СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
16 квітня 2008 року | м. Севастополь Справа № 2-24/448-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Горошко Н.П.,
Щепанської О.А.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 07.02.2008 у справі № 2-24/448-2008А
за позовом красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна, 1, місто Красноперекопськ, 96000)
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2, місто Красноперекопськ, 96000)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2008 у справі № 2-24/448-2008А позов задоволено.
Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000192304/0 від 21.12.2007. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3, 40 грн судових витрат.
Постанова мотивована тим, що Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим не надано суду доказів порушення позивачем Закону України „Про податок на додану вартість”, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач при заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування повинен вирахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами.
У судовому засіданні 14.04.2008 відповідач підтримав свої вимоги.
Позивач подав суду заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що судом першої інстанції прийнято законне та обгрунтоване рішення, а апеляційна скарга не містить зауважень щодо оскаржуваної постанови, які б не наводилися відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції.
Представник позивача у судовому засіданні 14.04.2008 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.04.2008 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Горошко Н.П.
У судовому засіданні оголошувалися перерви з 31.03.2008 до 02.04.2008, з 14.04.2008 до 16.04.2008.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
19.12.2007 Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим проведено перевірку фінансово-господарської діяльності красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2007 року на рахунок в установі банку, за результатами якої складено акт № 997/23-4/05444552/189 (т. 1, а. с. 13).
На підставі зазначеного акту перевірки Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим 21.12.2007 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0000192304/0 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 41 136, 00 грн (т. 1, а. с. 12).
Підставою для зменшення податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, на суму 10 700, 19 грн стало включення позивачем до суми бюджетного відшкодування за вересень 2007 року суми податку на додану вартість, що сплачений постачальникам при здійсненні взаємозаліків, а саме: 6 342, 03 грн податку згідно з угодою про взаємозалік від 31.08.2007 з товариством з обмеженою відповідальністю „Промальп ЛТД” на підставі договору № 83/ОГМ від 01.02.2007; 1 369, 81 грн податку згідно з угодою про взаємозалік від серпня 2007 року з КП ПМК-39 на підставі договору № 560ГМ від 21.04.2006, листа № 79 від 30.08.2007; 45, 00 грн податку згідно з угодою про взаємозалік від 31.08.2007 з товариством з обмеженою відповідальністю „Форпост-будівельно-покрівельна компанія” на підставі договору № 84/ОГМ від 01.06.2007, листа № 506 від 05.06.2007; 2 943, 35 грн податку згідно з угодою про взаємозалік від серпня 2007 року з КП „Альянс” на підставі договору № 98 ОГМ-82 від 01.02.2007, рахунків № 185, 186 від 30.07.2007 (т. 2, а. с. 35 - 37). Відповідач вважає, що утриманий позивачем за угодами про взаємозаліки податок на додану вартість не є фактично сплаченим ним постачальникам податком у розумінні підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а тому ця сума податку на додану вартість не підлягає бюджетному відшкодуванню.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 того ж Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Як вбачається із податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 року (т. 1, а. с. 70), різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду має від'ємне значення, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.
Отже, питання про право позивача на бюджетне відшкодування в сумі 10 700, 19 грн має вирішуватися шляхом тлумачення слів "сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг)". З аналізу пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” вбачається, що термін "сплачені" та похідні від нього слова використовуються не менше 5 разів, і кожного разу в цих законодавчих положеннях не відокремлюються способи оплати. Звідси слід зробити висновок про те, що в цьому Законі під сплатою податку на додану вартість розуміється будь-який спосіб розрахунків між постачальниками та покупцями, передбачений чи не заборонений законом. В абзаці 16 підпункту 7.3.9 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” вживається словосполучення "вартість товарів … не оплачених коштами або іншими видами компенсації..". Отже, у цьому Законі під оплатою розуміється сплата не тільки коштами, а й іншими видами компенсацій, до яких, безперечно, належить і залік зустрічних грошових вимог. У такій спосіб термін "сплачено" слід розуміти й при тлумаченні підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Це дає підстави для висновку про те, що 10 700, 19 грн суми податку на додану вартість позивач у серпні 2007 року фактично сплатив. А тому цю суму позивач мав право включити до суми бюджетного відшкодування згідно з декларацією з податку на додану вартість за вересень 2007 року.
Бюджетне відшкодування в сумі 19 143, 40 грн, що зменшене оспорюваним податковим повідомленням-рішенням у зв’язку з тим, що податок на додану вартість у зазначеній сумі був сплачений позивачем у серпні 2007 року, але включений до податкового кредиту з попередніх податкових періодів. При оцінці правомірності відповідних дій позивача слід враховувати, що підпункт "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” пов’язує суму бюджетного відшкодування не з сумою податкового кредиту попереднього податкового періоду, а з сумою податку на додану вартість, фактично сплаченою постачальникам у попередньому податковому періоді. Відповідач не заперечує, що податок на додану вартість у сумі 19 143, 40 грн був сплачений позивачем у серпні 2007 року, тобто попередньому податковому періоді. Отже, позивач у декларації з податку на додану вартість правомірно задекларував зазначену суму як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Зменшення бюджетного відшкодування на суму 11 292, 41 грн пов’язано з тим, що сума податку на додану вартість, яку сплатив позивач певним постачальникам у серпні 2007 року, перевищила суму податкового кредиту за цими постачальниками. Але право на включення до суми бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, фактично сплаченої у попередньому податковому періоді постачальникам, не пов’язується підпунктом "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” з включенням цих сум податку на додану вартість до податкового кредиту цього ж податкового періоду.
Отже, підстав для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 41 136, 00 грн немає, а тому позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000192304/0 від 21.12.2007 підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2008 у справі № 2-24/448-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді Н.П. Горошко
О.А. Щепанська