Справа №  2-а-2899/11 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

           15.11.2011  року суддя Талалаївського районного суду Чернігівської області Тіщенко Л.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного Фонду України в Талалаївському районі про визнання неправомірними дій УПФУ та стягнення недоплаченої  державної соціальної допомоги як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

         07.11.2011 року позивач ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі про визнання  неправомірними дій, про зобов’язання здійснити  виплату йому щомісячної державної  соціальної допомоги. В позовній заяві вказує, що вона має статус «Дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач зазначену допомогу не нараховує і не виплачує, тому позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни  за період з 26.05.2011 року по 22.07.2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.                                                                                                              

Відповідач – УПФУ в Талалаївському районі – надав до суду письмові заперечення на позов, в яких позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити.                                                  

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 народилась 24 серпня 1942 року  і згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії «Діти війни», так як на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) їй було менше 18 років, що підтверджується копією паспорта та пенсійного посвідчення . Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на неї повністю  розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 зазначеного Закону.                                                                                                                                  

Згідно законодавства України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  згідно якої  мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового  мінімуму для  осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.                    

Суд не бере до уваги положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.          Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Статтею 72  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного Фонду України є також кошти Державного бюджету, які спрямовуються на фінансування пенсійних програм. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.                                                                                          

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу  існуючих прав і свобод. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути  обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.          

Протягом 2011 року дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни» не скасовувалась і не відмінялась, тому позивач має право на 30% підвищення до пенсії.                               

З матеріалів справи вбачається, що позивачу за період з травня по липень 2011 року нарахування та виплата щомісячної державної соціальної допомоги здійснювалась з порушенням чинного на час виплати законодавства,  в зв’язку з чим недоотримані виплати підлягають перерахунку та виплаті.                                                                                                               

Тому необхідно зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області провести перерахунок позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 26 травня 2011 року по 22 липня 2011 року.                                                                                                                                    Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 183 2 , 256  КАС України, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

           Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі про визнання протиправною бездіяльності УПФУ, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни  задовольнити в повному обсязі.

Визнати  протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної допомоги  у розмірі, меншому ніж 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 26 травня 2011 року по 22 липня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області провести перерахунок ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 26 травня 2011 року по 22 липня 2011 року  та виплатити її  в подальшому на користь позивача  за  виключенням  суми фактично проведених виплат.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду, прийнята в скороченому провадженні, підлягає негайному виконанню відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Талалаївський районний суд Чернігівської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.        

Суддя                                                                       Тіщенко