Справа № 22-ц-42/2012 Головуючий у I інстанції – Кулініч Ю.П.
Категорія – цивільна Доповідач - Скрипка А. А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіСкрипки А.А.
суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М.
при секретарі:Марченко О.О.
за участю:Мілованової Л.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів,
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Вказаним рішенням суду першої інстанції стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 червня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить змінити заочне рішення суду першої інстанції, ухваливши відповідне рішення, яким зменшити розмір стягнутих з нього аліментів з ј частини всіх видів заробітку щомісячно до 1/5 частини всіх видів заробітку щомісячно, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з’ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт вказує, що суд першої інстанції при ухваленні заочного рішення не взяв до уваги телеграму від нього, в якій ОСОБА_6 просив відкласти розгляд справи у зв’язку з тим, що про розгляд справи 02 серпня 2011року він дізнався з повідомлення суду лише 30 липня 2011року. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не інформував його належним чином про рух справи та про прийняті по справі судові рішення. Апелянт вказує, що він приймає участь у вихованні сина та надає йому матеріальну допомогу, проте позивачка заперечує проти їх спільного проживання. Апелянт просить зменшити розмір стягнутих судом аліментів на утримання його дитини до 1/5 частини всіх видів заробітку щомісячно, з врахуванням тієї обставини, що він є інвалідом І групи, працює, але рівень його доходів не є значним.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_6 не з’явився, в матеріалах справи містяться телеграми з проханням ОСОБА_6 провести апеляційний розгляд справи за його відсутності ( а. с. 64, 75 ) та повідомлення про вручення ОСОБА_6 поштових відправлень з повідомленням про час і місце розгляду справи ( а. с. 66, 76). Таким чином, апелянт є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи. Відповідно до положень ч.2 статті 305 ЦПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_6, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, згідно положень ч.1 статті 308 ЦПК України.
Відповідно до приписів ч.2 статті 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
В ході судового розгляду даної справи встановлено та підтверджується її матеріалами, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26 листопада 2005 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва 26 листопада 2005року( а. с. 15).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 14).
Відповідно до довідки комунального підприємства „Деснянське” Чернігівської міської ради від 08 червня 2011 року ( а. с. 13), дитина проживає разом з матір’ю.
ОСОБА_6 є інвалідом першої групи внаслідок загального захворювання, може працювати в спеціально створених умовах, згідно довідки Міністерства охорони здоров’я № 069945 ( а. с. 37).
Розмір пенсії ОСОБА_6 по інвалідності внаслідок загального захворювання становить 900 грн. 53 коп., згідно довідки № 16 управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва ( а. с. 72). Відповідно до даних довідки державного підприємства ’’ Державний науково – дослідний центр залізничного транспорту України № 11 від 19 жовтня 2011року, в якому ОСОБА_6 працює на посаді техніка, його заробітна плата з врахуванням утримань, за період з жовтня 2010 року по вересень 2011року складає 16 976 грн. 59 коп. ( а. с . 71).
Задовольняючи позовні вимоги та визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина відповідача - ј частина всіх видів заробітку( доходу ) щомісячно, суд першої інстанції виходив з приписів статті 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Доводи апеляційної скарги відносно необґрунтованості висновків оскаржуваного рішення суду першої інстанції та їх невідповідності засадам справедливості та виваженості не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Оскільки висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є вірним по суті та таким, що узгоджується з приписами норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, зокрема з приписами статті 180; ч.3 статті 181, статті 182; ч. 1 статті 191 Сімейного кодексу України; а також з ч.7, ч. 8 статті 7 Сімейного кодексу України, згідно яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини ; статті 27 ’’Конвенції про права дитини" , ратифікованої Верховною Радою України 27. ІХ. 1991року та положеннями " Декларації прав дитини ", які регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином , дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
Твердження апелянта відносно того, що: - про розгляд даної справи в суді першої інстанції 02 серпня 2011року він дізнався з повідомлення суду лише 30 липня 2011року, після чого направив на адресу суду телеграму з проханням про відкладення розгляду справи, проте суд першої інстанції розглянув справу по суті, відхиливши його клопотання про відкладення розгляду справи; - суд першої інстанції неналежним чином інформував апелянта про рух справи стосовно розгляду заяви ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення, відповідно до приписів ч.3 статті 309 ЦПК України не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно з’ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, тому підстави для скасування чи зміни даного рішення відсутні.
Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили .
Головуючий:Судді: