Справа № 2-366/11р.

Р І Ш Е Н Н Я

           і м е н е м  У к р а ї н и

27 вересня 2011 року                                              Бориславський міський суд Львівської області

в  складі: головуючого –судді                               Слиша А.Т.

                при секретарі                                          Слєпченко Н.С.

з участю  позивача                                                      ОСОБА_1

представника позивача                                               ОСОБА_2

представника відповідача                                           ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Львівгаз», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, т.в.о. голови правління публічного акціонерного товариства «Львівгаз»про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, третьої особи в якому просить визнати незаконним наказ № 059-К від 23 грудня 2010 року від 10.05.2011 р. про притягнення його дисциплінарної відповідальності та стягнення з відповідача  на користь позивача заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 1019 гривень та моральної шкоди у розмірі 6000 гривень.

В обґрунтування позову посилається на те, що він працює у відповідача на посаді економіста 1 категорії філії Бориславського управління експлуатації газового господарства.  Наказом № 059-К від 23 грудня 2010 року адміністрацією підприємства позивачу було оголошено догану за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме відсутності на робочому місці 13 грудня 2010р. з 13.00 год. по 14.00 год. та перешкоджання проведенню перевірки філії Бориславське УЕГГ Державною екологічною інспекцією у Львівській області.

З даним наказом позивач не згідний, вважає його не законним та таким, що не відповідає дійсним обставинам. Позивач зазначає, що 13 грудня 2010 року цілий день був на роботі, знаходився на робочому місці, за комп’ютером готував звіти у відділ статистики. Відповідно   усного наказу начальника філії ОСОБА_5 знаходився на робочому місці, у своєму кабінеті до 12 години 55 хвилин, оскільки в цей час згідно розпорядження головного інженера ОСОБА_6 у кабінеті позивача знаходився інспектор Державної екологічної інспекції у Львівській області на ім’я ОСОБА_7 готував акт перевірки. Проведенню перевірки не перешкоджав. Після того, як інспектор завершив свою роботу, позивач пішов у міський відділ статистики. Назад по дорозі зайшов в кафе пообідати. На роботу позивач повернувся о 13 годині 55 хвилин. Отже, його відсутність на робочому місці з 12 годин 55 хвилин по 13 годину 55 хвилин була з поважних причин.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач оскаржив до комісії з трудових спорів 27 грудня 2010 року. Проте мотивованого рішення даної комісії не отримав.

Через винесений спірний наказ позивача було позбавлено премії за грудень 2010 року. Розмір понесеного матеріального збитку становить 1019 гривень 60 копійок. Оскільки премії становила  40% від посадового окладу 2549 гривень.

Позивач вважає, що накладенням незаконного дисциплінарного стягнення та не виплата належної йому премії йому завдана моральна шкода, яку він оцінив у 6 000 гривень. У подальшому позовні вимоги були збільшені, моральна шкода була оцінена позивачем у 10 000 гривень.

У судовому засіданні позивач та його представник –ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги. Доповнили, що між позивачем та адміністрацією відповідача ще два роки тому виникла конфліктна ситуація через незаконне звільнення позивача з роботи. Судовим рішенням позивача було поновлено на роботі.  Вважають, що спірний наказ був винесений на підставі упередженого ставлення адміністрації підприємства після поновлення позивача на роботі. Просять позов задовольнити повністю.

Представник відповідача –ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 31 грудня 2010 року позов заперечив повністю, з підстав викладених у письмовому запереченні на позов, посилаючись на його безпідставність, оскільки накладення на позивача дисциплінарного стягнення було проведено з дотриманням чинного законодавства за порушення трудової дисципліни, яке випливало з його трудових обов’язків. Позов заперечив повністю, посилаючись на його безпідставність. Просить у позові відмовити.

Представник відповідача –ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності від 22 грудня 2010 року позов заперечив повністю, з підстав викладених у письмовому запереченні на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, т.в.о. голови правління публічного акціонерного товариства «Львівгаз»- ОСОБА_9, який діє на підставі довіреності від 23 квітня 2011 року позов заперечив повністю, посилаючись на його безпідставність, оскільки накладення на позивача дисциплінарного стягнення було проведено з дотриманням чинного законодавства за порушення трудової дисципліни.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є безпідставним та задоволенню не підлягає, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, позивач ОСОБА_1 займає посаду економіста 1 категорії філії Бориславського управління експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Львівгаз»,тобто між сторонами фактично укладено трудовий договір.

Судом встановлено, що наказом № 059-К від 23 грудня 2010 року ОСОБА_1, позивачу у справі, економісту 1 категорії т.в.о. голови правління Публічного акціонерного товариства «Львівгаз»ОСОБА_4, третьої особою у справі, оголошено догану за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме відсутності на робочому місці 13 грудня 2010 року з 13.00 години  по 14.00 годину та перешкоджання проведенню перевірки філії Бориславське УЕГГ Державною екологічною інспекцією у Львівській області.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудовою дисципліною передбачено не тільки додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, а й своєчасне і точне виконання розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, тобто начальника відповідного відділу освіти, додержання технологічної дисципліни тощо.

