СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
14 квітня 2008 року | Справа № 2-24/963-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Горошко Н.П.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Кормаченко Наталії Анатоліївни (повноваження перевірені), голови ліквідаційної комісії, Кредитної спілки "Фаворит";
відповідача, Нечаєвої Наталії Олександрівни, довіреність №32/10 від 18.05.2007, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 21 лютого 2008 року у справі № 2-24/963-2008А,
за позовом Кредитної спілки "Фаворит" (вул. Енгельса, 60-210,Маріуполь, Донецька обл.,87515)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про спонукання утриматися від виконання певних дій та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2008 року у справі №2-24/963-2008А (суддя Г.Г. Колосова) задоволено позов кредитної спілки "Фаворит" до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про спонукання утриматися від виконання певних дій та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Суд визнав нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0001072200/2 від 21.01.2008.
Суд стягнув з Державного бюджету України на користь кредитної спілки "Фаворит" 03,40грн. судового збору.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.04.2008 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Волкова К.В., у зв'язку з відпусткою, на суддю Горошко Н.П.
Представником відповідача у судовому засіданні заявлялось клопотання про відкладення слухання справи.
Проте, судова колегія, розглянувши дане клопотання, не знайшла обгрунтованих підстав для його задоволення, оскільки клопотання позивача не підлягає задоволенню на підставі частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Крім цього, судова колегія вважає за необхідне вказати, що матеріали справи в достатній мірі характеризують всі обставини справи, тому відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій в частині примусу позивача нараховувати та сплачувати податок на прибуток з доходів у вигляді плати за ведення кредитної справи, які є доходами від операцій з активами (в тому числі пасивними доходами), а також визнати нечинним повідомлення-рішення №0001072200/1 від 29.10.2007, яким позивачеві донараховано податку на прибуток 123953,97грн. та нараховані штрафні санкції 61976,98грн., усього 185930,95грн.
Позивач, 13.02.2008 змінив позовні вимоги та просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0001072200/2 від 21.01.2008 (а. с. 109).
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального і процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, у період з 19.07.2007 по 25.07.2007 Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі було проведено виїзну позапланову перевірку Кримської філії Кредитної спілки "Фаворит" з питань правових відносин з Кредитною спілкою "Фаворит" за період з 11.01.2006 по 31.12.2006, результати якої, оформлені актом перевірки №4937/22-1/33852500 від 30.07.2007 (а. с. 34-40).
Отже, на підставі вказаного акту, Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення №0001072200/0 від 09.08.2007.
Позивач оскаржив його у встановленому порядку.
Рішенням про результати розгляду первісної скарги від 26.10.2007 Державної податкової інспекції в місті Сімферополі скарга позивача залишена без задоволення, за результатом розгляду винесене податкове повідомлення-рішення №0001072200/1 від 29.10.2007 (а. с. 54-58).
Як вбачається з позовної заяви, позивач просив зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій в частині примусу позивача нараховувати та сплачувати податок на прибуток з доходів у вигляді плати за ведення кредитної справи, які є доходами від операцій з активами (в тому числі пасивними доходами), а також визнати нечинним повідомлення-рішення №0001072200/1 від 29.10.2007.
Також, за результатом розгляду повторної скарги на підставі рішення від 18.01.2008 №102\10\25-023, яким скарга позивача залишена без задоволення, Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі винесене податкове повідомлення-рішення №0001072200/2 від 21.01.2008 (а. с. 110).
Позивач, змінивши позовні вимоги в процесі розгляду справи, просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0001072200/2 від 21.01.2008 оскільки вважає, що воно не відповідає чинному законодавству.
Повідомленням-рішенням, яке оспорюється позивачем, йому визначені податкові зобов'язання у сумі 185930,95грн., у тому числі 123953,97грн. податку на прибуток приватних підприємств та 61976,98грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення: підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції закону №283/97-ВР від 22.05.1997 з змінами та доповненнями (далі - Закон №283) на підставі підпункту "б" підпункту 4.2.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ із змінами та доповненнями (далі - Закон №2181).
З матеріалів справи вбачається, що як було встановлено при проведенні перевірки, Кримська філія Кредитної спілки "Фаворит" здійснює надання кредитів "Простий як 2+2", при цьому отримує плату за ведення кредитної справи.
На думку відповідача, яка викладена в акті перевірки та у запереченнях на позов, оскільки плата за ведення кредитної справи не є платою за використання залучених на визначений строк коштів, то суми, які сплачуються (нараховуються) на користь неприбуткової організації позичальником у вигляді плати за ведення кредитної справи згідно з умовами кредитів є доходами з джерел, інших ніж визначені підпунктами 7.11.2-7.11.7 пункту 7.11 статті 7 Закону №283, а тому підлягають оподаткуванню загальних підставах (25%) згідно з підпунктом 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону №283.
