Справа № 1-162/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 05.12.2011 Городоцький районний суд Львівської обл. в складі:

в складі головуючої судді:ОСОБА_1

з участю секретаря:ОСОБА_2

прокурораОСОБА_3

розглянувши у відкритомуу судовому засіданні в м.Городку Львівської області кримінальну справу  про обвинувачення :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого з неповною спеціальною освітою, не одруженого, раніше судженого Городоцьким районним судом Львівської області від 12.10.2009р. за ст.389 ч.2 КК України на 2 роки 4 місяці обмеження волі, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ознаками ч. 2 ст. 190  КК України, суд, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4, 9.03.2010р. близько 11 год. на території господарства ОСОБА_5 і ОСОБА_6, що в м.Городок по вул.Українська, 20 Львівської області, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, запропонував потерпілим придбати у нього по одному полімерному мішку цукру, вагою 50 кг. за ціною 200 грн., на що вони погодилися та отримавши від них гроші в загальній сумі 400 грн.,  обіцянки привезти цукор не виконав, а отримані кошти, якими заволодів шляхом обману  і зловживання довірою потратив на власні потреби.

Крім цього, 10.03.2010р. біля 10 год., ОСОБА_4, повторно, з метою заволодіння чужим майном зателефонував ОСОБА_6, якій шляхом обману та зловживання довірою запропонував придбати у нього ще два полімерні мішки цукру вагою по 50 кг. за ціною 200 грн за мішок. Потерпіла ОСОБА_6 на дану пропозицію погодилася і дала ОСОБА_7 гроші в сумі 400 грн, щоб він передав їх ОСОБА_4 та переконався, що цукор є в наявності. Тоді ОСОБА_7 разом із ОСОБА_4 пішли до кафе-бару «Шашлична», що в м.Городок по вул.Львівській, де ОСОБА_7 віддав ОСОБА_4 гроші в сумі 400 грн. на придбання двох мішків цукру. ОСОБА_4 обіцянки привезти цукор не виконав, а гроші якими заволодів шляхом обману і зловживання довірою витратив на власні потреби.

Разом із тим, 20.04.2010р. близько 13 год. в м.Городок по вул..І.Франка, 62 Львівської області, ОСОБА_4, повторно, з метою заволодіння чужим майном, прийшов на територію господарства ОСОБА_8, де шляхом обману і зловживання довірою, запропонував потерпілому придбати у нього один полімерний мішок цукру вагою 50 кг. за ціною 200 грн. На дану пропозицію потерпілий ОСОБА_8 погодився та дав ОСОБА_4 гроші в сумі 200 грн. на купівлю одного мішка цукру, однак ОСОБА_4 обіцянки привезти цукор не виконав, а гроші, якими заволодів шляхом обману і зловживання довірою потратив на власні потреби.

В суді ОСОБА_4 вину у скоєному визнав повністю, показав, що протягом березня-квітня 2010р. шляхом обману і зловживання довірою отримав  від  ОСОБА_5 і ОСОБА_6 800 грн. на придбання 4-х мішків цукру  вагою 50 кг. вартістю 200 грн. за мішок, однак ні цукру ні грошей потерпілим не віддав та від ОСОБА_8 200 грн. на придбання одного мішка цукру  вагою 50 кг., однак цукру і грошей потерпілому не повернув. Щиросердечно розкаються у коєному, скоєне мотивує збігом тяжких сімейних обставин, усвідомлює протиправність скоєного, просить суворо не карати.

Крім повного визнання вини підсудним, вина ОСОБА_4 у скоєному доведена зібраними у справі та перевіреними в судовому засідані доказами, і зокрема.

Показами ОСОБА_6, яка в судовому засіданні показала, що 9.03.2010р. будучи у власному господарстві, що в м.Городок по вул.Українська, 20, разом із чоловіком ОСОБА_9 дала ОСОБА_4 200 грн. на придбання одного мішка цукру вагою 50 кг., а 10.03.2010р. вона особисто дала синові ОСОБА_7М ще 400 грн. на купівлю ще двох мішків цукру вагою 50 кг. по ціні 200 грн. за мішок, які він у кафе-барі «Шашлична» передав підсудному ОСОБА_4 Однак, підсудний ОСОБА_4 цукру не привіз, грошей не повернув. На даний час претензій до підсудного не має, оскільки завдану шкоду їй відшкодовано, просить його суворо не карати.

Оголошеними в суді показами потерпілого ОСОБА_5 про те, що 9.03.2010р. він у власному господарстві, що в м.Городок по вул.Українська, 20 Львівської області дав підсудному ОСОБА_4 гроші в сумі 200 грн. на придбання одного мішка цукру вагою 50 кг., за ціною 200 грн.   Підсудний ОСОБА_4 зобов»язувався привезти йому цукор додому, однак ні цукру ні грошей не повернув.

Із поданої ОСОБА_5 заяви від 2.12.2011р. вбачається, що потерпілий претензій до підсудного ОСОБА_4 не має, оскільки завдану шкоду йому відшкодовано, цивільного позову не подаватиме, просить справу розглядати у його відсутності.

Оголошеними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_8 про те, що  20.04.2010р. біля 13 год. пораючись по господарству він побачив ОСОБА_4, який запропонував купити в нього мішок цукру вагою 50 кг. по ціні 200 грн. Порадившись з дружиною він дав ОСОБА_10 200 грн. за мішок цукру вагою 50 кг. Підсудний ОСОБА_4 взявши гроші пообіцяв на протязі 1-2 години привезти цукор, однак цукру не привіз, грошей не повернув.

