КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.04.2008                                                                                           № 5/1

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

             

 За участю представників:

 від позивача - 1. Бондар О.М. – представник (довіреність б/н від 19.04.2007);

2. Мартинюк В.Ю. – представник (довіреність б/н від 18.03.2008);

 від відповідача - 1. Пільков К.М. – представник (довіреність б/н від 15.02.2008);

2. Симанов Д.М. – представник (довіреність б/н від 15.02.2008),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіферт Київ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.02.2008

 у справі № 5/1  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліус-Буд"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіферт Київ"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  розірвання договору та стягнення 2 117 626,76 грн.,

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.02.2008 у справі №5/1 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Геліус-Буд” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіферт Київ” про стягнення з останнього 2 117 626,76 грн. та розірвання договору № AR-11 на виконання проектних робіт.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Сіферт Київ”, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, в позові відмовити.

          Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

          Відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору №AR-11 від 06.10.2006, останній розробив і передав позивачу розроблену проектну документацію відповідно до окремих етапів з передбачених переліком робіт (додаток №1 до договору). У подальшому позивач порушив п. 4 договору №AR-11, ухиляючись від підписання актів приймання-передачі робіт. Протягом строку виконання робіт за вказаним договором позивач постійно здійснював уточнення і зміну вихідних даних на проектування та надання відповідачу додаткових відомостей, наприклад нової геодезичної зйомки, що змусило відповідача вносити суттєві корективи у вже підготовлену документацію.

          Приймаючи рішення, місцевий господарський суд необґрунтовано виходив з того, що проектні роботи за договором №AR-11 не були виконані, оскільки, на думку суду, відсутні докази такого виконання, а саме підписані сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт. Судом не прийнято до уваги той факт, що позивач ухилявся від підписання з відповідачем актів приймання-передачі; належними доказами виконання відповідачем робіт (передання їх позивачу) є накладні, за якими Генеральний директор позивача одержав проектну документацію, опис у кур’єрське вкладення та листи позивача на адресу відповідача.

          Крім того, п. 3.2.1. договору №AR-11 встановлено, що позивач (замовник за договором) переказує відповідачу (виконавцю за договором) кошти в розмірі 15% від ціни робіт в якості авансового платежу, а саме: 1 366 066,66 грн. В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, які досліджувалися місцевим господарським судом, із яких випливає, що позивачем було сплачено відповідачу окрім авансового платежу, 751 560,10 грн., що також свідчить про виконання відповідачем своїх договірних обов’язків, однак вказані документи не взяті судом до уваги.

          Господарський суд м. Києва не оцінив належним чином надані відповідачем докази того, що порушення позивачем умов договору №AR-11 перешкоджало виконанню відповідачем проектних робіт за договором, зокрема, листи позивача, якими вносилися зміни у дані для проектування; згідно з нормами законодавства наявність вихідної документації є необхідною передумовою при виконанні  проектних робіт, обов’язок надати вихідну документацію та завдання на проектування покладений законом на замовника.

          Таким чином, позивач, здійснивши порушення свого зобов’язання за договором № AR-11, виконання якого є умовою для виконання договору відповідачем, не має права вимагати розірвання вказаного договору, посилаючись на затримки, спричинені порушенням позивачем строків, встановлених у договорі, а також уточненнями та змінами вихідних даних.

          Крім того, судом не було задоволено клопотання про призначення судової експертизи. Висновки, зроблені судом, могли бути зроблені особою, яка володіє спеціальним знаннями, якою не є місцевий господарський суд, наприклад висновок суду про те, що „...креслення, які передавалися за накладними, не відповідають за складом проектній документації, яка мала бути виконана та передана відповідачем позивачу поетапно, у відповідності до умов договору”.

          На виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва є законним та обґрунтованим, висновки зроблені судом відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, яке регулює такі відносини, а тому підстави для його скасування у апеляційної інстанції відсутні.

          Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявним у справі і додатково поданим доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.

          06.10.2006 між позивачем та відповідачем укладено договір № AR-11 на виконання проектних робіт, згідно з умовами якого, позивач (замовник за договором) доручає, а відповідач (виконавець за договором) приймає на себе зобов’язання за відповідну плату виконати наступні роботи: розробити та передати позивачу проектну документацію стадії „Робоча документація” будівництва готельно-офісного комплексу з житловими апартаментами та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка 28-30 (надалі об’єкт); у випадках, передбачених технічним умовами, погодити необхідні розділи Робочої документації з місцевими експлуатуючими службами та ресурсопостачальними організаціями; роботи виконуються відповідачем відповідно до державних будівельних норм і правил (ДБН А.2.2-3-2004); результати робіт передаються позивачу у п’яти паперових примірниках та у електронній формі у прийнятному для позивача форматі, вартість яких включається до ціни робіт (розділ 1 договору).

          Розділом 2 договору (строк виконання робіт) його сторони погодили строки виконання робіт, а саме: відповідач зобов’язується розробити та надати позивачу проектну документацію відповідно до Графіку проектування та фінансування (додаток №2 до договору) та документації по стадії „Проект”, яка передається відповідачеві; перебіг строку для розроблення проектної документації починається відповідно до погоджених сторонами строків, визначених графіком проектування та фінансування; необхідна для виконання робіт документація на стадії „Проект” (надалі вихідні дані) передається відповідачу позивачем протягом 3 робочих днів з дати підписання цього договору та підтверджується підписанням акту приймання-передачі вихідних даних; сторони домовились, що у випадку, якщо необхідні для виконання  робіт вихідні дані будуть передані позивачем відповідачу пізніше дати, обумовленої п. 2.3. договору, сторони укладають відповідну додаткову угоду до цього договору, якою строк виконання робіт за договором збільшується на термін прострочення надання вихідних даних позивачем (пп. 2.1., 2.2., 2.3. договору). Як вбачається із графіку проектування та фінансування, який є невід’ємною частиною договору № AR-11, кінцевий термін завершення виконання робіт за договором (робоча документація підземної частини) становить 16.02.2007.

          Розділом 3 договору (ціна роботи і порядок розрахунків) сторони визначили ціну робіт та порядок розрахунків; згідно з пп. 3.1. загальна вартість робіт за цим договором з ПДВ складає 9 107 111,04 грн. (на дату підписання цього договору за офіційним курсом Національного банку України становить 1 422 984 євро), із яких 7 589 259,20 грн. (1 185822 євро) – вартість робіт, 1 517 851,84 грн. (237 164 євро) – податок на додану вартість (ПДВ); оплата ціни робіт за цим договором проводиться у порядку та у строки, передбачені графіком проектування та фінансування, який міститься у додатку №2 до цього договору. Підпунктом 3.2.1. сторони встановили, що позивач (замовник за договором) переказує відповідачу (виконавцю за договором) авансовий платіж в розмірі 15% від ціни договору, а саме 1 366 066,66 грн., включаючи 227 677,78 грн. ПДВ, що станом на дату підписання договору за офіційним обмінним курсом Національного банку України становить 213 448 євро, в тому числі ПДВ – 35 575 євро. Згідно з пп.. 3.3. рахунки виставлятимуться та оплачуватимуться у гривнях . Підпунктом 3.9. позивач та відповідач встановили, що у разі, якщо з вини відповідача ним хоча б одноразово буде порушено строки надання проектної документації згідно графіку проектування, який міститься у додатку 2 до цього договору, позивач має право зупинити фінансування, вимагати усунення порушень та перегляду графіку фінансування з цим договором; пп. 3.10. сторони погодили, що відповідач має право звернутися до позивача із пропозицією про зміну строків виконання робіт, у такому випадку, за наявності обопільної згоди сторони укладають додаткову угоду до договору про внесення змін до графіку проектування та фінансування.

          Згідно з пп. 4.1. розділу 4 договору (порядок здачі і приймання робіт) після закінчення кожного етапу робіт, відповідач надсилає позивачу два підписані примірники акту приймання-передачі робіт. В якому зазначається, що роботи, передбачені відповідним етапом, виконано належним чином, та рахунок на оплату робіт; у випадку якщо позивач не підписав акт протягом 7 робочих днів з дати його отримання та не повідомив про розумні підстави оспорюваного рахунку, акт та наданий відповідачем рахунок вважатимуться схваленим та підписаним позивачем.

