РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-2529/11

14.10.2011             року                                                                                м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Томащака А.С.,

при секретарі Бережній В.О.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Сімферопольського району в інтересах навчального закладу «Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат 1-2ст. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» до ОСОБА_1, третя особа - Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим про відшкодування шкоди, нанесеної внаслідок незаконного звільнення працівників     

встановив:

          Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах навчального закладу «Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат 1-2ст. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, нанесеної внаслідок незаконного звільнення працівників в загальній сумі 77626грн.61коп.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 03.06.2009 року, яке набрало законної сили, скасовано наказ директора Гвардійської спеціальної школи інтернату №180-К від 21.07.2008 року про звільнення ОСОБА_2 з посади інструктора по праці, останню поновлено на роботі та стягнуто на її користь з школи-інтернату середньомісячну заробітну плату в сумі 9727грн.82коп. та моральну шкоду в розмірі 500грн., а усього 10225грн.82коп. Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 27.09.2010 року, яке набрало законної сили,  зі школи-інтернату стягнуто на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 5163грн.64коп., зазначені суми в повному обсязі виплачені ОСОБА_2 школою-інтернатом.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 30.09.2009 року, яке набрало законної сили, поновлено на роботі ОСОБА_3, зі школи-інтернату на її користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 28103грн.35коп. Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 02.06.2010 року ОСОБА_3 поновлено на посаді головного бухгалтера школи-інтернату та на її користь стягнуто 21423грн.49коп. Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 12.10.2010 року, яке набрало законної сили, зі школи-інтернату на користь ОСОБА_3 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 2138грн.98коп.,  зазначені суми в повному обсязі виплачені ОСОБА_3 школою-інтернатом.     

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 13.05.2010 року скасовано наказ директора Гвардійської школи-інтернату №239-к від 15.10.2010 року про звільнення ОСОБА_4, остання поновлена на роботі та на її користь зі школи-інтернату стягнуто середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 10371грн.33коп. та моральну шкоду в розмірі 200грн., а усього 10571грн.33коп., зазначена сума в повному обсязі виплачена ОСОБА_4 школою-інтернатом.     

 Накази про звільнення працівників з роботи, які в подальшому визнані незаконними та скасовані в судовому порядку та на користь працівників стягнути суми за час вимушеного прогулу, були видані колишнім директором навчального закладу «Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат 1-2ст. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» ОСОБА_1, який на підставі норм КЗПП України повинен в повному обсязі відшкодувати заподіяну шкоду школі-інтернату внаслідок виплати зазначених вище сум в загальному розмірі 77626грн.61коп.  

          В ході судового засідання прокурор, представник навчального закладу «Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат 1-2ст. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

          Відповідач, його представник, заявлені позовні вимоги не визнали у повному обсязі, просили у їх задоволенні відмовити, не заперечуючи той факт, що накази про звільнення працівників з роботи, які в подальшому визнані незаконними та скасовані в судовому порядку та на користь працівників стягнути суми за час вимушеного прогулу, були видані колишнім директором навчального закладу «Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат 1-2ст. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» - відповідачем по справі ОСОБА_1, однак зазначені в позовній заяві суми були виплачені працівникам більше року назад, до часу звернення до суду з відповідним позовом прокурором, що є підставою для відмові у позові.

          Представник третьої особи - Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим в судове засідання не з’явився, надавши письмову заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі, та просять їх задовольнити.

          Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши докази  у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

          Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 03.06.2009 року, яке набрало законної сили, скасовано наказ директора Гвардійської спеціальної школи інтернату №180-К від 21.07.2008 року про звільнення ОСОБА_2 з посади інструктора по праці, останню поновлено на роботі та стягнуто на її користь з школи-інтернату середньомісячну заробітну плату в сумі 9727грн.82коп. та моральну шкоду в розмірі 500грн., а усього 10225грн.82коп.

Відповідно до платіжних доручень зазначені суми в повному обсязі виплачені ОСОБА_2 школою-інтернатом відповідно 06.11.2009 року, 13.11.2009 року та 02.12.2009 року.

          Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 27.09.2010 року, яке набрало законної сили,  зі школи-інтернату стягнуто на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 5163грн.64коп.

          Відповідно до платіжної відомості зазначена сума в повному обсязі виплачена ОСОБА_2 школою-інтернатом відповідно 29.10.2010 року.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 30.09.2009 року, яке набрало законної сили, поновлено на роботі ОСОБА_3, зі школи-інтернату на її користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 28103грн.35коп.

Відповідно до платіжного доручення зазначена сума в повному обсязі виплачена ОСОБА_3 школою-інтернатом відповідно 12.05.2010 року.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 02.06.2010 року ОСОБА_3 поновлено на посаді головного бухгалтера школи-інтернату та на її користь стягнуто 21423грн.49коп.

Відповідно до платіжного доручення зазначена сума в повному обсязі виплачена ОСОБА_3 школою-інтернатом відповідно 25.06.2010 року.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 12.10.2010 року, яке набрало законної сили, зі школи-інтернату на користь ОСОБА_3 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 2138грн.98коп.

Відповідно до платіжної відомості зазначена сума в повному обсязі виплачена ОСОБА_3 школою-інтернатом відповідно 29.10.2010 року.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 13.05.2010 року скасовано наказ директора Гвардійсько школи-інтернату №239-к від 15.10.2010 року про звільнення ОСОБА_4, остання поновлена на роботі та на її користь зі школи-інтернату стягнуто середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 10371грн.33коп. та моральну шкоду в розмірі 200грн., а усього 10571грн.33коп..

Відповідно до платіжного доручення зазначена сума в повному обсязі виплачена ОСОБА_4  школою-інтернатом відповідно 25.06.2010 року.

            Накази про звільнення ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 з роботи, які в подальшому визнані незаконними та скасовані в судовому порядку вищезазначеними рішеннями судів та на користь зазначених працівників школи-інтернату стягнути суми за час вимушеного прогулу, були видані колишнім директором навчального закладу «Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат 1-2ст. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» - відповідачем по справі  ОСОБА_1

          Відповідно до ст..237 КЗПП України суд покладає на службову особу, винну у незаконному звільненні, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання  нижчеоплачуваної  роботи. Такий обов'язок покладається, якщо  звільнення  чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

          Стаття 134 п.8 КЗПП України встановлює, що відповідно до  законодавства  працівники  несуть  матеріальну відповідальність у  повному розмірі шкоди,  заподіяної  з  їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: службова   особа,   винна  в  незаконному  звільненні  або переведенні працівника на іншу роботу.

          В силу вищевикладеного позовні вимоги щодо відшкодування шкоди відповідачем, нанесеної внаслідок незаконного звільнення працівників, ґрунтуються на законі.

          Разом з цим, відповідно до ч.3 ст. 233 КЗПП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до  суду в  питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди,  заподіяної підприємству,  установі,  організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.   Встановлений    частиною    третьою    цієї    статті   строк застосовується  і  при  зверненні  до суду вищестоящого органу або прокурора.

          Як було зазначено вище, визначені судовими рішеннями суми, виплачені школою-інтернатом працівникам в строки з листопада 2009 року по жовтень 2010 року, а саме на підставі рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 03.06.2009 року  зазначені в рішенні суми в повному обсязі виплачені ОСОБА_2 відповідно 06.11.2009 року, 13.11.2009 року та 02.12.2009 року, на підставі рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 27.09.2010 року зазначена в рішенні сума в повному обсязі виплачена ОСОБА_2 відповідно 29.10.2010 року, на підставі рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 30.09.2009 року зазначена в рішенні сума в повному обсязі виплачена ОСОБА_3 відповідно 12.05.2010 року, на підставі рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 02.06.2010 року зазначена в рішенні сума в повному обсязі виплачена ОСОБА_3 відповідно 25.06.2010 року, на підставі рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 12.10.2010 року зазначена в рішенні сума в повному обсязі виплачена ОСОБА_3 відповідно 29.10.2010 року, на підставі рішення Апеляційного суду АР Крим від 13.05.2010 зазначена в рішенні сума в повному обсязі виплачена ОСОБА_4  відповідно 25.06.2010 року.

Таким чином після виконання кожного з зазначених рішень судів, відповідно шляхом здійснення визначених судовим рішень виплат, у школи-інтернату виникло право на звернення до суду, щодо стягнення з відповідача суми шкоди заподіяної незаконним звільненням працівників зазначеної школи і саме після здійснення відповідних виплат почав спливати строк визначений КЗПП України визначений в один рік для звернення з відповідним позовом до суду.  

          З зазначеним позовом прокурор звернувся до суду 29.08.2011 року, тобто в межах річного строку встановленого ст.. 233 КЗПП України підлягають стягненню лише суми , які були сплачені школою-інтернатом на виконання рішень судів після 29.08.2010 року, а саме сума в розмірі 5163грн. сплачена на користь ОСОБА_5 29.10.2010 року на виконання рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 27.09.2010 року та сума в розмірі 2138грн.98коп. сплачена на користь ОСОБА_6 29.10.2010 року на виконання рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 12.10.2010 року.

          В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити внаслідок пропуску строку звернення до суду.

          При цьому суд виходить з положень ст. 234 КЗПП України, відповідно до норм якої у разі  пропуску  з  поважних  причин  строків,  установлених статтею  233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки, однак ні прокурор, ні представник школи –інтернату з відповідною заявою, щодо поновлення строків звернення до суду внаслідок поважності причин пропуску зазначеного строку до суду  не звертались, зазначивши, що ними строк звернення до суд не пропущений.

          На підставі ст.. 134,233,237 КЗПП України керуючись ст.. 212-215 ЦПК України,суд     

вирішив:

          Позов прокурора Сімферопольського району в інтересах навчального закладу «Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат 1-2ст. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» до ОСОБА_1, третя особа - Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим про відшкодування шкоди, нанесеної внаслідок незаконного звільнення працівників  – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат 1-2ст. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим»  шкоду, нанесену внаслідок незаконного звільнення працівників у розмірі 7302грн.62коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з  ОСОБА_1 в доход держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 73грн.03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя