Справа №  2-921/11

     БАШТАНСЬКИЙ    РАЙОННИЙ СУД

   _____________________________________________________________

     56101  Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

(заочне)

      12.01.2012 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі:  головуючого - судді Муругова В.В., при секретарі –Змієвській О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої її здоров’ю внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень. На обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві вказала, що 25.08.2010 року відповідач заподіяв їй умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді оскольчатого перелому правої плечової кістки зі зміщенням, що спричинило неврит променевого нерву справа.  

          За вказаним фактом було порушено кримінальну справу та ОСОБА_2 постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 08.11.2011 року по кримінальній справі №1-187/2011 було звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 122 ч.1 КК України у зв’язку із застосуванням акту амністії та кримінальна справа закрита.

          У зв’язку з завданими тілесними ушкодженнями була завдана шкода здоров’ю позивача, а саме: 6807,69 грн. позивач витратив на придбання ліків та поїздки до лікувальних закладів м. Миколаєва. Крім того, внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень позивачеві була заподіяна моральна шкода, що полягає у сильному фізичному болі, стресі та стражданнях від отриманих травм, у втраті спокою, хвилювання за сім’ю, більше півроку рука позивача не діяла, в період травмування позивач була вагітна та для збереження здоров’я дитини була змушена відмовитись від приймання знеболюючих. Завдану її моральну шкоду позивач оцінила в 6000 грн.

У зв’язку з цим позивач просила стягнути з ОСОБА_2 12807,69 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої здоров’ю внаслідок вчинення злочину.

При розгляді справи в суді позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2  до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином (рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням). До суду не надійшло заперечень проти позову.

З огляду на те, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та обов’язки сторін, та немає необхідності в особистих поясненнях сторін, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши наявні у справі матеріали (постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 08.11.2011 року по справі №1-187/2011; висновок експерта № 213/80 від 24.12.2011 року; товарні та фіскальні чеки на придбання ліків; квитки на проїзд в автобусі; матеріали кримінальної справи №1-187/2011) суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами склались тривалі неприязні відносини та 25.08.2010 року близько 12.00 години в с. Шевченко Баштанського району відповідач заподіяв позивачу умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді оскольчатого перелому правої плечової кістки зі зміщенням, невриту променевого нерву з правого боку. Вказані обставини відповідачем не оспорювались.

За вказаним фактом було порушено кримінальну справу та ОСОБА_2 було притягнуто в якості обвинуваченого у заподіянні потерпілій ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Відповідача ОСОБА_2 за його ж клопотанням постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 08.11.2011 року по кримінальній справі №1-187/2011 було звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КК України у зв’язку із застосуванням акту амністії та закрита кримінальна справа.

Як слідує з протоколу судового засідання по даній кримінальній справі, ОСОБА_2 було роз’яснено цивільно-правові наслідки застосування до нього акту амністії та повідомлено, що вказаний різновид звільнення від кримінальної відповідальності є звільненням по нереабілітуючим підставам.

Для лікування від отриманих тілесних ушкоджень позивач була змушена витрачати грошові кошти на лікування та пройшла оперативне втручання.

Вказані правовідносини врегульовані ст.ст. 23, 1166-1167 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 23, 1166-1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, серед іншого, полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п.1-2 ч.2 ст. 23 ЦК України).

Майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім  випадків, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Вирішуючи питання про встановлення розміру шкоди, завданої здоров’ю позивача, яка підлягає відшкодуванню, суд виходить з наступного.

Позивачем на пред’явлену суму подано відповідні чеки про придбання ліків, поїздки до лікувальних закладів м. Миколаєва, які співпадають зі строками її лікування, вказаними у висновку експерта № 213/80 від 24.12.2011 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, в супереч вимогам вказаної норми позивачем не надано до суду доказів про те, що сплачені нею 25 грн. добровільних внесків до благодійного фонду «Надія», - відносяться до прямої шкоди, завданої заподіянням їй тілесних ушкоджень та сплата вказаної суми була об’єктивною необхідністю, безпосередньо зумовленою заподіянням тілесних ушкоджень. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь 25  грн. сплачених позивачем добровільних благодійних внесків до місцевого благодійного фонду «Надія», –задоволенню не підлягають.

          У зв’язку з наведеним вище, загальний розмір шкоди, завданої позивачу внаслідок ушкодження її здоров’я (яка складається з витрат на лікування та переїзд до лікувального закладу) становить 6782,69 грн. (6807,69 грн. –25 грн. = 6782,69 грн.).

          Вирішуючи питання про розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь позивача в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд враховує характер та значний обсяг заподіяних позивачеві внаслідок фізичного болю моральних страждань (психічні страждання позивача, її переживання, втрату спокою та сну), втрату нею психічного та фізичного благополуччя, а також глибину перенесених страждань, їх тривалий характер та той факт, що отримані позивачем травми спричинили тривале лікування з оперативним втручанням та, як наслідок –продовжені у часі фізичний біль та психічні страждання спричинені пошкодженням здоров’я позивача.

          Викладене позивачем обґрунтування розміру моральної шкоди з врахуванням її вагітності та фактів відмови від знеболюючих препаратів, що могло спричинити додатковий фізичний біль та психологічні страждання, судом не враховується, оскільки такі факти не доведені позивачем в супереч вимогам ст. 60 ЦПК України.  

З врахуванням наведеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути 4000 гривень, необхідних для компенсації перенесених моральних страждань і для досягнення (відновлення) психологічної рівноваги позивачем, частково задовольнивши позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди.

У вказаному випадку, на переконання суду, розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 4000 гривень відповідає принципам розумності та справедливості.

Оскільки позивача за даною категорією позовів звільнено від сплати судового збору та відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 23, 1166-1167 ЦК України  та керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 214; 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10782 (десять тисяч сімсот вісімдесят дві) гривні 69 копійок в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень, яка складається з витрат на лікування потерпілого в розмірі 6782,69 грн. та моральної шкоди в розмірі 4000 грн.

В частині задоволення інших позовних вимог –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів  з дня отримання його копії.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: