ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
"12" січня 2012 р. № 01-15/5004/25/12
Суддя господарського суду Волинської області Войціховський В.А., розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд-Групп", м. Луцьк
про стягнення 42 500,00 грн.
встановив:
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд-Групп»заборгованості за надані послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню, котрі надавалися згідно укладеного між вказаними сторонами договору про надання транспортних послуг №077 від 07.12.2010р.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З 01 листопада 2011 року діє Закон України «Про судовий збір», відповідно до ст. 4 котрого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Стаття 5 вказаного Закону встановлює ставки судового збору у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
В даному випадку підприємцем ОСОБА_1 до позовної заяви від 05.01.2012р. додано ксерокопію платіжної квитанції №27-6679 від 23.12.2011р. на суму 1506 грн., котра не може виступати належним доказом сплати судового збору з наступних причин:
- згідно проведеного судом розрахунку позивач в даному випадку повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1609,50 грн., що становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011р. №4282-VI станом на 1 січня 2012 року (1073 грн.);
- сплата судового збору повинна підтверджуватися долученим до матеріалів позовної заяви оригіналом відповідної платіжної квитанції.
Згідно ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв’язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно абзацу 6 підпункту 3.3. пункту 3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.97 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з подальшими змінами) розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку є належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів .
Бланк опису вкладення засвідчує направлення відповідних документів відправником, в тому числі і копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам у справі з дотриманням вимог ст. 57 ГПК України.
Пунктом 19 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 передбачено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися з описом вкладення та/або післяплатою.
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв’язку повинен зазначити номер поштового відправлення (п. 61 Правил надання послуг поштового зв’язку).
З наведених норм вбачається, що належними доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), а також бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням поштового зв'язку.
В даному випадку підприємцем ОСОБА_1 при зверненні до господарського суду з позовом до матеріалів заяви додано фіскальний чек №1519 від 05.01.2012р., котрий свідчить про відправку ТзОВ «Бренд-Групп»цінного листа, проте зазначений документ в силу ст. 56 ГПК України не є належним доказом надсилання копії заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 затверджено Національний стандарт України “Вимоги до оформлювання документів” ДСТУ 4163-2003, який набув чинності 01.09.2003. Пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Крім цього, наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 затверджена Інструкція з діловодства в господарських судах України, положення якої передбачають, що для засвідчення вірності копії документа, після повного викладення тексту вчиняється напис “З оригіналом згідно” та вказуються повністю посада, прізвище уповноваженої на це особи, яка ставить свій підпис та дату. При направленні копії документа до інших установ, організацій або при видачі документа окремим особам поруч з підписом посадової особи на вільному від тексту місці проставляється печатка.
В даному випадку позивачем в якості доказів в обґрунтування позовної заяви представлено суду ряд документів, ксерокопії котрих взагалі не посвідчені у встановленому порядку та способом, у зв’язку з чим останні не можуть виступати належними доказами в справі.
У відповідності до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Викладені обставини в сукупності виступають підставою для повернення даної заяви без розгляду, що, в свою чергу, не позбавляє заявника права на повторне звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.
Разом з цим при повторному зверненні до господарського суду з відповідним позовом позивачу слід зазначити юридичну адресу підприємця ОСОБА_1, визначену у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 від 26.04.2010р.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ухвалив:
Позовну заяву від 05 січня 2012 року з додатком документів на 14 аркушах, в тому числі ксерокопію платіжної квитанцій №27-6679 від 23.12.2011р. на суму 1506 грн., повернути позивачу без розгляду.
Суддя В. А. Войціховський