Справа № 2-719/11

РІШЕННЯ

іменем   України

28 грудня 2011 року                                                                       м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді:           Кліщ  О.В.

при секретарі:                    Краснянської   Ю.С.

за  участю прокурора:       Олефір  О.П.

представника позивача:    Глущенко Н.Д.

відповідачки:                      ОСОБА_2,

розглянувши   у  відкритому  судовому  засіданні  в місті Білопіллі  цивільну   справу  за  позовом  прокурора   Білопільського  району  в   інтересах   держави  в   особі   відділу   освіти  Білопільської  районної   державної   адміністрації   до   ОСОБА_2,  -   про стягнення  шкоди,-

встановив:

Прокурор  Білопільського  району  звернувся  до  суду з позовом  в  інтересах держави  в  особі  відділу  освіти   Білопільської  районної  державної  адміністрації    до  відповідачки   ОСОБА_2  про  стягнення  шкоди  у  сумі  41 907 грн.  67 коп., мотивуючи  позовні  вимоги  тим,  що  відповідно  до  наказу  № 154  від  01 листопада  2006 року  ОСОБА_2  прийнято  на  посаду  начальника  заміського  оздоровчого  табору  «Дружба»  для  дітей   та  юнацтва.

31 жовтня  2006 року   між відділом  освіти  Білопільської  районної  державної  адміністрації  та  ОСОБА_2  укладений  договір про  повну  матеріальну  відповідальність,  згідно  якого  остання  приймає  на  себе  повне   матеріальне  забезпечення  схоронності  довірених  їй  матеріальних  цінностей  і  зобов’язується   відноситись  дбайливо  до  довіреного   для  збереження  або  інших  цілей  матеріальних  цінностей  і  приймати  всі  необхідні   міри   запобігання   збитку.

Під час інвентаризації  заміського  оздоровчого  табору  «Дружба» 03  серпня  2011 року  комісією  відділу  освіти  Білопільської районної державної  адміністрації  виявлено   недостачу  товарно- матеріальних  цінностей   на  загальну   суму  26,724 грн.

05  серпня  2011 року  ОСОБА_2  звільнено   із  посади   директора  ЗОТ  «Дружба»  за   одноразове  грубе  порушення  трудових обов’язків  згідно  ст.41  п.1  КЗпП  України.

Повторно,   за   запитом   прокуратури  Білопільського  району  контрольно-ревізійним  відділом  в  Білопільському  районі  проведена   інвентаризація  матеріальних цінностей ,  в  результаті чого  виявлено  нестачу  на  загальну суму  41 907, 67 грн.

Посилаючись   на   норми  статей  130 та 134   КзпП  України,  позивач вказує, що  договір про  повну  матеріальну  відповідальність  був укладений   між  відділом  освіти   Білопільської РДА  та  ОСОБА_2  31 жовтня   2006 року,  та  що  територія  ЗОТ «Дружба»  обнесена парканом, по штатному розпису  є три  посади сторожів, зміна  яких триває  із  17  години  вечора до  07  години ранку. У  вихідні  дні  з  08  год.  ранку  до 08  год. ранку  наступного  дня.  Тобто  власником  матеріальних  цінностей, а  саме відділом  освіти Білопільської  РДА, були  створені  всі   належні  умови  для  забезпечення   схоронності  довірених   матеріальних   цінностей   ОСОБА_2

Вказуючи, що невідшкодування  збитків  в  сумі 41 907,67 грн.  матеріально  відповідальною особою  завдає  шкоду  економічним  інтересам  держави, в особі   відділу  освіти  Білопільської  РДА,  через  ненадходження  коштів  до бюджету, позивач  просить  стягнути  з  відповідачки   на  користь відділу  освіти  Білопільської РДА  шкоду  в розмірі  41 907 грн. 67 коп.