          Відповідно до пп. 5.1. розділу 5 договору (відповідальність сторін) за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

          Позивач звернувся із позовом до Господарського суду м. Києва до відповідача з вимогою розірвати договір № AR-11 на виконання проектних робіт від 06.10.2006 та стягнути з відповідача 2 117 626,76 грн. – коштів, сплачених позивачем відповідачу в рамках виконання ним умов договору № AR-11 на виконання проектних робіт.

          Господарським судом м. Києва задоволено позов позивача.

          Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

          Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 193 ГК України, згідно з якою суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

          Отже, оскільки позивач та відповідач, укладаючи спірний договір №AR-11, взяли на себе ряд обов’язків (позивач: сплачувати за виконані відповідачем роботи, надавати відповідачу вихідні дані, тощо, відповідач, у свою чергу, зобов’язався виконати проектні роботи на умовах, встановлених цим договором, тощо), то вони зобов’язані виконувати ці обов’язки відповідно до умов договору та умов чинного законодавства.          

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору переказав відповідачу платіжним дорученням № 2 від 02.11.2007 грошові кошти (авансовий платіж) у розмірі 1 366 066,66 грн., а також перший платіж у розмірі 751 569,10 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №49 від 08.05.2007. Таким чином, загальна сума коштів, сплачена позивачем за договором №AR-11 відповідачу становить 2 117 626,76 грн.

          Пунктом 4.1. договору встановлено і про що зазначалося вище, після закінчення кожного етапу робіт відповідач (по договору виконавець) надсилає позивачу (замовнику) два примірники акту приймання-передачі робіт, в яких зазначається, що роботи передбачені відповідним етапом виконано належним чином та рахунок на оплату послуг.

          Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що серед них відсутні докази того, що відповідач належним чином в порядку, встановленому умовами спірного договору, тобто після закінчення кожного етапу робіт (строк виконання яких встановлений у графіку проектування та фінансування) передавав позивачу ці роботи (результати робіт), належним доказом чого були б акти приймання-передачі робіт, підписані сторонами по спірному договору.

          Колегією суддів не можуть бути прийняті як докази виконання відповідачем своїх обов’язків за договором №AR-11 та передання результатів цих робіт позивачу, надані ним наступні документи: акт звірки взаєморозрахунків без номеру та без дати станом на 28.01.2008 (а.с. 108), а також акти прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг за договором №AR-11 від 04.09.2007, 11.01.2007, 01.07.2007, 27.11.2006, 04.09.2007, 10.09.2007, 09.11.2007 (а.с. 109- 122), оскільки вказані документи підписані в односторонньому порядку лише з боку відповідача, а відповідачем не надано доказів надсилання і, відповідно, їх вручення позивачу. Наявні в матеріалах справи фотокопії квитанцій кур’єрської служби доставки (а.с. 132, 133, 135), а також опис вкладення поштового відправлення (а.с. 134), не є належними доказами, відправлення відповідачем позивачу вищевказаних актів, в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки із вказаних квитанцій кур’єрської служби доставки не вбачається, які саме документи направлялися відповідачем позивачу, а перелічені в опису вкладення документи, не співпадають із наявними в матеріалах справи актами, на підтвердження відправлення яких, був наданий вказаний опис вкладення поштового відправлення. Наявні в матеріалах справи накладні, на які, в тому числі, посилається відповідач як на доказ передання відповідачем позивачу результатів виконаних ним робіт, не є належними доказами ні виконання відповідачем робіт, передбачених умовами договору №AR-11 (оскільки як встановлено судом належним доказом виконання відповідачем робіт є акти приймання-передачі), ні передання результатів цих робіт позивачу, оскільки по-перше, згідно з вимогами Національного стандарту України Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003, підпис відповідальної особи організації на документі засвідчується відбитком печатки організації, а надані відповідачем накладні не містять відбитку печатки позивача, по-друге, як вбачається із п. 8.4.5. статуту позивача, у редакції, яка діяла на час підписання накладних, всі документи від імені товариства вважаються дійсними лише за умови їх спільного підписання генеральним та фінансовим директорами, а вказані накладні підписані лише однією особою Писаренком Г.К. крім того, без зазначення посади вказаної особи.

          Виходячи із викладеного, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що відповідачем не доведено належним чином виконання ним своїх обов’язків, передбачених умовами договору №AR-11 в строк, встановлений даним договором, і, відповідно, прийняття цих робіт позивачем.

          Стосовно тверджень заявника апеляційної скарги про те, що позивач постійно змінював вихідні дані, що спричинило прострочення виконання відповідачем своїх обов’язків за спірним договором, колегія суддів зазначає наступне.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Як передбачено пп. 2.3. договору №AR-11, у разі передання позивачем (за договором замовником) вихідних даних відповідачу (за договором виконавцем) пізніше дати, обумовленої пп. 2.2. договору, сторони укладають відповідну додаткову угоду до цього договору, якою строк виконання робіт за договором збільшується на термін прострочення надання вихідних даних позивачем (замовником).

          Підпунктом 3.10. спірного договору виконавець (відповідач) має право звернутися до замовника (позивача) із пропозицією про зміну строків виконання робіт; у такому випадку, за наявності взаємної обопільної згоди сторони укладають додаткову угоду до договору про внесення змін до графіку проектування та фінансування.

          Виходячи із викладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що належним доказом прострочення надання позивачем вихідних даних є відповідна додаткова угода до спірного договору, яку відповідач суду так і не надав, а не листи позивача, які відповідач пред’явив суду в обґрунтування прострочення виконання ним договірних зобов’язань. Доказів на підтвердження звернення відповідача до позивача із пропозицією змінити строки виконання робіт, погоджені сторонами у графіку проектування та фінансування і, відповідно, згоди позивача (замовника) внесення до графіку проектування та фінансування таких змін, відповідачем також надано не було.

          Крім того, апеляційним господарським судом досліджено лист, на якій посилається відповідач у п. 5 апеляційної скарги, як на доказ внесення позивачем змін до проектування і встановлено, що по-перше, цей лист не є листом позивача про внесення змін до проектування, як стверджує відповідач, а є листом відповідача на ім’я позивача, по-друге, обставини, викладені відповідачем в ньому не є належним доказом перешкоджання позивачем своїми діями вчасно виконати відповідачем свої договірні зобов’язання.

          Стосовно посилань позивача про порушення місцевим господарським судом ст.ст. 4-3, 41 ГПК України, оскільки судом не було призначено судово-будівельну експертизу, колегія суддів зазначає наступне.

          Відповідно до статті 1 Закону України „Про судову експертизу” судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

          Таку ж вимогу вміщує і стаття 41 ГПК, згідно з частиною першою якої експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

          Як встановлено ч. 2 роз’яснень Вищого арбітражного суду „Про деякі питання практики судової експертизи” від 11.11.1998 № 02-5/424 судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

          Отже, призначення судової експертизи не є обов’язком суду, а є правом, яке суд реалізовує, тобто призначає судову експертизу виключно у разі, якщо вирішення того чи іншого питання дійсно потребує спеціальних знань, у разі якщо висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, у іншому випадку, призначення судової експертизи є необґрунтованим; не призначення судом судової експертизи не може бути розцінено як порушення судом прав відповідача, підстави, з яких суд відмовив відповідачу задовольнити його клопотання є обґрунтованими.

          

          Підпунктом 5.1. договору №AR-11 сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.          

          Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Як встановлено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків, тощо.

          Відповідно до ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

          Статтею 615 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

          Керуючись наведеними нормами, враховуючи встановлені місцевим господарським судом обставини, які знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи апеляційним господарським судом і про які зазначалося вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіферт Київ”, адже доводи, викладені в ній не спростовують висновків місцевого господарського суду, а відтак не можуть бути підставою для його скасування.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 

1.          Рішення Господарського суду м. Києва від 07.02.2008 у справі №5/1 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Матеріали справи №5/1 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.04.08 (відправлено)