ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2008 р. | № 28/245-07 |
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Бернацької Ж.О. –головуючий (доповідач), |
Подоляк О.А., |
Разводової С.С., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Стратегія” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2007 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2007 р. у справі № 28/245-07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Стратегія”, м. Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ про визнання угоди недійсною та стягнення грошових коштів
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явилися,
від відповідача: Сироткіна С.С., -
ВСТАНОВИВ:
У судовому засіданні з 19.03.2008 р. по 26.03.2008 р. оголошувалася перерва.
Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Стратегія” у квітні 2007 року звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача –відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” про визнання угоди № 863/04 від 25.06.2004 р. про уступку права вимоги недійсною, оскільки її зміст суперечить частині 1 статті 517, частині 5 статті 203 Цивільного кодексу України та застосування правових наслідків недійсності правочину; зобов’язання відповідача повернути позивачу грошові кошти у сумі 108604, 38 грн., сплачені за передане право вимоги.
Під час розгляду справи 29.05.2007 р. позивач звернувся із заявою № 29/05-1 про зміну позовних вимог на підставі статей 512-519, 638 Цивільного кодексу України і просив визнати угоду № 863/04 від 25.06.2004 р. про уступку права вимоги неукладеною.
В подальшому 14.06.2007 р. позивач іще раз змінив позовні вимоги на підставі статей 11, 16, 512-519, 638 Цивільного кодексу України, статей 20, 181 Господарського кодексу України просив відновити становище, яке існувало до сплати позивачем на користь відповідача 108604, 38 грн. за неукладеною угодою № 863/04 від 25.06.2004 р. шляхом стягнення грошових коштів у сумі 108604, 38 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2007 р. (суддя Манько Г.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
При прийнятті рішення господарський суд виходив з того, сторони приступили до виконання умов угоди, при укладенні договору сторони погодили предмет, ціну та строк дії договору.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Стратегія" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду і прийняти нове, яким відновити становище, що існувало до сплати позивачем на користь відповідача 108604, 38 грн. за неукладеною угодою № 863/04 від 25.06.2004 р. шляхом стягнення грошових коштів у сумі 108604, 38 грн.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права - статті 180, 181 Господарського кодексу України щодо істотних умов та укладення угоди. Скаржник посилається на необізнаність зі змістом повідомлення про уступку права вимоги № 0089 від 25.06.2004 р., яке було направлено боржнику; існування у відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" договірних відносин з КТТП "Криворіжелектротранс", а не з ВАТ "Криворіжелектротранс".
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2007 р. (судді: Сизько І.А. –головуючий, Тищик І.В., Чоха Л.В.) залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2007 р.
Постанову мотивовано тим, що сторони приступили до виконання умов угоди, при укладенні договору сторони погодили предмет, ціну та строк дії договору. Крім того, позивач змінив підставу і предмет позову.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2007 р. та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2007 р., товариство з обмеженою відповідальністю “Стратегія” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення про відновлення становища, яке існувало до сплати позивачем на користь відповідача 108604, 38 грн. за неукладеною угодою № 863/04 від 25.06.2004 р. шляхом стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 108604, 38 грн. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами обох інстанцій порушено норми статей 180, 181 Господарського кодексу України, статтю 638 Цивільного кодексу України; статті 34, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, вказуючи на її необґрунтованість.
Вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами обох інстанцій встановлено, що 25.06.2004 р. відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” та товариством з обмеженою відповідальністю “Стратегія” укладено угоду № 863/04 про уступку права вимоги.
Звернувшись з позовом про визнання угоди недійсною, позивач свої позовні вимоги обґрунтував тим, що відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" не виконало перед товариством з обмеженою відповідальністю "Стратегія" зобов'язань, що передбачені пунктом 5.1 угоди та не передало документи, що підтверджуються право вимоги виконання зобов'язання боржником.
Стаття 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Проте, невиконання або неналежне виконання угоди не тягне правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.
В частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умови договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди;
в частині 2 статті 180 Господарського кодексу України - господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до частин 3 статті 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Спірну угоду укладено в письмовій формі, в якій зазначено, що первісний кредитор –ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" уступив новому кредитору –ТОВ "Стратегія" право вимоги за договором про постачання електричної енергії; за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів в сумі 108604, 38 грн. за перетоки реактивної електроенергії; до нового кредитора не переходить право на стягнення санкцій, у тому числі збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань боржником; строк дії договору –до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.
Крім того, сторони підписали текст договору та скріпили печатками, тобто було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Часткове або повне виконання стороною договору за умови прийняття виконання другою стороною є достатнім доказом його укладення.
З листів № 700/12/1767 від 22.06.2007 р. Криворізьких міських електричних мереж вбачається, що за весь час існування КТТП "Криворіжелектротранс" з ним було укладено два договори про постачання електричної енергії: договір № 52 від 01.02.2002 р. та договір № 100060 від 26.02.2003 р. Інших договорів про постачання електричної енергії з вищезазначеним підприємством не укладено. З врахуванням наведеного суди обох інстанцій вірно встановили, що право стягнення заборгованості за перетоки реактивної електроенергії було передано товариству з обмеженою відповідальністю "Стратегія" за договорами № 52 від 01.02.2002 р., № 100060 від 26.02.2003 р.
Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” направило 25.06.2004 р. відкритому акціонерному товариству “Криворіжелектротранс” повідомлення № 0089 про зменшення заборгованості підприємства на 108604, 38 грн. на підставі угоди про уступку права вимоги № 836/04 від 25.06.2004 р. та заміну кредитора.
Посилання скаржника на необізнаність зі змістом повідомлення, яке було направлено боржнику є безпідставним, оскільки наведені скаржником норми законодавства не містять обов'язку щодо необхідності повідомлення нового кредитора про зміну кредитора в зобов'язанні та необхідності його обізнаності з повідомленням боржнику. Крім того, позивач не повинен надавати згоду щодо повідомлення боржника про уступку права вимоги, оскільки такий обов'язок не передбачений законодавством.
Щодо посилання скаржника на те, що у відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" існували договірні відносини з КТТП "Криворіжелектротранс", а не з відкритим акціонерним товариством "Криворіжелектротранс", як зазначено у спірній угоді, то у будь-якому випадку зазначені обставини не передбачають настання юридичних наслідків у вигляді визнання угоди недійсної чи неукладеної та стягнення з відповідача 108604, 38 грн. на користь позивача.
Крім того, позивач вчинив дії, що свідчать про визнання ним умов угоди –29.09.2004 р. перерахував на розрахунковий рахунок відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" грошові кошти в сумі 108604, 38 грн., тобто вчинив дії, які спрямовані на настання правових наслідків. Виконання обов'язків згідно угоди свідчить також про те, що між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов.
Судами встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Стратегія" протягом розгляду справи в суді першої інстанції неодноразово надавались заяви про зміну предмету і підстав позову.
Згідно частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.
За змістом зазначеної норми зміна позивачем підстав або предмету позову може мати місце лише альтернативно.
Таким чином, у разі подання позивачем заяви про зміну підстави і предмету позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні таких заяв.
Відповідно до частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Посилання скаржника на порушення статей 34, 85 Господарського процесуального кодексу України безпідставні, оскільки зміст рішення та постанови відповідає вказаним нормам процесуального права; статті 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарський суд прийняв ті докази, які мали значення для справи.
Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення при прийнятті оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2007 р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2007 р. прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального законодавства, і підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Стратегія” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2007 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2007 р. у справі № 28/245-07 залишити без змін.
Головуючий: | Ж. Бернацька |
Судді: | О. Подоляк |
С. Разводової |