В судовому засіданні прокурор  Олефір О.П. та  представник  позивача  Глущенко Н.Д. позовні вимоги підтримала  повністю,  дала  пояснення,  аналогічні  викладеним  у  позовній  заяві,  та просила   їх  задовольнити.  Доповнила, що відповідачка ОСОБА_2 була присутня при  проведенні  інвентаризації  03.08.2011 року, але  відмовилась ставити  підпис в  акті інвентаризації.  Що  ОСОБА_2  внаслідок   неналежного виконання  функціональних  обов’язків  допустила   виникнення  недостачі.

           Відповідачка  ОСОБА_2  в   судовому  засіданні  позовні  вимоги  не  визнала, просила  відмовити  в  їх  задоволенні  та  пояснила, що  її вини в недостачі товаро-матеріальних цінностей немає  та  вона нічого  собі   не  взяла   з майна, належного  ЗОТ «Дружба»,  що    був   проведений  обшук  в  її  будинку  та  господарських  спорудах  та  нічого з   зазначеного  в  акті  майна   не   було  виявлено, що  вона  належним чином виконувала  свої   посадові  обов’язки.

Суд,  заслухавши пояснення сторін, свідків , дослідивши  письмові матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно  до   наказу  № 154  по  Білопільському  районному  відділу  освіти  від  01 листопада  2006 року  ОСОБА_2  прийнято  на  посаду  начальника   заміського  оздоровчого  табору  «Дружба»  для  дітей  та  юнацтва з  01  листопада  2006 року   по  29  грудня  2006 року   з випробувальним терміном   2 місяці  на підставі  заяви  ОСОБА_2 /а.с.3/.

Згідно наказу  № 187 від   29 грудня 2006 року   ОСОБА_2, начальника  заміського  оздоровчого табору «Дружба»  для  дітей  та  юнацтва  у  зв’язку  із закінченням    випробувального терміну  переведено постійно  на посаду   начальника  заміського  оздоровчого  табору  «Дружба»  з  30  грудня  2006 року на підставі  заяви  ОСОБА_2 / а.с.4/.

Наказом  № 242  від  04.08.2011 року  «Про припинення  трудового  договору»  звільнено  з  посади  05  серпня  2011 року  ОСОБА_2, директора   заміського  оздоровчого  табору  «Дружба»  для  дітей   та  юнацтва  за   одноразове  грубе порушення  трудових обов’язків  згідно  п.1 ст.41  КЗпП  України.  Від підпису  про ознайомлення  з  зазначеним  наказом  ОСОБА_2  в  присутності секретаря  ОСОБА_9,  методиста  по  кадрах  ОСОБА_10, начальника  відділу  освіти  Бойка М.Н.  відмовилась, про що  здійснено  запис    під  текстом   наказу./а.с.5/

Згідно  договору  про  повну  матеріальну  відповідальність  від 31 жовтня 2006 року, укладеного  між начальником  відділу  освіти  Бойко М.Г. та  ОСОБА_2, на останню  покладена  повна   матеріальна  відповідальність, а відповідно до п.3 зазначеного  договору  у  випадку   незабезпечення  працівником  схоронності  матеріальних  цінностей, розмір  заподіяного  власнику  збитку  визначається   за  фактичними  втратами, на підставі  даних  бухгалтерського  обліку, виходячи  з   балансової  вартості  /власності/  матеріальних цінностей   з урахуванням  зносу  по  встановлених нормах  у  порядку, встановленому  ст. 135-3  КЗпП  України./а.с. 6/.

Згідно   посадової   інструкції   начальника  оздоровчого  табору «Дружба», п/п.1.4 п.1,  кваліфікаційні вимоги до начальника табору - це педагогічна освіта,  стаж практичної   роботи з дітьми  і  підлітками   не  менше трьох  років.

Відповідно п.2 зазначеної  інструкції до  обов’язків начальника  табору  входить:  організовувати  виконання    вимог документів,  що регламентують  роботу  дитячих   оздоровчих   закладів,  вчасно готувати  і направляти в  різні  організації необхідні  для  здійснення  діяльності  закладу  документи, накази,  заявки, листи, договори, тощо;  належним  чином  вести   всю  необхідну  внутрішню  документацію  закладу; організовувати  роботу   всіх  служб  закладу,  керувати  і  контролювати  їх роботу.

Пункт 4 зазначеної  інструкції  передбачає, в тому  числі, дисциплінарну  та  матеріальну    відповідальність   начальника   в  рамках  діючого  законодавства   за  недбале  ставлення    до    виконання    своїх    посадових  обов’язків,  достовірність  і   правильність  ведення  документації.

Розпорядженням  голови   районної  державної  адміністрації і голови районної ради  від 10.05.2000 року  № 190 «Про утворення  комісії  по передачі  міжгосподарського  оздоровчого   табору «Дружба»  утворено  комісію  по передачі  міжгосподарського  оздоровчого   табору «Дружба»,  яку  зобов’язано   в термін  до  15 травня 2000 року провести  передачу  оздоровчого  табору «Дружба» на  баланс  відділу  освіти  райдержадміністрації./а.с.7/.

Рішенням  27 сесії  п’ятого  скликання Білопільської районної ради  від  12.08. 2009 року «Про  затвердження  нової   редакції  Статуту  заміського  оздоровчого  табору для  дітей   та  юнацтва «Дружба» затверджено  статут  заміського  оздоровчого  табору  для  дітей  та  юнацтва «Дружба»  в новій   редакції./а.с.8/.

Згідно   статуту   заміського  оздоровчого  табору  для   дітей  та  юнацтва  «Дружба»/а.с. 9-14/, встановлено, п.1.5, що  табір «Дружба»  є  окремою  юридичною  особою,  має  самостійний  баланс, печатку,  штамп,  бланки  зі  своєю назвою, може  відкривати  в  установах  банків України  рахунки  для  збереження  грошових  коштів  і розрахунків, здійснювати  фінансові  операції, користується  іншими правами, несе  зобов’язання,  передбачені   чинним   законодавством   для    юридичних   осіб.

Згідно  п.1.3 Засновником і  власником  табору «Дружба» є Білопільська  районна рада,  яка  здійснює  управління  закладом  через  уповноважений орган-Білопільську районну  державну   адміністрацію.  А згідно п.1.4 оперативне управління  табором  «Дружба»  здійснюється  відділом  освіти  райдержадміністрації, якому він переданий  на  баланс спільним  розпорядженням  голови   РДА  і   голови  районної  ради  від  10.05.2000 року  № 190.

Згідно  п.1.8  Статуту  табір  «Дружба»   у своїй  діяльності   не  має  на  меті отримання  прибутку,  є бюджетною   установою  і  утримується  за  рахунок  коштів  районного  бюджету.

Відповідно  до п.4.3 Статуту директор  табору «Дружба»  розпоряджається  в  межах,  встановлених   Засновником,  майном  і  коштами закладу,  укладає  договори, угоди  з юридичними  та   фізичними особами, відкриває  рахунки  в  банках  або органах  Державного  казначейства,  несе   відповідальність  за виконання  покладених  на   табір  завдань  та   за  результатами  фінансово-господарської  діяльності  закладу,    а  згідно п. 4.4 – відділ  освіти  РДА  здійснює контроль за  ефективністю  використання  майна, закріпленого  за  табором.

Згідно  довідки   начальника   КРУ  від  19.08.2011 року   станом  на  17.08. 2011 року  матеріальні   цінності   табору «Дружба»  не  передані та  не  прийняті  в.о.  начальника    табору  «Дружба»  Лустенком О.Г.,  який  відповідно   до  наказу   відділу  освіти  від  03.08.2011 року  № 241 призначений  на посаду  в.о.  начальника   табору  «Дружба»   з  03.08.2011 року.   За  результатами  інвентаризації  матеріальних цінностей  в  таборі «Дружба»  встановлено  нестачу  матеріальних цінностей  на  загальну  суму  41 907, 67 грн., чим порушено  п.17.1 Інструкції  з інвентаризації  матеріальних цінностей, розрахунків  та  інших статей  балансу   бюджетних  установ, затвердженої   наказом  Головного  управління  Державного  казначейства  України  від  30.10. 1998 року №  90  та  вимоги  п.п. 1.1, 3 Договору  про повну   матеріальну відповідальність  від  31.10. 2006 року, укладеного  між  відділом  освіти  в  особі  начальника  Бойка М.Г.   та  працівника в  особі  ОСОБА_2  Внаслідок  незабезпечення  збереження  матеріальних цінностей   табору  «Дружба»  завдано   матеріальної  шкоди /збитків/  на  загальну  суму   41 907, 67 грн. /а.с. 51/.

Згідно  інвентаризаційного опису   товаро-матеріальних  цінностей  від   17 серпня 2011 року   на території   м.Білопілля, вул. Гай, 3, ЗОТ «Дружба», у присутності  голови комісії  Н.О. Варавки,  членів комісії : ОСОБА_8, ОСОБА_3,  ОСОБА_6, ОСОБА_4,   встановлено   недостачу   по   фактичній  наявності  та  по  бухгалтерському   обліку   матеріальних   цінностей .

Порівнюючи   дані     бухгалтерського   обліку   та   дані    інвентаризації   недостача  становить :  41 907 грн.  67 коп.

Згідно положень  Договору  про  повну   матеріальну  відповідальність   від  31 жовтня  2006 року, укладеного між  Бойко М. та   ОСОБА_2, відповідачка  наділена  певними обов’язками  та  у  випадку   незабезпечення  по вині   працівника  збереження  довірених  йому  матеріальних цінностей, визначення  розміру  збитків, спричинених  установі і  його  відшкодування  здійснюється  в порядку, встановленому   діючим  законодавством.

Недостача  утворилася  в  результаті  дій   ОСОБА_2, шляхом порушення   нею  на  посаді начальника  табору «Дружба»  посадової  інструкції  та  Договору  про  повну матеріальну  відповідальність, що призвело  до порушення  порядку  зберігання  матеріальних  цінностей, недостачі  у  сумі  41907грн. 67 коп.,тобто  завдання  матеріальних  збитків позивачу  у  вигляді прямої  дійсної  шкоди.

Згідно акту   інвентаризаційної комісії   від  17.08. 2011 року/а.с. 15-29/ встановлено  недостачу матеріальних цінностей  в  заміському  таборі  «Дружба» на  загальну  суму  41 907 грн.67 коп.

Таким чином, на  підставі  даних  інвентаризації  при  порівнянні  фактичної наявності  товаро-матеріальних  цінностей,   які  знаходяться  на  території   оздоровчого   табору  «Дружба»   з  даними  бухгалтерського  обліку  встановлено  у  матеріально- відповідальної особи  ОСОБА_2    недостачу    у   розмірі   41 907 грн.  97 коп.

Згідно  до  положень  ст.8   Закону України  «Про  бухгалтерський  облік  та  фінансову  звітність  в Україні»,  питання  організації  бухгалтерського  обліку  на  підприємстві  належить  до  компентенції  його   власника /власників/  або уповноваженого органу /посадової особи/  відповідно  до законодавства  та  установчих документів.

Відповідальність  за  організацію  бухгалтерського обліку та  забезпечення  фіксування   фактів  здійснення  всіх  господарських  операцій   у  первинних  документах,  збереження  оброблених документів,  регістрів   і  звітності  протягом  встановленого терміну, але не  менше  трьох років, несе  власник  /власники/   або  уповноважений  орган /посадова особа/,  який  здійснює  керівництво  підприємством  відповідно  до  законодавства та  установчих документів.

