КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2008 № 05-5-31/1935
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
за участю секретаря судового засідання Терещенко Я.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Махорт Д.О. (довіреність №29-22/1102 від 29.12.2007);
від відповідача: не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений
належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2008
у справі № 05-5-31/1935 (Качан Н.І.)
за позовом Міністерства юстиції України;
до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "Квант";
про стягнення 3 225,44 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.02.2008 позовну заяву Міністерства юстиції України в інтересах держави в особі Державного казначейства України до Державного підприємства “Науково-дослідний інститут “Квант” про стягнення 3 225,44 грн. повернуто на підставі пп. 2, 3, 4, 10 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Міністерство юстиції України звернулося із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.02.2008 у справі №05-5-31/1935, оскільки вважає, що вона прийнята з порушенням норм процесуального права.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Статтею 63 ГПК України передбачені підстави, за наявності яких господарський суд має право повернути без розгляду позовну заяву; серед цих підстав відсутні ті, на які в тому числі, посилається Господарський суд м. Києва в оскаржуваній ухвалі, а саме: не зазначення в позовній заяві ідентифікаційних кодів суб’єктів підприємницької діяльності, не засвідчення належним чином копій документів, доданих до позовної заяви, відсутність доказів, що підтверджують викладені у позові обставини.
Крім того, Господарським судом м. Києва необґрунтовано зазначено в оскаржуваній ухвалі про те, що до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі та не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, адже Міністерство юстиції України звернулося до суду із даним позовом в межах ст. 9 Закону України “Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини” в інтересах держави для відшкодування збитків, які були завдані Державному бюджету України, а тому у даному випадку Міністерство юстиції України на підставі п. 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” користується пільгою по сплаті державного мита.
Державне підприємство “Науково-дослідний інститут “Квант” не надало відзив на апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.02.2008 у даній справі, що не є перешкодою для господарського суду апеляційної інстанції, в розумінні ст. 96 ГПК України, для перегляду ухвали місцевого господарського суду.
Відповідач у судове засідання, яке відбулося 21.04.2008, не з’явився не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 31.03.2008, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75. Крім того, як вбачається із поштового повідомлення за №390769 про вручення відповідачу вищезазначеної ухвали Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2008 представник відповідача 07.04.2008 отримав зазначену ухвалу, що підтверджує, що відповідачу було відомо про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак він не скористався своїм правом взяти участь у судових засіданнях або ж направити свого представника.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.
Міністерство юстиції України подало до Господарського суду м. Києва позов в інтересах держава в особі Державного казначейства України про стягнення з відповідача 3 225,44 грн. збитків, завданих Державному бюджету України на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі №36852/03 “Жмак проти України”.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.02.2008 №05-5-31/1935 позовну заяву Міністерства юстиції України в інтересах держави в особі Державного казначейства України до Державного підприємства “Науково-дослідний інститут “Квант” повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 2, 3, 4, 10 ст. 63 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що згідно зі ст. 45 ГПК України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством. Міністерство юстиції не звільнено від сплати державного мита згідно із пунктом 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, оскільки відповідно до ст. 1, ч. 4 ст. 9 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 №784 Міністерство юстиції України (як орган представництва) у справах про відшкодування збитків, завданих державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування за рішенням Європейського суду з прав людини, виступає самостійним позивачем, в той час як п. 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачено, що від сплати державного мита звільняються державні й громадські організації, підприємства, установи, органи та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Крім того, в ухвалі Господарського суду м. Києва від 21.02.2008 у справі №05-5-31/1935 вказано, що у позовній заяві не вказано ідентифікаційних кодів суб’єктів підприємницької діяльності (сторін у справі); до позовної заяви подані належним чином не засвідчені копії документів; позивачем не подано доказів, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини.
Колегія суддів не погоджується з місцевим господарським судом, враховуючи наступні обставини.
Статтею 45 ГПК України передбачено, що позовні заяви, заяви про вжиття заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Порядок розміри, способи сплати державного мита регулюються Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженого наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 №15.
Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачені пільги щодо сплати державного мита.
Зокрема, згідно з п. 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від сплати державного мита звільняються державні й громадські організації, підприємства, установи, органи та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Держава, будучи єдиним та неподільним суб’єктом не діє у цивільних правовідносинах безпосередньо, а лише опосередковано через відповідні державні органи чи інших уповноважених осіб, які діють від імені держави та своїми діями створюють для неї цивільні права та обов’язки.
Частиною 4 ст. 9 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва, який зобов’язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 цього Закону, звернутися до суду з відповідним позовом.
Орган представництва – орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання рішення (ст. 1 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 №784 “Про заходи щодо реалізації Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” на Міністерство юстиції покладено функції органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень.
Таким чином, оскільки Міністерство юстиції України звернулося до суду на підставі ст. 9 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” для відшкодування збитків, які були завдані Державному бюджету України у даному випадку звільняється від сплати державного мита відповідно до п. 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Виходячи з приписів Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України віл 21.12.2005 №1258, для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов’язаних з розглядом господарських справ, обчислюється за нульовою ставкою.
Стосовно посилань місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі на те, що позивачем не вказано у позовній заяві ідентифікаційних кодів суб’єктів підприємницької діяльності сторін (відповідача), не завірення належним чином доданих до позовної заяви документів, не викладення позивачем змісту позовних вимог, оскільки не визначено на чию користь проводити стягнення, колегія суддів зазначає, що всі ці обставини не є підставами для повернення позовної заяви без розгляду, вичерпний перелік яких передбачено ст. 63 ГПК України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при поданні позовної заяви, позивачем не було допущено порушень, передбачених пп. 2, 3, 4, 10 ст. 63 ГПК України, тому ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а справа, відповідно до приписів ч. 4 ст. 106 ГПК України, передається на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.02.2008 у справі №05-5-31/1935 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.02.2008 у справі №05-5-31/1935 скасувати.
3. Справу №05-5-31/1935 передати для розгляду по суті Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
24.04.08 (відправлено)