ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.08 Справа № 20/580д/07
Суддя Гандюкова Л.П.
|
м. Запоріжжя |
|
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя
до відповідачів: 1. Управління житлового господарства Запорізької міської ради, м.Запоріжжя
2. Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №4”, м.Запоріжжя
про визнання договору оренди нежитлового приміщення дійсним
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_1. (приватний підприємець);
Від відповідача-1 -не з'явився;
Від відповідача-2 -не з'явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про визнання договору оренди № 1932/4 від 18.12.2006р. нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, діючим.
Ухвалою господарського суду від 12.11.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/580д/07, судове засідання призначено на 10.12.2007р. Ухвалою суду від 10.12.2007р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 08.01.2008р., потім на 29.01.2008р. Ухвалою голови господарського суду Запорізької області в порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору у справі продовжений на один місяць -до 08.02.2008р.
У судовому засіданні 29.01.2008р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, просить визнати договір оренди №1932/4 від 18.12.2006р. нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, дійсним.
У порядку ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Таким чином, предметом розгляду справи є уточнені позовні вимоги, мотивовані обставинами, викладеними у позові, та обґрунтовані ст.220 ЦК України, ст.ст.10,12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідач-1 надіслав лист, в якому зазначив, що Управління житлового господарства Запорізької міської ради не заперечує проти визнання дійсним договору № 1932/4 від 18.12.2006р. оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1. Кошторисом управління на 2006р. та 2007р. не передбачено видатків на нотаріальне посвідчення договорів оренди не житлових приміщень.
Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідачів, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
18.12.2006р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1. (орендар, позивач у справі), Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (орендодавець, відповідач -1), КП “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №4” (балансоутримувач, відповідач -2) був укладений договір №1932/4 оренди нежитлового приміщення, за яким відповідач-1 на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.10.2006р. за № 401/4 передав, а позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 145,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, що значиться на балансі КП “ВРЕЖО №4”.
Зазначений договір діє з 18.12.2006р. до 18.12.2009р. (п.11.1).
Відповідно до розділу 3 договору орендна плата визначається на підставі рішення виконкому Запорізької міської ради від 31.08.2000р. №297 та рішення п'ятнадцятої сесії Запорізької міської ради двадцять четвертого скликання від 28.01.2004р. № 46 у розмірі 1000,19 грн., яка коригується на індекс інфляції. Орендна плата перераховується орендарем до місцевого бюджету м.Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, що здається в оренду, щомісячно до 20 числа.
Додатковою угодою від 13.07.2007р. сторони домовились, що на підставі рішення міськвиконкому №63 від 28.02.2006р. орендна плата визначається у розмірі 1264,68 грн., яка коригується на індекс інфляції.
На виконання умов договору 18.12.2006р. відповідач - 2 за актом передав позивачу приміщення площею 145,5 кв.м. Позивач своєчасно сплачує орендну плату, що підтверджується довідкою відповідача -2 про відсутність боргу, актом звірки.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.
Відповідно до п.п.1,4 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правовідносини сторін урегульовано договором оренди нежитлового приміщення житлового будинку, який укладено на строк 3 роки.
Приписами ст. 793 ЦК України ( в редакції, яка була чинна на момент укладення договору) встановлена форма договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, а саме: договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, а строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Оскільки сторонами договору №1932/4 від 18.12.2006р. не було додержано в момент вчинення правочину вимог, які встановлені законом про нотаріальне посвідчення договору, то згідно з ч.1 ст.220 ЦК України такий договір є нікчемний.
Частиною 2 ст. 220 ЦК України передбачена можливість визнання договору дійсним за певних умов. Так, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Із змісту зазначеної норми слідує, що визнання дійсною угоди у зв'язку з недодержанням нотаріальної форми угоди можливо при наявності умов, зокрема: спірна угода повинна бути виконана; виконана угода підлягала обов'язковому нотаріальному посвідченню у порядку, встановленому Законом України “Про нотаріат”; обов'язковість нотаріальної форми повинна бути указана в законі; визнати дійсною угоду з цих підстав можливо за вимогою сторони, яка виконала угоду; суд повинен перевірити, чому угода не була нотаріально посвідчена.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978р. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” та п. 7 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 “Про деякі питання практики визнання спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” в разі недодержання нотаріальної форми, угода визнається дійсною, якщо така угода виконана повністю, або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення.
Із матеріалів справи слідує, що позивач належним чином виконує зобов'язання, що передбачені договором оренди, відповідач -2 також виконав зобов'язання в частині передачі майна.
Із змісту договору оренди слідує, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов. Договір відповідає вимогам, встановленим Законом України “Про оренду державного та комунального майна” та не містить протизаконних умов. На пропозицію позивача нотаріально посвідчити договір, відповідачі ухилилися від вчинення цих дій.
На підставі викладеного, суд знаходить позовну вимогу про визнання дійсним договору оренди нежитлового приміщення обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача відповідно до його заяви.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір №1932/4 оренди нежитлового приміщення від 18.12.2006р., укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_1, Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №4”.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 11.03.2008р.