29.12.2011

                                                                                                                                 Справа №1- 238 /11

                                                                         В И Р О К

                                                          І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

29  грудня  2011 року                                                                 Знам'янський міськрайонний суд

                                                                                                     Кіровоградської області

в складі : головуючого судді                                                       Попової Н.І.

               при секретарі                                                                Зеленській Т.В.

               з участю прокурора                                                      Бондаренко А.В.

               а двоката                                                                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню

                                                 ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 і проживаючого в цьому місті АДРЕСА_1, українця, громадянина України, безпартійного, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

          1/ 31.01.1996 року  Знам'янським міськсудом , Кіровоградської обл.  за ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140, 40, 46 КК України, на три роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

          2/ 26.08.1997 року Знам'янським міськсудом Кіровоградської обл.  за ч.3 ст. 140, ст. 43 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 22.11.2000 р. по відбуттю покарання;

          3/ 4.04.2003 р. Знам'янським міськсудом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, 69 КК України на 2 роки позбавлення волі. Звільнився 12.01.2005 р. по відбуттю покарання.

          4/ 5.02. 2008 року Знам'янським міскрайсудом Кіровоградської обл.  за ст. 395 КК України на 4 місяці арешту. Звільнився 28.07.2008 року.

                                                  за ч. 3 ст. 185,  ч.2 ст. 263  КК України,-

                                                            В  С  Т  А  Н  О  В И  В  :

          Підсудний  ОСОБА_2, будучи раніше судимий за крадіжки чужого майна і в  той час, коли судимість з нього за це не знята та не погашена, скоїв таємне викрадення чужого майна  / крадіжка/, повторно, з проникненням у житло, сховище і інше приміщення, незаконне носіння холодної зброї без передбаченого  законом дозволу, за наступних обставин.

          В період з 21 год. 15 серпня 2010 року до 7 год. 16 серпня 2010 року / точного часу в ході досудового слідства встановити не представилось можливим/, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в м. Знам'янка Кіровоградської обл.  біля будинку № 72 по вул. Північна, діючи умисно,з  корисливих спонукань в цілях власної наживи при невстановлених досудовим слідством обставинах, проник на територію вказаного домоволодіння, де через відчинене вікно таємно повторно викрав майно, яке знаходилось на столі біля вікна в приміщенні будинку, яке належить ОСОБА_3, а саме : жіночу сумочку вартістю 142 грн. 50 коп, де лежали  навушники фірми “Нокія” вартістю 25 грн, шкіряний гаманець вартістю 108 грн, білет на потяг № 75 до м. Києва, не представляючий матеріальної цінності для потерпілої, дисконтні картки магазинів “SELA” та “VOSTOK”, які не представляють матеріальної цінності для  потерпілої, гроші в сумі 70 грн, студентську картку “Приватбанку”, яка не має цінності, так як є безкоштовним носієм електронної інформації, з якої в подальшому 16 серпня 2010 року о 7 год. за допомогою банкомату було знято гроші в сумі 1810 грн. Після чого, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3  матеріальну шкоду на загальну суму 2155 грн. 50 коп.

          В подальшому, в ніч на 22 серпня 2010 року / точного часу в ході досудового слідства встановити не представилось можливим/ ОСОБА_2 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно проник на територію домоволодіння ОСОБА_4 в с. Богданівка Знам'янського району Кіровоградської обл. вул. 60 років Жовтня, 23 де деючи умисно, з метою власної наживи, через відкриті двері проник до літньої кухні, звідки таємно, повторно викрав мобільні телефони марки “Нокія-2610” в комплекті з зарядним пристроєм вартістю 466 грн. 20 коп, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку “МТС вартістю 10 грн; “Нокія- 1208” в комплекті з зарядним пристроєм вартістю 316 грн. 80 коп, в  якому знаходилось сім-карта оператора мобільного зв'язку “МТС” вартістю 10 грн, а також випив пиво “Оболонь живе” з пляшки об'ємом 1л, яке знаходилось в приміщенні літньої кухні і не представляє для потерпілого матеріальної цінності.

