, передбачені ст.ст.190 ч.2, 185 ч.2 КК України, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення підсудного ОСОБА_2 та попередження  вчинення ним нових злочинів, а саме підсудному ОСОБА_2 за ч.2 ст.190 КК України та ч.2 ст.185 КК України слід призначити покарання у виді позбавлення волі. Покарання у виді позбавлення волі слід призначити підсудному ОСОБА_2 і за ч.3 ст.185 КК України та за ч.2 ст.186 КК України, оскільки покарання у виді позбавлення волі є необхідне і достатнє для виправлення підсудного ОСОБА_2 та попередженням скоєння ним нових злочинів.

                           Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,

                                                               суд, -

                                                      З А С У Д И В:

          ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.190 КК України, за ч.3 ст.185 КК України, за ч.2 ст.185 КК України та за ч.2 ст.186 КК України  і призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.190 КК України 1 /один/ рік позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України 3 /три/ роки позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України 2 /два/ роки позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України 4 /чотири/ роки  позбавлення волі.

          На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів 4 /чотири/ роки  позбавлення волі.

          На підставі ч.4 ст.70 КК України  шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 09.07.2010 року, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів 4/чотири/ роки і 7/сім/ місяців позбавлення волі. Зарахувати в строк відбутого покарання ту частину покарання, що відбута за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 09.07.2010 року, тобто за період з 18.06.2010 року по 06.07.2011 року.          

          Запобіжний захід –підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили  засудженому ОСОБА_2 змінити на взяття під варту.

          Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з  18.06.2010 року.

          Стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області (одержувач платежу НДЕКЦ при ГУ МВС України у Львівській області код ЄДРПОУ 25575150 МФО 825014 р/рахунок № 31259272210042 банк ГУДК у Львівській області. Призначення платежу «За експертизу»№9/7 від 22.01.2010, а.с.104) - 300 грн. 48 коп. судових витрат.

          Речові докази у справі, після набрання вироком законної сили: мобільний телефон марки «Нокіа-1100»та картку від сім карти стартового пакета «Київстар», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Бориславського МВ ГУ МВС України у Львівській області, (а.с.120, квитанція № 000788) - повернути потерпілому ОСОБА_6.    

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області  протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

                    СУДДЯ: