Справа № 33-415/2011 Головуючий у 1 інстанції Розинко В.М.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2011 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді: Оседача М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2011 року, -
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та застосовано до нього стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Як встановив суд, ОСОБА_1, 7 жовтня 2011 року, о 00 год. 10 хв., на перехресті вул. Бєлова-Космонавтів в м. Чернігові, повторно, протягом року, керував автомобілем марки „ВАЗ-2107”, д.н.з. НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння та відмовився від проходження медичного огляду в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з даною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість постанови в частині призначеного адміністративного стягнення та просить її змінити і накласти стягнення у виді громадських робіт. Апелянт посилається на те, що він щиро розкаявся в скоєному, має на утриманні цивільну дружину, працює водієм, а тому вважає, що призначене стягнення може негативно позначиться на подальше його перебування на займаній посаді та матеріальному становищі сім’ї. Також, на думку апелянта, суд порушив його право на безпосередню участь у судовому процесі, в зв’язку з чим він не мав можливості дати пояснення суду по суті справи.
Перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 в ухиленні, як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп’яніння за зазначених у постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у постанові доказами, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності та взаємозв’язку, достовірність якого не оспорює і сам ОСОБА_1
Викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП.
При визначенні виду та міри стягнення ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, судом враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини та те, що він протягом року повторно вчинив однорідне правопорушення, за яке вже піддавався адміністративному стягненню.
З врахуванням всіх зазначених обставин, судом обґрунтовано накладено ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк. До того ж даний вид стягнення ОСОБА_1 судом призначено в мінімальних межах визначених санкцією ст. 130 ч. 2 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про зміну постанови суду і застосування до нього іншого виду стягнення, у вигляді громадських робіт, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень ст. 294 КУпАП у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Враховуючи наведене, заміна стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на більш суворе стягнення, яким являються громадські роботи, не допускається.
Твердження ОСОБА_1 про те, що суд порушив його право на безпосередню участь в процесі та позбавив можливості надати свої пояснення, не знайшли підтвердження.
Як слідує з матеріалів справи, про день і час розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся належним чином.
8 листопада 2011 року ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відкласти розгляд справи для підготовки до судового розгляду і справу було відкладено на іншу дату, а саме на 11 листопада 2011 року.
Оскільки заяви від ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи не надійшло, а 11 листопада 2011 року він не з’явився і про причини неявки не повідомив, суд, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, розглянув справу по суті, без його участі.
За таких обставин постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Постанова є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області М. М. Оседач