РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-3344/11

 20.12.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого – судді  Михайлова В.Є., при секретарі – Павлюченко Т.В., за участю позивачки – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 23.10.1999 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Позивачка зазначає, що з січня 2010 року їхній шлюб розпався, у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, постійними конфліктами, вони втратили один до одного почуття любові та поваги, спільне господарство не ведуть і подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, наполягала на розірванні шлюбу між нею та відповідачем з мотивів, викладених в позовній заяві, виключаючи можливість примирення.   

  Відповідач ОСОБА_2 при розгляді даної справи в суді вимоги позивачки визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу, зазначаючи про відсутність потреби в наданні строку на примирення.  

        Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано та підлягають задоволенню з наступних підстав.  

        Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 23.10.1999  року, зареєстрованому Будинком Одруження відділу реєстрації актів про шлюб м. Сімферополя  АР Крим, актовий запис №1059 (а.с. 5).

        Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження (а.с. 8,9).

        Як було встановлено у ході розгляду справи протягом тривалого часу, а саме: з січня 2010 року сторони не підтримують фактичні шлюбно-сімейні відносини з причин відсутності взаєморозуміння, постійних конфліктів. З цього ж часу сторони перестали вести спільне господарство, проживають за різними адресами.

 У ході судового засідання позивачка наполягала на розірванні шлюбу, зазначаючи, що збереження сім’ї є неможливим, при цьому і сам відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу, спростовуючи існування між ним та позивачкою фактичних шлюбно-сімейних відносин.

        Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що шлюб між сторонами підлягає розірванню, оскільки в ході розгляду справи достовірно було встановлено, що розлад в сім’ї ОСОБА_1  носить тривалий характер і подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе і суперечило б інтересам одного з подружжя.

  Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

  Позивачка виявила бажання після розірвання шлюбу продовжувати іменуватися прізвищем – «ОСОБА_1».   

  Майнового спору та спору щодо місця проживання дітей під час розгляду справи між сторонами не існувало.   

         На стягненні з відповідача понесених судових витрат позивачка не наполягала.  

      На підставі ст.ст. 105, 110-113, 115 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.    

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 23.10.1999 року Будинком Одруження відділу реєстрації актів про шлюб м. Сімферополя  АР Крим, актовий запис №1059.     

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище – «ОСОБА_1».    

      Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Суддя