          Продовжуючи свій злочинний умисел, з двору вказаного домоволодіння, таємно, повторно викрав велосипед марки “Україна” вартістю 208 грн.  після чого, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 шкоду на загальну суму 1011 грн.

          Крім цього, 18 березня 2011 року ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу та реалізуючи  його взяв із своєї квартири АДРЕСА_2 ніж у шкіряному чохлі, який носив при собі. В цей же день працівниками міліції Знам'янського МВ УМВС України в Кіровоградській області було затримано ОСОБА_2 і в ході особистого огляду останнього, в період часу з 12 год. 20 хв. до 12 год. 50 хв. у нього було вилучено ніж в чохлі, який являється холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовлений по типу мисливських ножів і який ОСОБА_2 незаконно носив при собі, без передбаченого законом дозволу.          

          Будучи допитаним   в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України визнав частково, а за ч.3 ст. 185 КК України не визнав і пояснив суду, що крадіжки із домоволодіння ОСОБА_3 І ОСОБА_4 Він не скоював, а коли купував ніж, то не знав, що законом заборронено його носіння. В поясненнях був вимуцшений пояснити , що придбав його для себе на всякий випадок, так як працівники міліції застосували до нього фізичне і психічне насильство.

          Не дивлячись на часткове визнання  своєї вини і не визнання своєї вини у вчинені злочинів, інкримінованих йому досудовим слідством, вина ОСОБА_2 встановлена судом і підтверджується показаннями потерпілого, свідків та матеріалами кримінальної справи, дослідженими у судовому засіданні.

          Потерпілий ОСОБА_4  пояснив суду, що у нього були два мобільні телефони “Нокія”. 22 серпня 2010 року вони разом  з жінкой лягли спати, але двері  , які ведуть до літньої кухні, були не замкнені.. Вранці вони виявили, що не має двух телефонів мобільних і велосипеду “Україна”. Підсудного він не знає і на його думку він не міг скоїти крадіжку цих речей, так як у двір не можливо зайти, оскільки у нього дві собаки, а повз них пройти не можливо. Від позову він відмовляється, а якщо суд визнає вину підсудного, то суворо його карати не треба.

          Свідок  ОСОБА_4  пояснила суду, що в серпні 2010 року вони з чоловіком прокинулись рано і хотіли зателефонувати синові, але не знайшли мобільних телефонів, які були в літній кухні. Собаки у дворі  були прив'язані. Вона не чула, щоб собаки гавкали. Підсудного вона не знає.

          Свідок ОСОБА_5  пояснила, що вона зустріла свого сина ОСОБА_2, це було у 2010 році і він дав їй мобільний телефон “Нокія”, сказавши їй, що купив його у когось. Вона цим телефоном користувалась, а потім прийшли працівники міліції і сказали, що телефон крадений, вилучивши його у неї.

          Із протоколу допиту свідка ОСОБА_6  видно, що в кінці серпня 2010 року він зустрів родича своєї дружини ОСОБА_2 і він запропонував купити у нього мобільний телефон за 80 грн, марки телефону він вже не пам'ятає. Потім його викликали працівники міліції і пояснили, що цей телефон крадений./ а.с. 141/.

          Свідок ОСОБА_7  пояснила суду, що 15 серпня 2010 року у них були відчинені вікна вночі, так як було дуже жарко. На столі біля вікна лежала сумочка, в якій находились гроші, навушники до мобільного телефону, зарплатні картки, з яких вранці слідуючого дня були зняті 1800 грн. Про те, що була скоєна крадіжка із будинку, вони заявили  на слідуючий день. Працівники міліції проводили огляд домоволодіння в присутності двох понятих. Вона бачила, що вони знімали відбитки пальців,  посипаючи поверхні чорним порошком. Потім відбитки склали в пакет і опечатали. Пам'ятає, що було 2-3 відбитки пальців.