Білопільська  районна   рада  несе відповідальність  за повноту  та  достовірність  даних про  діяльність установи  та  складання  первинних  облікових документів  за  результатами   кожної  господарської  операції.

Відповідно до ст.130 КЗпП України  працівники несуть  матеріальну   відповідальність  за  шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації  внаслідок  порушення   покладених  на  них трудових обов’язків.

Статтею  130  КЗпП України  визначено  юридичний  склад  матеріальної  відповідальності  працівників, а саме :  відповідальність настає  за  умов  наявності  порушення  працівником  трудових обов’язків,  наявності  прямої дійсної  шкоди, причинного  зв’язку  між  порушенням і  шкодою,  наявності  вини  працівника.Тобто   однією  з  умов   покладення  на  працівника  матеріальної  відповідальності  є винність  або протиправність  його  дій  чи  бездіяльності, що  має  наслідком  заподіяння  шкоди  підприємству.  При  цьому   матеріальна  відповідальність  може  бути  покладена  на  працівника  незалежно  від  притягнення  його  до  дисциплінарної, адміністративної чи  кримінальної   відповідальності.

          Відповідно  до   матеріалів   перевірки за  № 79 пз/11, здійсненої  прокуратурою  Білопільського   району   Сумської  області,   в   порушенні   кримінальної   справи  стосовно  колишнього  директора  заміського  оздоровчого  табору для  дітей  та  юнацтва  «Дружба» ОСОБА_2  за  фактом   привласнення,  розтрати   або  заволодіння  чужим майном  шляхом  зловживання  своїм  службовим становищем  та  службової недбалості   відмовлено  на  підставі  пункту  2  ч.1 ст.6 КПК  України   за  відсутністю  в  її  діях   складу  злочинів, передбачених   ч.2  ст.191 та ч.1 ст. 367 КК  України.

           Статтею 134 КЗпП  України  встановлені спеціальні норми,  якими  визначені підстави  для  покладення  на працівника повної  матеріальної   відповідальності.

Як  вбачається  зі  змісту  зазначеної  статті   завдання  шкоди нестачею - п.4 ч.1 ст.134, і завдання  шкоди  діями  працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному   порядку  - п.3 ч.1 ст.134,  -  це  окремі  підстави  притягнення  працівника  до    повної    матеріальної    відповідальності.

       Тому  в  основу  судового  рішення  роз’яснення, викладені   у  п.9 постанови  Пленуму    ВСУ №14    від    29  грудня 1992 року,   суд   не    може   покласти.

       Стаття  131 КЗпП України  покладає  на  власника або  уповноважений  орган  обов’язок  створити  працівникам  умови, необхідні  для нормальної  роботи  і забезпечення  повного  збереження  дорученого  їм  майна.

      Такі  обов’язки   райради   передбачені  і  в   договорі  про матеріальну  відповідальність.

       Позивач, уклавши  договір  про  повну  матеріальну  відповідальність  з відповідачкою,    забезпечив  необхідні  умови   для   збереження   переданого  відповідачці  майна, що підтверджується  наявністю  металевих  решіток у приміщенні  їдальні  та  адміністративного  будинку  та   наявністю  паркану, яким  обнесена територія  табору,  наявністю   трьох   сторожів,   які  працюють  за  графіком  і  забезпечують  зовнішню  охорону  табору  та  які  не  мають  доступу  до матеріальних  цінностей, -  тому  вина  відповідачки у   виникненні  недостачі   є  доведеною, а  позовні  вимоги  позивача  -  такими, що  підлягають задоволенню./а.с. 136/.

     Відповідно  до п.1 ст.134 КЗпП України працівники несуть  матеріальну відповідальність у повному  розмірі  шкоди, заподіяної з їх  вини підприємству, установі, організації,у випадках, коли  між працівником і підприємством, установою, організацією  відповідно  до  ст.  135-1 цього Кодексу  укладено  письмовий договір про   взяття  на  себе   працівником  повної  матеріальної    відповідальності   за  незабезпечення  цілості  майна  та  інших  цінностей,  переданих  йому  для  зберігання  або   інших  цілей.

     Пленум   Верховного   Суду   України в п.8 постанови  «Про  судову  практику  в  справах  про відшкодування  шкоди, заподіяної  підприємствам, установам, організаціям  їх працівниками», від  29.12.1992 року №14 /зі  змінами,  внесеними постановою  від 28.03.1997 року №3  та  від  03.12.  1997 року №12/, роз’яснив,  що розглядаючи  справи про  матеріальну  відповідальність  на підставі  письмового  договору,  укладеного  працівником з  підприємством,  установою, організацією,  про  взяття  на  себе  повної  матеріальної  відповідальності за незабезпечення  цілості   майна  та  інших цінностей  /недостача, зіпсуття/,  переданих  йому  для  зберігання  або   інших  цілей /п.1 ст.134 КЗпП України/,суд  зобов’язаний  перевірити, чи належить  відповідач до  категорії  працівників, з  якими  згідно  зі   ст. 135-1  КЗпП  може  бути укладено  такий договір,  та  чи  був  він  укладений.

          З  матеріалів  справи  вбачається, що  ОСОБА_2  відноситься  до  зазначеної  категорії  працівників.

          Належними  і допустимими  доказами, наявними у матеріалах справи, доведені  наступні  обставини  :

          1/ ОСОБА_2 працювала   начальником  ЗОТ «Дружба»;

          2/ З   ОСОБА_2  був  укладений  договір  про  повну  матеріальну  відповідальність, п.1.1,3  якого  ОСОБА_2 прийняла  на   себе  повне  матеріальне забезпечення  схоронності  довірених  матеріальних  цінностей  і  зобов’язалася  дбайливо  відноситися  до довіреного  для  збереження   майна,   приймати   всі   необхідні  міри  запобігання  збитку, а у випадку  незабезпечення   схоронності   матеріальних  цінностей, розмір  збитку визначається  за  фактичними втратами на  підставі  даних  бухгалтерського  обліку, виходячи  з  балансової  вартості   матеріальних    цінностей,  з  урахуванням  зносу   по  встановлених   нормах  у  порядку,   встановленому  ст. 135-3  КЗпП   України;

          3/ Згідно посадової  інструкції  на  ОСОБА_2, остання  несе  відповідальність за недбале ставлення  до своїх  посадових  обов’язків;

          4/ актом  інвентаризації  виявлена  нестача  товарно-матеріальних цінностей /а.с.15-29/. Наведені  обставини  у сукупності  за відсутності  доказів  про   відсутність  вини  ОСОБА_2  є достатньою  підставою  для  покладення  на  останню  повної  матеріальної  відповідальності за шкоду,  завдану ЗОТ №Дружба»  недостачею.

          5/ п.4.3 Статуту, згідно  якого   директор  табору «Дружба»  розпоряджається  в  межах,  встановлених   Засновником,   майном   і  коштами закладу,  укладає  договори, угоди  з  юридичними  та  фізичними особами,  відкриває  рахунки  в  банках  або органах  Державного  казначейства,  несе   відповідальність  за виконання  покладених  на   табір  завдань  та  за результатами  фінансово-господарської   діяльності   закладу.

          6/ порівняльною  відомостю /а.с.30-34/;

          7/ протоколом  інвентаризаційної  комісії /а.с.35-42/

           Згідно ст.139 КЗпП України працівники зобов’язані  працювати чесно і  сумлінно, своєчасно і  точно  виконувати  розпорядження  власника   або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової  і  технологічної  дисципліни,  вимог  нормативних  актів  про охорону  праці,  дбайливо  ставитися  до  майна  власника,  з яким  укладено  трудовий  договір.