Також, у запереченнях на позов відповідач посилався на те, що Кредитна спілка "Фаворит" є неприбутковою організацією, тому положення підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону №283 не поширюються на неї.
Крім того, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі вважає, що філія кредитної спілки є окремим платником податку на прибуток підприємств, в зв'язку з тим, що її діяльність направлена як на задоволення потреб членів спілки у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг, так і на отримання прибутку у вигляді плати за ведення кредитної справи.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача не можуть бути прийняті, а змінені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно з підпунктом 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону №283 доходи, отримувані відповідними неприбутковими організаціями з інших джерел, ніж визначені підпунктами 7.11.2-7.11.7, якщо таке отримання дозволяється згідно із законодавством про такі неприбуткові організації. оподатковуються у загальному порядку, передбаченому для платників податку. При цьому неприбуткова організація повинна вести окремий облік фінансових результатів неосновної діяльності у порядку, встановленому для платників податку.
Як вбачається з наданих доказів в матеріалах справи, кредитна спілка "Фаворит" відповідно до Закону України "Про кредитні спілки", є неприбутковою організацією, заснованою фізичними особами з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Відповідно до Закону №283 та "Положенням про Реєстр неприбуткових організацій установ", кредитна спілка "Фаворит" внесена в реєстр неприбуткових організацій до групи "В" з ознакою неприбутковості - 0010. Її безбалансова Кримська філія є складовою частиною Спілки без права юридичної особи.
Як зазначено частиною 2 статті 21 Закону України "Про кредитні спілки", в рамках своєї господарської діяльності кредитна спілка надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості, забезпеченості та має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою, а також ціни (тарифи) на послуги, які надаються кредитною спілкою.
Згідно з Умовами надання кредитів, продукт "Просто, як 2+2" є базовим кредитом для всіх членів спілки для будь-яких категорій товарів із щомісячним нарахуванням невеликих відсотків (2% в місяць) на залишок кредиту та додаткових відсотків на суму кредиту в якості плати за ведення кредитної справи (2% в місяць).
Статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, вважається фінансовою послугою.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 вказаного закону, фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Фінансові активи згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 цього закону - це кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів.
Таким чином, отримання доходів у вигляді відсотків та додаткових відсотків в якості плати за ведення кредитної справи є платою за надання своїм членам кредитних послуг та можливе тільки після фактичного отримання членом кредитної спілки (позичальником) кредиту, тобто при фактичному виконанні операції з фінансовими активами.
Згідно з підпунктом 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 Закону №283, від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "В" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: "доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів)".
Як зазначено в підпункті 7.11.13 пункту 7.11. статті 7 Закону №283, "Під терміном "пасивні доходи" слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті".
Підпунктом 1.10 статті 1 Закону №283 визначено, що проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум.
Підпунктом 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 Закону №283 встановлено, що "Під терміном "основна діяльність" слід розуміти діяльність неприбуткових організацій зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації" та "До основної діяльності не включаються операції з надання товарів (послуг) неприбутковими організаціями, визначеними в абзацах "В" - "Д" підпункту 7.11.1 цього пункту, особам іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій", діяльність позивача з надання послуг виключно членам спілки, з точки зору чинного податкового законодавства, є основною діяльністю Спілки.
Отже, доходи, отримані кредитними спілками від здійснення основної діяльності згідно до підпункту 7.11.4 Закону звільняються від оподаткування податком на прибуток.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач також посилався на те, що Законом №283 передбачена лише одна підстава для сплати податкових зобов'язань філій, відділень та інших відокремлених підрозділів юридичною особою - якщо прийняте рішення щодо сплати консолідованого податку з дотриманням вимог підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Закону №283.
Проте, рішення про сплату кредитною спілкою "Фаворит" консолідованого податку не приймалось.
Зазначені доводи суд першої інстанції до уваги не прийняв, у зв'язку з наступним.
Рішенням Спостережної ради кредитної спілки "Фаворит" було визначено (пункт 3.5 Положення про Кримську філію кредитної спілки "Фаворит"), що Кримська філія кредитної спілки "Фаворит" не виділялась на окремий баланс. Крім того, підпункти 4.3 та 4.4. Положення про Кримську філію кредитної спілки "Фаворит" визначають, що дохід та збитки філії відображаються на балансі кредитної спілки "Фаворит", а також те, що сплачу всіх податків, обов'язкових зборів та платежів, пов'язаних з діяльністю філії здійснює кредитна спілка "Фаворит" у відповідності із законодавством. Для виконання вищезазначених умов, Положенням передбачено своєчасне надання Кримською філією кредитній спілці "Фаворит" оперативної, бухгалтерської та іншої внутрішньої звітності, необхідної для складання форм звітності, що надаються до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та інших контролюючих органів.
Таким чином, Кримська філія кредитної спілки "Фаворит" є безбалансовою, власного доходу не отримує, діє від імені юридичної особи. Саме на балансі юридичної особи обліковуються всі доходи і витрати та, в разі наявності об'єкта оподаткування, повинен нараховуватися і сплачуватися до місцевого бюджету податок на прибуток. Фактично, в фінансово-господарській діяльності розподілу доходів та витрат між філіями не існує, адже крім витрат на утримання філії (оренда, зв'язок, матеріальні витрати), кредитна спілка "Фаворит" несе витрати по нарахуванню заробітної плати працівникам філії, обов'язкових платежів, нарахуванню відсотків по пасивних операціях. Виходячи з цього, отримані доходи є загальними доходами Кредитної спілки.
Як встановлено в абзаці 2 підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у разі, коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших між визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.
Згідно з підпунктом 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону №283, вказана стаття застосовується до неприбуткових організацій. До переліку неприбуткових організацій віднесено кредитні спілки.
Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває та використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку.
Отже, за таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у разі, коли неприбуткова організація (а в даному випадку - кредитна спілка) отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 пункту 7.11 статті 7 Закону №283, обов'язок щодо сплати податку покладено на неприбуткову організацію - кредитну спілку, яка є юридичною особою, а не на її філію.
Стосовно філій неприбуткових організацій, а зокрема, кредитних спілок, то чинне законодавство, а зокрема стаття 7 Закону України "Про кредитні спілки" надає можливість кредитній спілці створювати філії, однак абзац 2 підпункту 7.11.9. пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не покладає на філію обов'язку щодо сплати податку на прибуток з доходів, отриманих з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 -7.11.7 пункту 7.11 статті 7 Закону №283.
Також, з визначення "неприбуткова організація" та статутних документів кредитної спілки "Фаворит" чітко встановлюється, що діяльність даної організації ніяким чином не направлена на отримання прибутку.
Отже, положення підпункту 2.1.1 статті 2 Закону №283 не поширюються на Кредитну спілку, оскільки відповідно до даної статті, платником податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
За таких обставин, положення пункту 2.1.1 статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке дає визначення платників податків, зокрема філій, також не може застосовуватись до філій неприбуткових організацій, так як у даному пункті йдеться про філії платників податків, зазначених у пункті 2.1.1 цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті З Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку лише для підприємств, тобто юридичних осіб, і саме для них відповідно до статті 11 Закону, є обов'язковим складання фінансової звітності та, зокрема, балансу.
Згідно з частиною 5 статті 8 цього Закону, підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства. Таким чином. можливість виділення відокремлених підрозділів на окремий баланс віднесено не до обов'язків юридичної особи, а до її права.
Також, як вбачається з акту від 30.07.2007, Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі було проведено виїзну позапланову перевірку Кримської філії кредитної спілки "Фаворит", згідно з пунктом 5 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 із змінами та доповненнями (далі - Закон №509).
Як визначено пунктом 5 частини 6 статті 11-1 Закону №509, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, згідно з наведеною нормою закону, обов'язковим елементом наявності обставин, які дають підстави для проведення позапланової виїзної перевірки є як потреба у перевірці яких-небудь відомостей, так і наявність письмового запиту у сукупності.
Також, у контролюючого органу має виникнути потреба у перевірці відомостей, які отримані саме від особи, яка мала правові відносини з платником податків.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для проведення перевірки стали відомості, які викладені в листах Жовтневої міжміської державної податкової інспекції міста Маріуполя, тобто не особи, яка мала правові відносини з платником податків.
Крім того, доказів того, що позивачеві був надісланий обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби, на який він мав надати пояснення, Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі не надано.
Відповідач посилався на лист №46329/10/22-1 від 20.07.2007 "Про надання документів", який позивач отримав 20.07.2007 згідно з відміткою.
Проте, як вбачається з вказаного листа, документи у позивача витребувались у зв'язку з проведенням позапланової перевірки вже у ході самої перевірки, яка розпочалась 19.07.2007.
Тобто, до початку перевірки обов'язковий письмовий запит позивачеві не надсилався, як того вимагають приписи пункту 5 частини 6 статті 11-1 Закону №509.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадови особи зобов'язанні діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт проведення Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі позапланової виїзної перевірки за відсутністю для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил та процедури, встановлених законом.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, у якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зазначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському або податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов'язань.
За таких обставин, акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення і він повинен містить всі вичерпні елементи складу правопорушення.
Відповідно до частини 2. статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги, з урахуванням змін, підлягають задоволенню у повному обсязі.
При викладених обставинах судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2008 року у справі № 2-24/963-2008А було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2008 року у справі № 2-24/963-2008А підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2008 року у справі № 2-24/963-2008А залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
3.Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді Н.П. Горошко
І.В. Черткова