          Свідок ОСОБА_8  пояснила суду, що вона була понятою під час проведення огляду домоволодіння ОСОБА_7. Було це 18 серпня 2010 року. Бачила , що працівники міліції знімали відбитки пальців на підвіконні. Скільки було відбитків, вона не пам'ятає.

          Свідок ОСОБА_9  пояснив суду, що 18 серпня 2010 року він був присутнім в якості понятого при огляді домоволодіння ОСОБА_7. Він бачив як працівники міліції знімали відбитки пальців, які поклали в пакет і опечатали. Склали протокол і він розписався. Скільки було відбитків пальців, він не пам'ятає.

          Із протоколу допиту  потерпілої ОСОБА_3 видно, що вона 15 серпня 2010 року в своїй кімнаті на столі біля вікна поклала свою сумочку, в якій знаходились гаманець, банківська картка, на якій були гроші в сумі 1810 грн, наушники до мобільного телефону. На слідуючий день вона виявила, що сумки на столі не має, а 17 серпня 2010 року вона пішла до відділення “Приватбанку”, де їй повідомили, що з її рахунку зняті гроші в сумі 1810 грн. Після чого, її мати написала заяву в міліцію.

          Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він влітку цього року, був запрошений в якості понятого при проведені особистого обшуку ОСОБА_2, в процесі якого в кишені його куртки був вилучений ніж. Як пояснив ОСОБА_2 ніж належав йому і придбав він його в  районі Привокзальної площі для самооборони.

          Із протоколу допиту свідка ОСОБА_11, покази якого аналогічні показам ОСОБА_10А./ а.с.33/.

          Вина підсудного ОСОБА_2  також підтверджується і матеріалами кримінальної справи, дослідженими в судовому засіданні,а саме : протоколом огляду місця події, яким являється домоволодінням по вул. Північна, 72 в м. Знам'янка, яким зафіксовано  місце скоєння злочину і вилучені сліди пальців / а.с. 54-57/; довідкою про вартість якою визначена загальна сума викраденого у потерпілої ОСОБА_3 /а.с.61/; висновком судово-дактилоскопічної експертизи, згідно якої сліди пальцев рук, вилучені під час огляду домоволодіння по вул. Північній, 72 м. Знам'янка, належать ОСОБА_2Ф/ а.с. 62-66, 85-89/; протоколом виємки роздруковки руху коштів на карті ОСОБА_3, які оглянуті та приєднані до  матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів / а.с. 103-109/ ; заявою ОСОБА_4, згідно якої він повідомив міліцію про здійснення крадіжки його майна з території його домоволодіння /а.с. 115/; протоколом огляду місця події; яким являється домоволодіння ОСОБА_12, розташоване в с. Богданівка вул. 60 років Жовтня, 23 / а.с.119-120/; довідкою про вартість викраденого майна у ОСОБА_4 на суму 1011 грн./ а.с. 124/, протоколами огляду ОСОБА_6 і ОСОБА_5, згідно яких у них були вилучені мобільні телефони, які оглянуті і повернуті ОСОБА_4 /а.с. 127,128, 136, 138/; висновком судово- психіатричної експертизи, з якої видно, що ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення виявляв і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки, внаслідок вживання опіоїдів, проте вказані психічні розлади не досягають ступені душевного захворювання і недоумкуватості. Тому у відношенні інкримінуємого йому діяння слід вважати осудним. Підпадає під дію ч.1 ст. 19 КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує / а.с.46-47/.     

          Таким чином , аналізуючи і оцінюючи у сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку що підсудний ОСОБА_2  винен в скоєнні таємного викрадення чужого майна/ крадіжка/, повторно, з проникненням у житло, сховище та інше приміщення, а тому його дії правильно  кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України.

          Суд також приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2 винен в незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу і ці його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 263 КК України.

          Суд не може прийняти за достовірні доводи підсудного ОСОБА_2  в тому, що він не скоював крадіжки майна ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , що до нього застосовувались з боку працівників міліції і фізичне і психічне насильство, а тому він і вимушений був дозволити робити огляд квартири, де проживав разом з матір'ю, за достовірні, оскільки вони спростовуються встановленими  судом фактичними обставинами скоєних злочинів підсудним та дослідженим в судовому засіданні  відмовним матеріалом по перевірці застосування до ОСОБА_2 недозволених методів досудового слідства, а  також дослідженими в суді матеріалами кримінальної справи.

          Та обставина, що ніж підсудний придбав в рознічній торговельній мережі без будь яких дозволів і не знав, що він відноситься до холодної зброї, також спростовується показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що ніж ОСОБА_2  придбав для самооборони, який він і носив при собі, що йому і вміняється органами досудового слідства, а незаконне придбання холодної зброї в вину підсудного не пред'являлось органами досудового слідства.

          Також доводи підсудного в тому, що спочатку працівник міліції ОСОБА_13 сам незаконно провів його особистий огляд, не складаючи будь-яких документів і тільки після того доставив його у відділення міліції спростовується рапортом ОСОБА_14 та протоколом особистого огляду / а.с. 3,4/, дослідженими в судовому засіданні.

          Також суд не може погодитись з доводами підсудного, що мобільні телефони, які належать потерпілому ОСОБА_15 він не викрадав, а придбав у невідомої йому особи, також спростовується тими обставинами, встановленими судом, що  вказані мобільні телефони,як  стверджує ОСОБА_2 були ним придбані, через декілька днів після їх крадіжки, передав своїй матері і продав своєму родичу ОСОБА_6 за 80 грн, що це були саме мобільні телефони “Нокія”, які належали потерпілому ОСОБА_4

          Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, що він вчинив два умисних, закінчених злочини, один з яких відноситься до тяжких злочинів із корисливих спонукань.

          Суд враховує особу підсудногно, який раніше скоював злочини, не займається суспільно-корисною працею, що після  відбування  покарання в місцях позбавлення волі, на шлях виправлення ставати не бажає, а знову вчиняє злочини.

          Пом'якшуючими вину підсудного обставинами суд вважає те, що він хворіє на туберкульоз легенів, від скоєного ним не настало особливо тяжких наслідків.

          Обтяжуючих вину підсудного обставин судом по справі не встановлено.

          З урахуванням тяжкості скоєного підсудним, його особи, наявності пом'якшуючих і відсутності обтяжуючих його вину обставин, а також те, що вину свою в скоєнні злочинів не визнає і це є підставою вважати, що  ОСОБА_2 бажає уникнути таким чином від відповідальності, а тому суд вважає, що виправлення підсудного можливе тільки в умовах ізоляціі від суспільства, не знаходячи підстав для  застосування до нього вимог ст. 75, 76 КК України.

          По справі маються судові витрати за проведення судово-криміналістичних експертиз в сумі  751 грн. 21 коп, які необхідно стягнути з підсудного в доход держави.

           Керуючись ст.323-324 КПК України, суд, -

                                                                  З А С У Д И В :

          ОСОБА_2 визнати винним і призначити  покарання:

          за ч.3 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

          за ч.2 ст. 263 КК України у виді двох років позбавлення волі.

          На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді трьох років позбавлення волі,залишивши його під вартою, рахуючи строк відбування покарання з 19 березня 2011 року.

          Стягнути з ОСОБА_2 751 грн.21 коп. за проведення судово-криміналістичних експертиз в доход держави.

          Речові докази по справі: / а.с. 138/, передані на зберігання ОСОБА_16, залишити  йому у власність, /а.с. 109/ зберігати в матеріалах кримінальної справи, а білу футболку з написом “ UMBRO”, сонцезахисні окуляри, дві сумки чоловічі, які зберігаються в камері речових доказів Знам'янського МВ УМВС, знищити; / а.с. 23-24/, які зберігаються в камері речових доказів МВ УМВС, знищити.

          Провадження по цивільному позову ОСОБА_4 закрити, в зв'язку з його відмовою від позову.

          Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Знам”янського міськрайонного суду                                                                  Н.І. ПОПОВА