Враховуючи  роз’яснення   Верховного  Суду  України,  викладені  у  п.4 постанови  Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12. 1992 року, з подальшими  змінами «Про  судову  практику  в  справах  про відшкодування  шкоди, заподіяної  підприємствам, установам, організаціям  їх працівниками»,-  під прямою  дійсною  шкодою слід  розуміти   втрату, погіршення   або  зниження  цінностей   майна, необхідність  для  підприємства, установи, організації провести  затрати   на  відновлення,  придбання  майна  чи  інших цінностей, або  провести  зайві, тобто викликані  внаслідок порушення працівником  трудових обов’язків, грошові  виплати.  Розмір  шкоди, заподіяної  підприємству, установі, організації, згідно  ст.135-3 КЗпП України, визначається  за  фактичними  втратами, на  підставі  даних  бухгалтерського обліку,   виходячи   із   балансової  вартості /собівартості/  матеріальних    цінностей   за   вирахуванням  згідно   встановленими нормами.

Порядок   проведення  інвентаризації  товаро-матеріальних цінностей  встановлений

« Інструкцією  з   інвентаризації  матеріальних  цінностей, розрахунків  та  інших статей   балансу   бюджетних   установ»,    затвердженої  наказом   Головного  управління  Державного  казначейства  України  від 30.10. 1998 року  № 90.

Як пояснила  в  судовому засіданні  свідок  ОСОБА_7, яка  працює начальником  контрольно-ревізійного відділу  у  Білопільському  районі, та в присутності  якої  17.08.2011 року  проведено   інвентаризацію  матеріальних  цінностей , які знаходилися  в  підзвіті    матеріально-відповідальної  особи-  директора   табору  «Дружба»    ОСОБА_2,-    в  ході  перевірки  було   охоплено    контролем    матеріальних     цінностей  на  загальну  суму   3 939 976, 39 грн.,   розмір нестачі  обраховувався  без   коєфіцієнта  2, тобто  в  одинарному  розмірі.   Встановлено, що  внаслідок    незабезпечення   ОСОБА_2   зберження  матеріальних  цінностей  табору  «Дружба»  завдано   матеріальної  шкоди   /збитків/  на  загальну  суму   41 907грн. 67 коп./а.с.30-42,51/.

Таким  чином, на  підставі  досліджених  судом  доказів,  підлягає  стягненню  з   ОСОБА_2  на   користь  відділу  освіти Білопільскої районної державної адміністрації   сума   недостачі  у  розмірі   41 907 грн./сорок одна  тисяча дев’ятьсот сім/ грн. 67 коп.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки в дохід держави  необхідно стягнути судовий збір  у сумі 419 грн.07 коп.

            На підставі  вищенаведеного,керуючись ст.ст. 4,8,10,11,60,61,209-215 ,218ЦПК України,ст.ст.130, 134 ,135-1, 135-3, 136, 233 Кодексу законів  про працю  України,суд,-

вирішив:

Позов  прокурора   Білопільського  району  в   інтересах   держави  в   особі   відділу   освіти  Білопільської  районної   державної   адміністрації   до   ОСОБА_2,  -   про стягнення  шкоди,  - задовольнити.

           Стягнути  з  ОСОБА_2  на користь  відділу  освіти Білопільскої районної державної адміністрації   суму недостачі  у  розмірі 41 907 грн./сорок одна  тисяча дев’ятьсот сім/ грн. 67 коп.

           Стягнути  з  ОСОБА_2  в  дохід  держави  судові   витрати, а саме  судовий збір  у  розмірі 419 грн.07коп

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом   десяти  днів  з  дня  його  проголошення.

Особи,   які  брали  участь у  справі,  але не були  присутні у  судовому  засіданні  під  час  проголошення  судового  рішення,   можуть  подати   апеляційну скаргу  протягом   десяти  днів   з  дня   отримання      копії  цього  рішення.

Суддя