АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «10»січня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Горецької С.О.
суддів Давнього В.П., Потоцького В.П.
при секретарі Сабадаш Ю.С.
за участю прокурора Сулятицького І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Садгірського району м. Чернівці Колотило Т.О. на вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 07 жовтня 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та
та мешканку АДРЕСА_1, громадянку України, українку, з середньою освітою, розлучену, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючу, раніше судиму:
1) 09.04.2009 р. Садгірським районним судом м. Чернівці за ст. 164 ч.1 КК України до 210 годин громадських робіт;
2) 14.04.2010 р. Садгірським районним судом м. Чернівці за ст. 164 ч.2 КК України до 240 годин громадських робіт;
3) 29.03.2011 р. Садгірським районним судом м. Чернівці за ст.. 164 ч.2 КК України до 240 годин громадських робіт, -
засуджено за ст.. 389 ч. 2 КК України на один рік обмеження волі.
На підставі ст.ст. 71,72 КК України, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 29.03.2011 року і за сукупністю вироків остаточно призначено покарання ОСОБА_2 у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 5 (п’ять) днів.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінальну виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишено у виді підписки про невиїзд.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 засуджена зате, що вона, будучи засудженою вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 29.03.2011 року за ст. 164 ч.2 КК України до 240 годин громадських робіт, умисно ухилялася від відбування громадських робіт.
Справа №11/2490/11/2012р. Головуючий у І інстанції: Байцар Л.В.
Категорія ст.389 ч.2 КК України Доповідач: Горецька С.О.
Не погоджуючись з вироком суду, помічник прокурора Садгірського району м. Чернівці подав апеляцію в якій, не оспорюючи фактичних обставин справи та доведеність вини засудженої, просить вирок скасувати у зв’язку з м’якістю призначеного судом покарання та невідповідністю його особі засудженої. Просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ст.ст. 389 ч.2, 71, 72КК України у виді трьох місяців п’яти днів арешту, без застосування ст. 75 КК України. Вважає, що суд не взяв до уваги, що ОСОБА_2 протягом останніх двох років тричі засуджувалася за вчинення умисних злочинів і знову вчинила злочин, що утворює рецидив злочинів та є обставиною, яка обтяжує покарання.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію про необхідність скасування вироку, підсудну ОСОБА_2, яка вважає рішення суду законним та просила відмовити в задоволенні апеляційних вимог прокурора, провівши часткове судове слідство та перевіривши матеріали кримінальної справи, дослідивши дані про особу засудженої, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність її задоволення.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, наведених у вироку та встановлених апеляційною інстанцією, повністю підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами і не оспорюється в апеляції.
Крім того, дана справа в суді першої інстанції слухалася в скороченому режимі, а в апеляції прокурора порушено питання про скасування вироку у зв’язку з необхідністю застосувати більш суворе покарання, тому колегія суддів, керуючись п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку»не наводить докази на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочині та правильності кваліфікації її дій.
Колегія суддів вважає, що призначене покарання не відповідає вимогам закону, оскільки ст. 75 КК України регламентує порядок звільнення від відбування покарання з випробуванням, згідно якої таке звільнення застосовується до осіб з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбуття покарання.
Як видно за матеріалів справи, ОСОБА_2 протягом останніх двох років тричі засуджувалася за вчинення умисних злочинів і знову вчинила злочин, що утворює рецидив злочинів.
Однак, вирішуючи питання про умови відбування покарання, суд, у розріз з вимогами 65 КК України, призначив його без врахування характеру і ступеню суспільної небезпеки злочину, даних про особу винної та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Суд першої інстанції, хоча і зіслався на те, що ОСОБА_2 протягом останніх двох років тричі засуджувалася за вчинення умисних злочинів і знову вчинила умисний закінчений злочин, що утворює рецидив злочинів та є обставиною, яка обтяжує покарання, однак, фактично не врахував зазначене, не в достатній мірі врахував, те, що об’єктом вчиненого є нормальна діяльність кримінально-виконавчої системи, що забезпечує виконання покарання та призначив винній особі надто м’яке покарання.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд помилково застосував ст.. 75 КК України при призначенні ОСОБА_2 покарання, оскільки в мотивувальній частині вироку чітко зазначено, що виправлення та перевиховання підсудної особи не можливе без ізоляції від суспільства.
За таких обставин вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2, в частині призначеного їй покарання, підлягає скасуванню, бо, на думку колегії суддів, її виправлення та перевиховання можливі лише шляхом призначення покарання у виді арешту.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 378, 379 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
З А С У Д И Л А:
Апеляцію помічника прокурора Садгірського району м. Чернівці ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 07 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного їй покарання скасувати.
Вважати ОСОБА_2 засудженою за ст. 389 ч. 2 КК України та призначити їй покарання за даною статтею у виді трьох місяців арешту.
На підставі ст.ст. 71,72 КК України, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 29.03.2011 року і за сукупністю вироків остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді трьох місяців п’яти днів арешту.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити у виді підписки про невиїзд.
В решті вирок залишити без зміни.
Вирок апеляційного суду Чернівецької області може бути оскаржено в касаційному порядку до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ протягом одного місяця з моменту проголошення вироку.
Головуючий С.О. Горецька
Судді В.П. Давній
В.П. Потоцький