КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                          Справа № 2-а-1128/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 9 серпня 2011 року                                                                                                                                  м. Макіївка

          Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

                                                                     головуючий  суддя                 Перевєрзєв М.М.

                                                                     при секретарі                           Пугач І.А.

                                                                     з участю позивача                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, інспектора ДПС роти ДПС м. Макіївки ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, інспектора ДПС роти ДПС м. Макіївки ОСОБА_2 про скасування постанови від 26 червня 2011 року про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої вимоги порушенням такими протиправними діями суб’єкта владних повноважень його прав та законних інтересів.

          У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві, та зазначив, що 26 червня 2011 року о 20 годині 05 хвилини він, керуючи за довіреністю автомобілем марки «ВАЗ 21013», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в правому ряду по проспекту 250 річчя Донбасу в м. Макіївка зі швидкістю 72 км/год, однак був зупинений інспектором ДАІ. Інспектор ДАІ ОСОБА_2 повідомив, що він нібито рухався в межах міста зі швидкістю 82 км/год, що зафіксовано за допомогою приладу «Візір»№ 0712029. З наведеними даними він не згоден, оскільки, оскільки на екрані технічного засобу будь-яких ідентифікаційних ознак його автомобілю, зафіксовано не було. Визначена за допомогою спеціального технічного приладу „Візір»швидкість 82 км/год та час  належать не його транспортному засобу, оскільки попереду і позаду його автомобілю рухалися інші транспортні засоби. Докази –фотофіксацію, відеофіксацію або пояснення свідків, які б підтвердили, що працівником державтоінспекції зафіксована швидкість руху саме його транспортного засобу, йому представлено не було. Разом з тим інспектор ДАІ ОСОБА_2 його доводи не прийняв до уваги і склав стосовно нього адміністративний протокол після чого виніс постанову, визнавши його винним та наклав на нього штраф у розмірі 255 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд скасувати постанову по справі про накладення адміністративного стягнення від  26 червня  2011 року серії АН № 916237.

Відповідачі - управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області та  інспектор ДАІ ОСОБА_2, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на свою участь та свого представника в судовому засіданні, тому за згодою позивача суд розглядає справу за відсутності відповідачів на підставі наявних в ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

Приписами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі –КпАП України) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

26 червня 2011 року інспектором ДПС роти ДПС м. Макіївки сержантом міліції ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АН1 № 601980 стосовно ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. З тексту зазначеного протоколу убачається, що 26 червня 2011 року о 20 годині 04 хвилини у місті Макіївка, по проспекту 250 років Донбасу, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_1, у межі міста рухався зі швидкістю 82 км/год., зафіксованою за допомогою спеціального технічного приладу „Візір», серійний № 0712029, чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху.

Постановою від 26 червня 2011 року серії АН № 916237 водія ОСОБА_1 на підставі розгляду адміністративного протоколу визнано винним у порушенні пункту 12.4 Правил дорожнього руху, у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Згідно пункту 12.4 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306)  в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше, ніж 60 км/год.

Адміністративним правопорушенням за правилами частини першої статті 122 КпАП України визнається перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків.

Відповідно до вимог статті 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Положеннями частини 2 статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльність покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, який є суб*єктом владних повноважень, не надав суду заперечь проти адміністративного позову ОСОБА_1 та доказів на підтвердження правомірності дій його посадової особи.

Дослідженням у судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками частини першої статті 122 КпАП України стосовно ОСОБА_1 встановлено, що його оформлено уповноваженою на те посадовою особою органу внутрішніх справ, в його змісті відображені обов’язкові елементи, перелік яких міститься в статті 256 КпАП України, водію ОСОБА_1 роз’яснені права  особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначені ст. 268 КпАП України та положення ст. 63 Конституції України, копія протоколу під розписку вручена особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи щодо зазначеного адміністративного правопорушення згідно правилам статті 222 КпАП України віднесено до компетенції працівників Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання. Справа розглянута інспектором ДПС роти ДПС м. Макіївки ОСОБА_2, якому відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114) присвоєно спеціальне звання сержант міліції. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26 червня 2011 року відповідає вимогам статті 283 КпАП України, стягнення накладено у межах строку притягнення до адміністративної відповідальності.

З тексту протоколу про адміністративне правопорушення від 26 червня  2011 року убачається, що водій ОСОБА_1 не погодився з інкримінованим йому правопорушенням і власноруч зазначив: «С протоколом не согласен, объяснения предоставлю в суде».

Не зважаючи на це, інспектор ДПС ОСОБА_2 доводи водія ОСОБА_1 не перевірив і розглянув справу безпосередньо в день складання протоколу з винесенням постанови, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні пункту 12.4 Правил дорожнього руху у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. При цьому у інспектора ДАІ не було достатніх та переконливих доказів, що зафіксована за допомогою спеціального технічного приладу „Візір»серійний № 0712029, швидкість 82 км/год належала саме транспортному засобу, яким  керував водій ОСОБА_1 Будь - яких об’єктивних доказів ідентифікації даним технічним засобом швидкості руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідачами суду не представлено.

Відповідно до положень п. 12.5 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року № 77, підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення є матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

За технічною характеристикою вимірювач швидкості «Візір»не має функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідачем не надано документів, що даний пристрій пройшов метрологічну перевірку, що повинно підтверджуватися документами та/або знаками на самому приладі (свідоцтвом про реєстрацію типу вимірювального засобу, свідченням про випробування або відповідним штампом).

Таким чином, метод фіксації порушень правил безпеки дорожнього руху даним вимірювачем швидкості  «Візір» не відповідає  вимогам чинного законодавства, тому в постанові від 26 червня 2011 року необґрунтовано зазначено про встановлення факту перевищення швидкості автомобілем під керуванням ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу.

Аналізуючи викладене, суд визнає, що законних підстав для складання стосовно ОСОБА_1  протоколу про адміністративне правопорушення від 26 червня 2011 року серії АН 1 № 601980 і висновку про наявність в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, у посадової особи органу внутрішніх справ не було.

За наведених обставин суд визнає, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП, тому постанова по справі про адміністративне правопорушення від 26 червня 2011 року серії АН № 916237 підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 –задоволенню.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП,  провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього відповідно до положень  частини 1 статті 247 КпАП України підлягає закриттю.

          Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 247, 268, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 17, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, інспектора ДАІ сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

          Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 26 червня 2011 року серії АН № 916237 про накладення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ознаками частини 1 статті 122 КпАП України стосовно ОСОБА_1 провадженням закрити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.           .

Суддя: