СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 квітня 2008 року | Справа № 5020-2/040 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача, Овчаренко Максим Олександрович, довіреність № б/н від 30.01.08, приватне підприємство "Манго" ;
відповідача, Волошин Олександр Миколайович, довіреність № 173 від 08.05.07, Комунальне підприємство "Орбіта";
представник 3-ої особи, не 'явився, онд комунального майна Севастопольської міської ради;
представник 3-ої особи, не з'явився, Севастопольська міська рада;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Манго" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 20.03.2008 у справі № 5020-2/040
за позовом приватного підприємства "Манго"
(вул. Репіна, 6-51,Севастополь,99045
вул. Адмірала Макарова,11,кв.10, Севастополь,99057)
до комунального підприємства "Орбіта"
(пр. Окт. Революції, 52-36а,Севастополь,99038)
3-тя особа : Фонд комунального майна Севастопольської міської ради
(вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)
3-тя особа : Севастопольська міська рада
(вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство „Манго” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до державного комунального підприємства “Орбіта” про визнання права власності на торгівельний павільйон літ А-12, загальною площею 14,1 м2, розташований за адресою: м. Севастополь, пр. Октябрської революції, 61/31.
Позивач, посилаючись на статті 386, 629 Цивільного кодексу України обґрунтував заявлені вимоги тим, що ним, відповідно до вимог договору від 11.02.2000 № 15 про дольову участь у реконструкції ринку, за власні кошти здійснено будівництво торгівельного павільйону.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.03.2008 у справі № 5020-2/040 приватному підприємству "Манго" відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду мотивовано тим, що договір № 15 від 11.02.2000 не є підставою виникнення у позивача права власності, оскільки спірний торговий павільйон знаходиться у комунальній власності, а земельна ділянка, на якій він знаходиться, передана у користування відповідачу на умовах оренди.
Оскаржуючи вказаний судовий акт, позивач просить судову колегію рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Заявник апеляційної скарги вказує на порушення судом норм процесуального права, яке виразились у тому, що судом безпідставно відмовлено в задоволені клопотань про витребування документів, необхідних для розгляду справи.
Також, на думку позивача, суд безпідставно не прийняв до уваги фінансові документи, які підтверджують внесення платежів за вищевказаним договором.
У доповненнях до апеляційної скарги позивач вказав, що суд першої інстанції не витребував у відповідача документи, ( підтверджуючі закінчення реконструкції ринку та право землекористування, а також дозвіл на будівництво і проектну документацію та інші), тим самим не дослідив обставини, на які посилався в судовому рішенні .
Повторно розглянувши матеріали справи, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
11.02.2000 між приватним підприємством „Манго” та державним комунальним підприємством „Орбіта” був укладений договір № 15 про дольову участь у реконструкції ринку. (далі договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору предметом його є дольова участь позивача у реконструкції ринку по вул. Юмашева, 2-а черга, м. Севастополь та відносини сторін у зв’язку з наступною експлуатацією ринку.
Відповідно до вимог пункту 3.1 договору позивач зобов’язаний у якості дольової участі у реконструкції загальної інфраструктури ринку внести дольовий внесок у сумі, яка визначена кошторисом.
Після закінчення реконструкції ринку відповідач забезпечує його здачу Державній комісії відповідно до встановленої процедури та надає всі необхідні документи позивачу для оформлення торгівельного павільйону у власність (пункт 5.3 договору).
Відповідно до п.8.1 договорів він набирає чинність з моменту підписання та діє до підписання Державного акту приймання в експлуатацію, який підписаний Державним архітектурно-будівельним контролем.
У виконання вищевказаного договору позивачем з ДП „Алтей” 11.02.2000 був укладений договір на виконання робіт з будівництва торгівельного павільйону на ринку, розташованого по вул. Юмашева.
Вартість виконаних будівельних робіт у сумі 3600,00 грн. була сплачена позивачем платіжним дорученням № 423 від 29.02.2000 (а.с. 11-13).
На виконання пункту 3.1 договору № 15 позивачем також було перераховано відповідачу 9000 грн.(а.с.14,15).
Як встановлено судом першої інстанції, 16.06.2000 наказом інспекції ДАБК затверджений акт державної технічної комісії про прийому до експлуатації завершеного об’єкту реконструкції –1 етапу 2 черги реконструкції ринку „Юмашевський” по проспекту Жовтневої Революції,61 (а.с. 29-33).
11.07.2000 , на підставі вказаного документа, Управлінням майна міста видано свідоцтво про право власності на об’єкти 1 етапу 2 черги реконструкції ринку „Юмашевський” (торгівельні павільйони А1-А14).
Згідно даного правовстановлюючого документу об’єкт у цілому належить Державному комунальному підприємству „Орбіта” на праві комунальної власності
У подальшому, як слідує з реєстраційної надписи БТІ, був зареєстрований
перехід права власності на павільйони А 2-А7, А-10 фізичним особам.(а.с.28).
01.02.2008 приватне підприємство «Манго»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання права власності на торговельний павільйон літери А-12, загальною площею 14,1 кв.м. (а.с.3-4), у задоволенні якого було відмовлено.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволені позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За нормами статті 331 вказаного Кодексу право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно згідно із вимогами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18 лютого 2002 року за N 157/6445) проводить Бюро технічної інвентаризації.
Згідно реєстраційної надписи на правовстановлюючому документі об’єкт І етапу 2 черги реконструкції ринку „Юмашевський” по проспекту Жовтневої Революції,61 (у тому числі спірний об’єкт А-2) зареєстровані державним комунальним підприємством „БТІ та ДРОМН міста Севастополя” за державним комунальним підприємством „Орбіта” (а.с.28 обор.).
Відповідно до частини 2 статті 328 Цивільного Кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено судовою колегією, позивачем законність набуття відповідачем права власності на спірний об’єкт в судовому порядку не оскаржувалась.
Правовстановлюючий документ, на підставі якого державному комунальному підприємству “Орбіта” видано свідоцтво про право власності на об’єкт (у тому числі на якій претендує позивач), недійсним не визнаний.
Таким чином, правові підстави для визнання за позивачем права власності на спірний об’єкт, вже зареєстрованим у встановленому порядку за відповідачем, відсутні.
Невиконання державним комунальним підприємством “Орбіта” умов пункту 5.3 договору не позбавляє позивача права вимагати від відповідача в судовому порядку виконання умов господарського зобов’язання.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Як встановлено судовою колегією, клопотання позивача про витребування документів ( докази поставки відповідачем спірного майна на баланс, документи, підтверджуючи витрати відповідача за спірним договором, та інші) було відхилено судом в силу порушення позивачем вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України щодо належності і допустимості доказів.
З урахуванням викладеного, рішення суду підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга –без задоволення.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Севастополя від 20.03.2008 у справі № 5020-2/040 залишити без змін.
Апеляційну скаргу приватного підприємства „Манго” залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Ю.М. Гоголь
Ю.В. Борисова