Справа № 2-4414/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 р.

Суворовський  районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

             головуючого  судді –                       Виноградової Н.В.,

             при секретарі судового засідання –Шушулкова М.Д.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -          

                                                                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за кредитним договором МL-501/197/2007 від 07.11.2007р. на суму 2 774 471,38 гривень (два мільйони сімсот сімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят одна грн., 38 коп., що складає еквівалент 347 996,46 дол. США по курсу 7,9727 на 29.06.2011 р.) та 75,00 грн. та стягнення судових витрат, посилаючись на такі обставини.

             07 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов‘язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», що підтверджується ст. 1 Статуту Банку, зареєстрованого 30.06.2009 р., погодженого НБУ 18.06.2009р., реєстраційний №273, та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № МL-501/197/2007, за умовами якого Відповідачеві надано кредит в розмірі 107 655,34 (сто сім тисяч шістсот п’ятдесят п’ять доларів 34 цента) доларів США., що підтверджується кредитною заявкою від 07.11.2007р., з строком повернення до 07.11.2037 року, з оплатою відсотків за користування кредитом у розмірі плаваючої процентної ставки, де фіксований відсоток дорівнює 3,49 % річних та FIDR, Однак, ОСОБА_2 у встановлені договором терміни повернення наданого йому кредиту та терміни сплати відсотків за кредитом не виконує.

            Як стало відомо з позовної заяви, та з’ясовано в судовому засіданні, позовна заява була подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», котрому згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 26.11.2010 року та договору відступлення прав б/н від 26.11.2010 року за Кредитним договором № МL-501/197/2007 від 07.11.2007р., Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»у відповідності ст.ст.  512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна»прийняло право вимоги за Кредитним договором № МL-501/197/2007 від 07.11.2007р., укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»та ОСОБА_2. Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 вказаного кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за Кредитним договором № МL-501/197/2007 від 07.11.2007р.

У якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним  договором № МL-501/197/2007 від 07.11.2007р. між позивачем та відповідачами:

- ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № SR-501/197/2007, відповідно до якого, у випадку невиконання  або неналежного виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність.

- ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № SR-501/197/2007, відповідно до якого, у випадку невиконання  або неналежного виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, ОСОБА_4 несе солідарну відповідальність.

Позивач звертався до відповідачів з вимогами щодо погашення заборгованості за кредитним договором, але жодних дій щодо виконання своїх обов’язків за кредитним договором відповідачі не виконали. Станом на 29.06.2011 року заборгованість за кредитним договором № МL-501/197/2007 від 07.11.2007р. складає  2 774 471 гривні 38 копійок, з яких заборгованість по тілу кредиту 779 437,46 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом 101 348,24 грн, пеня за прострочення виконання зобов’язань 1 893 685,67 грн. та штрафні санкції 75,00 грн.

        Під час судового розгляду представник позивача ОСОБА_5 просила позов задовольнити з наведених у позові підстав. В судове засідання 21.12.2011року не з’явилася, але надала до суду заяву в якій наполегливо просила розглянути справу по суті за її відсутності.

        Також в судовому засіданні брала участь представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 за довіреністю №33 від 10.01.2011р., представником якої за довіреністю від 23.12.10р. №7730 була ОСОБА_1 Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи сповіщались належним чином, про причини неявки суду не повідомляли.

        Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечувала та просила суд відмовити у його задоволенні. В судове засідання 21.12.2011року до суду не з’явилася, сповіщалася належним чином, про що в матеріалах справи є належні докази –розписка.

        Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

         У зв’язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів, які були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін.

         Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що на підставі наявних у справі письмових доказів, позов підлягає задоволенню.

         Судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір  № МL-501/197/2007 від 07.11.2007р., відповідно до якого відповідачу ОСОБА_2 було видано кошти в розмірі 107 655,34 (сто сім тисяч шістсот п’ятдесят п’ять доларів США 34 цента, що підтверджується кредитною заявкою від 07.11.2007р., зі строком повернення до 07.11.2037 року, з оплатою відсотків за користування кредитом у розмірі плаваючої процентної ставки, де фіксований відсоток дорівнює 3,49 % річних та FIDR.

        01.07.2009 року на адресу відповідачів було направлено письмову претензію про дострокове погашення боргу за вищевказаним кредитним договором. Претензії залишено без відповіді і задоволення з боку відповідачів.

        Відповідно до письмових розрахунків заборгованості у відповідача ОСОБА_2 існує заборгованість за кредитним договором № МL-501/197/2007 від 07.11.2007р. по тілу кредиту, відсоткам, пенею та штрафними санкціями у розмірі 2 774 546,38 гривень.  

        У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків.

        Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець ) зобов‘язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити проценти.   

         Так, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду і такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору і вимог закону та припиняються виконанням, проведеним належним чином.

          В ст. 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

         Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.             

          Відповідно до ст. 527 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином та в строк відповідно до умов договору та згідно з вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Порушенням зобов’язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно п. 1.2. Договору поруки поручитель та позичальник відповідають перед Банком за кредитним договором як солідарні боржники.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

          Стаття 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.

            ОСОБА_2 не виконує свої зобов’язання за зазначеним кредитним договором, тому у нього виник обов’язок перед позивачем по виплаті суми боргу по кредитному договору № МL-501/197/2007 від 07.11.2007р. у розмірі 2 774 546 гривень 38 копійок з урахуванням залишку по тілу кредиту, відсотками, пенею та штрафними санкціями.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що  вимоги позивача обґрунтовані, законні, а тому  підлягають  задоволенню.

             Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів суму державного мита в розмірі 1700гривень та витрат за інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу в розмірі 120гривень.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 526, 536, 553, 543, 629 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 64, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України,-

  В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»заборгованість за кредитним договором № МL-501/197/2007 від 07.11.2007р. у розмірі  2 774 546 (два мільйони сімсот сімдесят чотири тисячі п’ятсот сорок шість)гривень 38 копійок.

            Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»суму державного мита в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати за інформаційне-технічне забезпечення процесу у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

           Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

           Суддя: