Справа  № 2-а-4820/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року                                                                               м. Ужгород

          Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

при секретарі Секереш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Львівського взводу БДПС ДАІ /для ОДДЗ/ при ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_2 щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ВС № 283874 від 23 жовтня 2010 р., складену інспектором ДПС Львівського взводу БДПС ДАІ /для ОДДЗ/ при ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_2 та на підставі якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. за те, що він на 561 км автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_1, перевищив швидкість руху на 24 км./год., рухався зі швидкістю 134 км./год., при обмеженні               110 км./год. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут-0711065».

З вказаною постановою позивач не згідний, оскільки вважає, що вона не відображає дійсних обставин справи, є необґрунтованою та незаконною.

Вказав, що після зупинки транспортного засобу, на його вимогу інспектор ДПС, відмовив у наданні для ознайомлення результатів вимірювання швидкості руху, що піддає сумніву сам факт її вимірювання. Водночас дотримання ним дозволеного швидкісного режиму можуть підтвердити свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які знаходилися у салоні, керованого ним автомобіля. Зазначив, що постанова не містить повний опис обставин, установлених при розгляді справи, а саме дати та часу вчинення інкримінованого йому правопорушення.                

В судове засідання позивач не з’явився. Водночас подав до суду заяву у якій просить розгляд справи провести у його відсутності.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю не надав.

Суд відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.   

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.  

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Постановою в справі про адміністративне правопорушення, складеною 23 жовтня 2010 р. інспектором ДПС Львівського взводу БДПС ДАІ /для ОДДЗ/ при ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_2, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за те, що він на           561 км. автодороги Київ-Чоп, керуючи автомобілем марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_1, при обмеженні максимальної швидкості руху 110 км./год. рухався зі швидкістю 134 км./год., чим перевищив встановлену швидкість руху на 24 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут»0711065.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. При цьому, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.   

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.   

          Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він перевищив встановлену швидкість більш як на 24 км/год. При цьому зазначено, що швидкість вимірювалася приладом «Беркут»0711065.   

Враховуючи заперечення позивача викладені у протоколі ВС1 № 089889 від 21.10.2011 року та відсутність в матеріалах справи будь-яких даних на підставі яких відповідачем зроблено висновок про наявність порушення швидкісного режиму саме ОСОБА_1 (відомостей щодо свідків правопорушення), суд вважає, що висновки про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП є передчасними та ґрунтуються на припущеннях.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається відповідач у зазначеній постанові по справі про адміністративне правопорушення не є належним та достатнім доказом для встановлення наявності адміністративного правопорушення та винної особи у його скоєнні, як того вимагає закон, в зв’язку з чим, адміністративний позов підлягає задоволенню, а вказана постанова скасуванню.  

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 14-19,  160-163, ч.2 ст. 71 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 –задовольнити.  

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВС № 283874 від 23 жовтня 2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП.

Провадження по справі закрити.   

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає

Суддя                                                                                                                    Т.Р. Деметрадзе