ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2012 року                                    Справа №  5005/3388/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю. (зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 10.01.2012 року)

за участю представників сторін:

від скаржника:  ОСОБА_2, представник, довіреність № 46-11-1529  від 26.12.11;

ліквідатор:  Бакулін І.С., , паспорт НОМЕР_2  від 12.03.03;

від ВД ФСС з ТВП:  ОСОБА_4, представник, довіреність № 0708/89  від 06.01.12;

від боржника: ОСОБА_5, представник довіреність № б/н від 14.09.11;

від ініціюючого кредитора: ОСОБА_6, представник, довіреність № 09/28-06 від 03.01.12.

інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2011р. у справі № 5005/3388/2011

за заявою: комунального підприємства “Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до державного підприємства навчально-дослідного господарства “Самарський”, с.Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2011 року по справі № 5005/3388/2011 (суддя Бондарєв Е.М.) державне підприємство навчально-дослідне господарство “Самарський”, с.Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 01.09.2012 року; ліквідатором державного підприємства навчально-дослідного господарства “Самарський”, с.Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області призначено арбітражного керуючого Бакуліна І.С., якого зобов’язано вчинити певні дії.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Міністерство аграрної політики та продовольства України, м.Київ звернулось до суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати таку постанову, вказуючи те, що господарські суди не повинні виносити постанови про визнання банкрутами підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, про відкриття ліквідаційної процедури та дозволяти продаж об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують введення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належить державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.

В якості норм права скаржник послався на п.2.5 Рекомендації Вищого господарського суду від 04.06.2004 року № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та рішення Конституційного суду України від 10.06.2003 року у справі № 1-11/2003 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”.

В судовому засіданні 10.01.2012 року по справі оголошувалась перерва до 12.01.2012 року на 10год.40хв.

Ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Бакулін І.С. вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити постанову без змін.

Дніпропетровський державний аграрний університет у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що підтримує останню, просить скасувати ухвалу.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників скаржника, ініціюючого кредитора, боржника та кредитора –Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід  залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

17.03.2011 року господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі про банкрутство державного підприємства науково-дослідного господарства "Самарський", Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Олександрівка, вул. Колгоспна, 1 (ЄДРПОУ 00487462).

Ухвалою від 19.04.2011 року введена процедура розпорядження майном боржника державного підприємства науково-дослідного господарства "Самарський" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича, ліцензія ОСОБА_7 від 08.12.2010р. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1).        

28.04.2011 року в газеті "Голос України" №77(5077) опубліковано оголошення про порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

05.07.2011 року господарським судом Дніпропетровської області затверджено реєстр вимог кредиторів у справі на загальну суму 3 072 012,77 грн.

22.07.2011 року розпорядник майна надав до матеріалів справи протокол зборів кредиторів від 21.07.2011 року, відповідно до якого визначено кількісний склад комітету кредиторів у складі: Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ та Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",  м. Дніпропетровськ.     

17.08.2011 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання голови комітету кредиторів –ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з протоколом зборів комітету кредиторів №1 від 17.08.2011 року щодо відкриття ліквідаційної процедури у справі, призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича (ліцензія НОМЕР_3).

На засіданні комітету кредиторів, яке відбулось 17.08.2011 року, розглядалось питання про визначення подальших процедур банкрутства, які можуть бути застосовані до Державного підприємства науково-дослідного господарства "Самарський", Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Олександрівка, вул. Колгоспна, 1. За результатами розгляду означеного питання та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, прийнято рішення про звернення з клопотанням до господарського суду щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури відносно нього, призначення ліквідатором Державного підприємства науково-дослідного господарства "Самарський", Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Олександрівка, вул. Колгоспна, 1 арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича.

Абзац 8 статті 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” регламентує, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Державним департаментом з питань банкрутства запропоновано господарському суду Дніпропетровської області призначити у справі № 5005/3388/2011 ліквідатором Державного підприємства науково-дослідного господарства "Самарський" Бакуліна Івана Сергійовича (ліцензія НОМЕР_3).

Як вбачається із Статуту державного підприємства навчально-дослідного господарства “Самарський” (а.с.133-144) боржник є державним підприємством і підпорядкований Міністерству аграрної політики України, яке є Органом управління майном боржника. Пунктами 4.1,4.2 Статуту визначено, що майно підприємства становлять основні фонди та оборотні активи, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства; майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Відповідно до ст.1 Закону України " Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Пунктом 3.3 Рішення Конституційного суду України від 10.06.2003 року у справі № 1-11/2003 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”  визначено: “За змістом статті 2 Закону мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об'єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі його санації (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом")”.

З огляду на викладене, Конституційний суд України дійшов висновку, що положення Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” підприємств не суперечать Конституції України.

П.8 абз.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.05.2006 року № 01-8/1114 “Про Закон України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” вказано, що у разі прийняття постанови про визнання банкрутом боржника –підприємства, зазначеного у статті 1 Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, до складу ліквідаційної маси не можуть включатись його майнові активи, зазначені у частині першій статті 2 Закону, а, отже ліквідатор не має права здійснювати їх продаж до закінчення дії мораторію.

Таким чином, Закон містить заборону на відчуження державного майна, що забезпечує введення виробничої діяльності підприємства, однак, не містить заборони і не перешкоджає винесенню судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїх постановах від 21.12.2010 року по справі № 2-17/17384-2006, від 29.12.2011 року по справі №Б15/101-08.

Оскільки нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та іншими нормативними актами не передбачена заборона введення ліквідаційної процедури щодо державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%, враховуючи подання 17.08.2011 року до господарського суду Дніпропетровської області клопотання голови комітету кредиторів –ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з протоколом зборів комітету кредиторів №1 від 17.08.2011 року щодо відкриття ліквідаційної процедури у справі, призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про визнання державного підприємства навчально-дослідного господарства “Самарський” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Підстави для скасування оскаржуваної постанови місцевого господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2011 року по справі № 5005/3388/2011 –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Дніпропетровській апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                               О.М. Лисенко   

Суддя                                                                                     О.В.Джихур

Суддя                                                                                      І.О.Вечірко

Повний текст постанови підписаний  13.01.2012 року.