У відповідності з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення - догана, звільнення.

Відповідно до ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника. Отже, відносно позивача, дисциплінарне стягнення може бути застосовано відповідачем по справі.

Як вбачається із витягу з наказу № 059-К від 23 грудня 2010 року,  приводом для накладення дисциплінарного стягнення на позивача були такі підстави, як службова записка начальника філії Бориславського УЕГГ ОСОБА_5 та акти від 13 грудня 2010 року та 14 грудня 2010 року. У зазначених документах, зокрема у акті від 13 грудня 2010 року (а.с.36) відображено відсутність позивача на робочому місці з 13 години по 14 годину 13 грудня 2010 року; актом від 14 грудня 2010 року (а.с.39) зафіксована відмова позивача від дачі пояснень щодо його відсутності на робочому місці та перешкоджання позивачем по проведенню перевірки Державною екологічною інспекцією; та службова записка (а.с.40) начальника філії Бориславського УЕГГ ОСОБА_5 про дисциплінарне правопорушення позивача.

Факт відсутності позивача на робочому місці підтверджується і пояснюючою складеною позивачем на ім’я начальника філії Бориславського УЕГГ (а.с.44).

Судом встановлено та не оспорюється сторонами відсутність позивача на робочому місці з 13.00 години по 14.00 годину 13 грудня 2010 року. Відповідно позивачем порушено Правила внутрішнього трудового розпорядку, а саме: п.5.2 (а.с.93) щодо режиму роботи, де встановлено: початок роботи з 08.00 год, закінчення роботи 17год. 15хв., обідня перерва –з 12.00 год. до 13.00 год., а також порушив п.3.1 (а.с.91) Правил внутрішнього трудового розпорядку, згідно якого працівники підприємства зобов’язані бути на робочому місці впродовж робочого часу за винятком перерв на відпочинок і харчування.

Суд не приймає до уваги пояснення позивача про поважність причини відсутності його на робочому місці, що у вказаний вище час він здавав звіт, оскільки листом відділу статистики у місті Бориславі від 21 квітня 2011 року №103-11/169 (а.с.53), в якому зазначено, що згідно розпорядку трудового дня, з 13.00 до 14.00 год. у відділі обідня перерва зазначені пояснення позивача спростовано. Крім цього,  згідно Наказу державного комітету статистики України від 12 липня 2010 року №266 „Про затвердження форм статистичних спостережень зі статистики промисловості” місячний звіт про економічні показники за видами економічної діяльності, що відносяться до добувної, переробної промисловості, виробництва і розподілення електроенергії, газу, тепла та води (форма №1-ПЕ(місячна) здається не пізніше 12 числа після звітного періоду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не звертався до начальника філії ОСОБА_5, якому він безпосередньо підпорядкований про дозвіл покинути робоче місце з 13.00 год по 14.00 год., не записувався в журналі відлучень з роботи працівників філії Бориславське УЕГГ, про відлучення з 13.00 год. для здавання звіту (а.с.750. Відповідно дії ОСОБА_1 були розцінені, як самовільне залишення роботи.

Зазначені обставини підтверджені показами свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні про те, що до нього не звертався позивач і свідок відповідно не давав згоди останньому  на відлучення з роботи 13 грудня 2010 року для здачі звітів.

Суд бере до уваги:  покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_11, даними у судовому засіданні про те, що позивач ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 13 грудня 2010р. з 13.00 год. по 14.00 год. та перешкоджав проведенню перевірки філії Бориславське УЕГГ інспектором Державної екологічної інспекції у Львівській області ОСОБА_7

Покази свідка ОСОБА_7, даними у судовому засіданні про те, що 13 грудня 2010 року з дозволу адміністрації філії складав акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства даним підприємством за комп’ютером у кабінеті де знаходиться робоче місце позивача ОСОБА_1 Близько 12 години, коли в кабінет зайшов головний інженер ОСОБА_6, позивач ОСОБА_1 почав вимагати від нього, аби він та свідок покинули кабінет, оскільки, йому потрібно йти на обід. ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_1 піти на обід, а також сказав йому, що він сам залишиться із свідком щоб той завершив свою роботу. Позивач продовжував сперечатися і вимагати щоб головний інженер та свідок покинули кабінет. Безпосередньо начальник філії ОСОБА_5 телефоном давав розпорядження позивачу не заважати у роботі свідка. Однак, позивач ОСОБА_1 в агресивнішій формі почав вимагати від головного інженера та свідка покинути кабінет.  Після цього свідок був змушений був перервати перевірку та покинути філію. Акт перевірка був складений лише 6 травня 2011 року, що підтверджується актом №49 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 6 травня 2011 року та приписом від 6 травня 2011 року.

Дані обставини підтверджені показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_6Я.у судовому засіданні і підтверджують про порушення позивачем п.3.1 (а.с.92) Правил внутрішнього трудового розпорядку, згідно якого працівники підприємства зобов’язані уважно ставитись до колег, сприяти створенню нормального психологічного мікроклату в колективі.  

Посилання позивача та його представника на наявність неприязних стосунків між ним та адміністрацією відповідача через  незаконне звільнення позивача з роботи, а у подальшому поновлення останнього на роботі, як на підставу для скасування наказу про притягнення його до відповідальності, не може бути взято судом до уваги, оскільки не може беззаперечно свідчити про наявність неприязних стосунків між сторонами та бути підставою для позивача, свідомого ігнорування та недотримання вимог чинних нормативно-правових актів.

На підставі наведеного суд вважає, що вимоги ст. 149 КзПП України виконані.

У відповідності до ст.142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими в установленому порядку.

Порушення працівником трудової дисципліни визнається дисциплінарним проступком і є підставою для застосування дисциплінарної відповідальності. Механізм її застосування базується на правових нормах, визначених Кодексом законів про працю України.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен витребувати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноваженим ним органом повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, однак достатніх належних доказів на підтвердження позовних вимог позивачем та його представником до суду не надано, чим порушено вимоги ст. 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач, перевіривши та ретельно оцінивши обставини, за умов суворого дотримання вимог ст.149 КЗпП та безпосередньої відмови позивача надати пояснення щодо зазначених обставин та мотивів його поведінки, про що свідчать дослідженні в судовому засіданні акти , правомірно, із врахуванням доведеності його вини,  правомірно застосував до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни у виді догани.

Дотримання встановленої ч.4 ст.149 КЗпП вимоги про ознайомлення працівника під розписку є важливою умовою дисциплінарної відповідальності, оскільки дисциплінарне стягнення має передусім виховний характер. Відсутність підтвердження такого ознайомлення може розцінюватися як відсутність накладення стягнення взагалі, однак позивач 23 грудня 2010 року був ознайомлений з витягом з наказу №059-К від 23 грудня 2010 року про оголошення догони і від підпису відмовився. Про свідчить відповідний акт (а.с.70).

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем процедура притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, порушена не була, а обставини, за яких було накладено дисциплінарне стягнення є підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Доказів, на спростування обставин, з підстав, яких було накладено дисциплінарне стягнення позивачем, на розгляд суду не надано.

Суд, на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з’ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що порушив Правила внутрішнього розпорядку за що; до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що передбачено КЗпП України; стягнення застосовано органом, якому надано право прийняття на роботу економіста, тобто т.в.о. голови правління публічного акціонерного товариства «Львівгаз»ОСОБА_4 не пізніше одного місяця з дня вчинення проступку і відповідачем не порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення, правильно визначено поведінку позивача ОСОБА_1 за наведених обставин, саме як порушення трудової дисципліни та правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Окрім зазначеного, суд приходить до висновку про те, що позивачем були порушені встановлені ст..233 КЗпП України строки звернення до суду стосовно скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, на чому наполягав в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 Позивач не звертався до суду про поновлення зазначених строків, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню ще й з цієї причини.

Даючи оцінку і провівши аналіз доказам наданими сторонами, суд прийшов до висновку, що підстав для скасування оскаржуваного наказу, не вбачається.

Крім цього суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог, що стосуються позивних вимог про стягнення  заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 1019 гривень та моральної шкоди у розмірі 10 00 гривень.

Відповідно  п.9 Положення про преміювання працівників ВАТ «Львівгаз», де зазначено що при застосуванні до працівника дисциплінарних стягнень премія за місяць, в якому було застосоване стягнення, не нараховується. Відповідно позивач  обґрунтовано був позбавлений місячної премії у розмірі 1019 гривень.

Крім цього, відповідно ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Як встановлено у судовому засіданні, адміністрацією відповідача правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення  у вигляді догани і правомірно позбавлено у подальшому місячної премії.

Тому, враховуючи усі вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 139-141,147-149,234,237-1 КЗпП України, суд –

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Львівгаз», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, т.в.о. голови правління ПАТ «Львівгаз»про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, зокрема визнанні незаконним наказу №059-К від 13 грудня 2010 року ПАТ «Львівгаз»в частині оголошення догани ОСОБА_1 догани та стягнення з публічного акціонерного товариства «Львівгаз»на користь ОСОБА_1 заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 1019 гривень та моральної шкоди у розмірі 10000 гривень –відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бориславський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.   

Головуючий:                                Слиш А.Т.