Із поданої ОСОБА_8 заяви від 2.12.2011р. вбачається, що потерпілий претензій до підсудного ОСОБА_4 не має, оскільки завдану шкоду йому відшкодовано, цивільного позову не подаватиме, просить справу розглядати у його відсутності.

Оголошеними в судовому засіданні показами  свідка ОСОБА_7  з яких вбачається,  що 10.03.2010р. біля 10 год. 30 хв. його мати ОСОБА_6 дала йому 400 грн., якеі він передав ОСОБА_4  для придбання цукру.

Показами свідка ОСОБА_9  оголошеними в суді про те, що 9.03.2010р. біля 11 год. до господарства, де він мешкає з дружиною ОСОБА_6 і сином ОСОБА_7, що в м.Городок по вул..Українська, 20  прийшов ОСОБА_4, який запропонував купити цукор по ціні 200 грн. за мішок вагою 50 кг. Його дружина ОСОБА_6 і брат ОСОБА_5 погодилися купити цукор і дали йому гроші кожен по 200 грн., обидвоє 400 грн., які підсудний ОСОБА_4 взяв і запевнив, що привезе цукор, однак в цей день цукру не привіз.

Оголошеними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в тій частині, що 20.04.2010р. біля 13 год. на території господарства, що в м.Городок по вул..І.Франка, 62 Львівської області, ОСОБА_8 дав ОСОБА_4 200 грн. на купівлю одного мішка цукру вагою 50 кг., які підсудний взяв та запевнив, що за 1-2 години привезе цукор, однак цукру не привіз, грошей не повернув.

Заявами ОСОБА_8, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 (а.с.-2, 12, 17) з яких вбачається, що потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 просять прийняти міри до ОСОБА_4, який шляхом обману і зловживання довірою отримав від них кошти на  придбання цукру, однак цукру не привіз, грошей не повернув.  

Явкою з повиною від 23.04.2010р. (а.с.-5), де підсудний ОСОБА_4 зізнався  в тому, що 9 і 10.03.2010р. шляхом обману і зловживання довірою заволодів коштами ОСОБА_6 в сумі 600 грн., ОСОБА_5 в сумі 200 грн та 20.04.2010р. коштами ОСОБА_8 в сумі 200 грн., всього 1000 грн. обіцяв привезти потерпілим цукор по 200 грн. за мішок вагою 50 кг., однак цього не зробив, грошей не повернув, щиросердечно розкаюється у скоєному.

Протоколами ставки віч-на-віч між ОСОБА_8 і ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_4, ОСОБА_7 і ОСОБА_4 (а.с.-99-106) із яких вбачається, що  потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і свідок ОСОБА_7 показали на підсудного ОСОБА_4, як на особу, що в 9, 10.03 і 20.04.2010р. шляхом обману і зловживання довірою заволодів коштами потерпілих, які вони йому дали на купівлю цукру, якого не привіз, грошей не повернув.

          Таким чином, аналізуючи зібрані у справі та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного доведена в повному об»ємі, поскільки він повторно, незаконно, шляхом обману і зловживання довірою заволодів чужим майном, а саме коштами ОСОБА_8, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в загальній сумі 1000 грн.,  а отже його дії суд кваліфікує за ознаками ч.2 ст.190 КК України.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого, його особу, і зокрема, що він раніше суджений, характеризується посередньо, щиросердечно розкаюється у скоєному, добровільно зізнався у вчиненому злочині, усвідомив протиправність скоєного, обставини, що спонукали його до вчинення даного злочину, а саме збіг тяжких сімейних обставин те , що завдану ним шкоду відшкодовано, потерпілі до нього претензій не мають  та обирає йому  покарання в межах санкції статті 190 ч.2 КК України.

Підстав до застосування ОСОБА_4 ст.69 чи ст.75 КК України суд не вбачає, з огляду на відсутність у справі в сукупності  обставин, що пом»якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного.

Цивільного позову потерпілими не заявлено.

В порядку ст.93 КПК України судових витрат не має.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, с у д, -

п р и с у д и в :

  визнати винним та засудити ОСОБА_4 за ч.2 ст.190 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати засуджееному  ОСОБА_4 невідбуте покарання за вироком Городоцького районного суду Львівської області від 12.10.2009р. у виді 1 року обмеження волі та призначити остаточно  покарання на 3 (три)  роки  обмеження волі.

ОСОБА_1 відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з дня прибуття і постановки на облік та зарахувати в строк відбування покарання час утримання під вартою з  15.10.2011р.,  до  дня прибуття  та постановки на облік з розрахунку один день позбавлення волі на два дні обмеження волі.

Запобіжний захід  ОСОБА_4  до вступу вироку в законну силу залишити – тримання під вартою, з подальшим утриманням у Львівському СІЗО №19 УДД УПВП у Львівській області.

Направити засудженого ОСОБА_4 для реального відбування покарання у виді трьох років обмеження волі в кримінально-виконавчу установу і в порядку встановленому законом.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до  апеляційного суду Львівської області  протягом 15 діб з моменту проголошення через Городоцький районний суд, а засудженим  в той же строк з моменту  вручення йому  копії вироку.

СуддяОСОБА_1