ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.07 Справа № 20/210/07
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Український графіт”, м.Запоріжжя
до Державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів”,
м.Запоріжжя
про стягнення суми 9025,72 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача –Гуцуляк А.О. (довіреність №015/35 від 01.01.2007р.);
Від відповідача –не з’явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 9025,72 грн. з яких 4 407,60 грн. – основний борг, 1 192,62 грн. –інфляційні втрати, 425,50 грн. –3% річних.
Ухвалою господарського суду від 18.04.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №20/210/07, судове засідання призначено на 16.05.2007р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.06.2007р. Ухвалою суду від 01.06.2007р. провадження у справі зупинено до розгляду Запорізьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги про перегляд ухвали від 18.04.2007р. і повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області. Ухвалою суду від 19.11.2007р. після усунення обставин, що зумовили зупинення, провадження у справі поновлено з 06.12.2007р., розгляд справи призначений на 06.12.2007р.
У судовому засіданні 06.12.2007р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить виправити описку у тексті позовної заяви, а саме при розрахунку 3% річних вважати дату виникнення зборгованності –08.09.2005р., прострочка оплати з 08.09.2005р. по 05.04.2007р. –575 днів.
У порядку ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Таким чином, предметом розгляду справи є уточнені позовні вимоги, мотивовані обставинами, викладеними у позові, та обґрунтовані ст.ст. 625,692 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Відповідач надав клопотання, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі, просить розглянути справу без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
22.12.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством “Український графіт” (продавець, позивач) та Державним підприємством “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів” (покупець, відповідач) був укладений договір №804/41236/06-е, за яким продавець зобов’язався поставити, а покупець - прийняти і оплатити товар, вказані в специфікації № 1, 2, 3, та №4. Вид продукції: мило, респіратори, рукавиці, мішки.
Відповідно до п.п.3.2,3.3, договору розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 30 днів з дати поставки. Загальна сума договору становить 1500000 грн. ПДВ становить 300000 грн.
Як свідчать матеріали справи, на адресу Державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів” був поставлений товар –мило, респиратори, перчатки, рукавиці, про що свідчить накладна №3 від 08.08.2005р., накладна №3/1 від 08.08.2005р., довіреність ЯКК №973934 від 08.08.2005р., рахунок №40686 від 08.08.2005р.
Проте відповідач не виконав умови договору, сплату за поставлений товар не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 7407,60 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу.
Таким чином, вимоги про стягнення суми 7407,60 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 1192,62 грн. за період з вересня 2005р. по березень 2007р. та 3% річних в сумі 425,50 грн. за період з 08.09.2005р. по 05.04.2007р.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення суми 1192,62 грн. втрат від інфляції є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення суми 3% річних, суд вважає, що позивачем допущена помилка, тому за період з 08.09.2005р. по 05.04.2007р. за 575 днів прострочки підлягає стягненню сума 350,09 грн.. –3% річних.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів” (69600, м.Запоріжжя , Північне шосе, 31-А, МСП-982, п/р 26007976712507 в ЗФ ПУМБ м.Запоріжжя , МФО 313623, код ЄДРПОУ 24516317) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, 20, п/р 26008900301 в АБ “Металлург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 00196204) суму 7407 грн. 60 коп. основного боргу, суму 1192 грн. 62 коп. втрат від інфляції, суму 350 грн. 09 коп. –3 % річних, суму 101 грн.15 коп. витрат на державне мито, суму 117 грн.02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 11.03. 2008 р.