КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2008 № 13/519-34/550
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Карпінський С.В. – представник за довіреністю , від відповідача: Любчук О.М. –представник за довіреністю ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.01.2008
у справі № 13/519-34/550
за позовом ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Київської філії "Сіті"
до Приватне підприємство "Роса
про стягнення 86218,68 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 86 218,68 грн. збитків в порядку регресу, заподіяних у результаті пожежі.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.05.2007р. позов задоволено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2007 у справі № 13/519 рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2007р. рішення господарського суду м. Києва від 17.05.2007 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2007 у справі № 13/519 скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Вказана постанова Вищого господарського суду України від 27.09.2007 мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили питання та не витребували документи, підтверджуючи те, що пожежа у м. Києві на вул. Ревуцького, 42-а відбулася на території будівельного майданчику належного Відповідачу; не врахували, що відшкодування збитків є універсальним способом цивільно-правової відповідальності; не взяли до уваги, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.01.2008 р. у справі № 13/519-34/550 у позові було відмовлено.
Позивач , не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргу та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно винесене по неповно з’ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зокрема скаржник в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформленого полісом № 19-3273726 , внаслідок настання страхової події - пожежі за результатами якої повністю згорів страхований за вказаним договором автомобіль, виплачено страхове відшкодування власнику знищеного автомобіля, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги, у межах фактичних витрат, до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач зазначив, що виникненню пожежі та її швидкому поширенню, зокрема і на застрахований автомобіль, сприяла велика завантаженість будівельного майданчику Відповідача горючим сміттям, необережне поводження з огнем невідомих осіб на цьому будівельному майданчику, а також сильний порив вітру. При з'ясуванні причин виникнення пожежі працівника Відповідача Бондарчука В.В. було притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з порушенням ним правил пожежної безпеки. Виходячи з вказаного, Позивач вважає, що пожежа виникла у тому числі і з вини Відповідача, а тому останній відповідно до положень частини 1 статті 543, частини 1 статті 1190 та частини 1 статті 1172 ЦК України є особою солідарно зобов'язаною за завданий внаслідок пожежі збиток.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
02.07.2005 між Позивачем (Страховик) та Антоновим Лаврентієм Івановичем (Страхувальник) було укладено Договір страхування, згідно з яким було застраховано автомобіль NISSAN ALMERA державний номер АА 2637 АО.
Страхування проводилось відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО) №19-1, зареєстрованих Міністерством фінансів України за реєстраційним № 0602903 (далі - Правила страхування).
24.09.2005 о 01 год. 20 хв. у м. Києві, на вулиці Ревуцького, 42-а (територія будівельного майданчику), виникла пожежа, внаслідок якої автомобіль NISSAN ALMERA, державний номер АА 2637 АО згорів повністю.
За результатами Акту товарознавчого дослідження № 987 від 05.10.2005, матеріальний збиток, нанесений власнику автомобіля NISSAN ALMERA, державний номер АА 2637 АО, складає 92 187,08 грн., крім того, утилізація вищевказаного автомобіля становить 607,32 грн.
Позивачем було проведено виплату Страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 85 918,68грн., що підтверджено платіжними дорученнями № 3004 від 12.10.2005 та № 2991 від 11.10.2005.
Статтями 27 Закону України «Про страхування» та 993 ЦК України, встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, які страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно висновку експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києва № 8/2-ПТ/64 від 03.10.2005р., осередок пожежі, яка виникла 24.09.2005р. на відкритому майданчику між житловим будинком № 42-а по вул. Ревуцького та новобудовою, знаходився в місці звалища горючого сміття біля дерев'яного паркану з боку території новобудови. Також у вищевказаному висновку зазначено, що причиною пожежі є занесення сторонньої особою джерела запалення (сірника, недопалку цигарки тощо) у звалище горючого сміття.
На момент виникнення пожежі на новобудові Відповідачем проводились будівельно-монтажні роботи.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про пожежну безпеку» Відповідач зобов'язаний був забезпечити належний рівень пожежної безпеки на будівництві протягом усього часу його ведення.
На підставі постанови № 784 Головного державного інспектора з пожежного нагляду Дарницького РУ ГУ МНС України в м. Києві від 04.10.2005р., яка не була оскаржена у судовому порядку, громадянин Бондарчук В. В., який є посадовою особою Відповідача, був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 51 грн. за порушення 24.09.2005р. правил пожежної безпеки на будівельному майданчику №73, а саме: не очистив від сміття, горючих відходів територію будівельного майданчику, що межує з житловим будинком, та протипожежний розрив між новобудовою та житловим будинком; не забезпечив справне утримання та постійну готовність засобів пожежогасіння, не навчив працівників правилам застосування вказаних засобів. Бондарчук В.В. сплатив штраф за порушення правил пожежної безпеки згідно копії квитанції установи банку від 21.10.2005р..
Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з висновку експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києва № 8/2-ПТ/64 від 03.10.2005р.:
- осередок пожежі знаходиться в місці звалища горючого сміття біля дерев'яного паркану з боку території новобудови;
- найвирогіднішою причиною пожежі в даному випадку є занесення стороннього джерела запалення (сірника, недопалку, тощо) в місце знаходження сміття;
- враховуючи те, що пожежа виникла в нічний час, а також те, що звалище сміття знаходилось в безпосередній близькості від житлового будинку, найбільш вірогідним джерелом відкритого полум'я в осередку пожежі є недопалок тютюнових виробів, кинутий з верхніх поверхів житлового будинку.
Відповідно до пояснень заступника директора Відповідача Сопруненка Д.М. на час виникнення пожежі Відповідач проводив будівельно-монтажні роботи з використанням цегли та бетону, а тому горючого сміття та будівельних матеріалів, які могли горіти на будівельному майданчику не було.
Відповідно до пункту 6.16 Правил благоустрою територій, паркування транспортних засобів, тиші у громадських місцях, торгівлі на ринках міста Києва, (затверджені рішенням Київської міської ради від 26.09.2002р. № 47/207) відповідальним посадовим особам підприємств, установ, організацій, а також громадянам забороняється залишати автотранспортні засоби, механізми на внутрішньо квартальних проїздах або переобладнувати їх, що заважає проїзду спеціальних машин швидкої допомоги, пожежних, притиральної та аварійної техніки, а також влаштовувати постійні стоянки службового, приватного, вантажного та пасажирського транспорту на прибудинкових територіях, прилеглих територіях до гаражів, автостоянок тощо.
Згідно з частиною 2 статті 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Як свідчать матеріали справи, приватні автовласники, мешканці будинку по вулиці Ревуцького, 42-а серед яких був Страхувальник в порушення пункту 6.16 вказаних Правил влаштували автостоянку у забороненому для цього місці, що підтверджується фото 1, 2 та 7, які містяться в висновку експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києва № 8/2-ПТ/64 від 03.10.2005р.
Таким чином, порушення Страхувальником пункту 6.16 вказаних Правил призвело до того, що його автомобіль згорів під час пожежі.
Відповідно до Висновку найбільш імовірною причиною пожежі є необережне поводження з вогнем невідомих осіб на території будівельного майданчика.
Відтак, причинно-наслідковий зв'язок відсутній, оскільки пожежа виникла в результаті необережного поводження з вогнем невідомих осіб, до яких Відповідач відношення не має.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» особи, вважаються такими, що спільно завдали шкоди, якщо вони завдали неподільну шкоду взаємопов'язаними сукупними діями або діями, поєднаними одним наміром.
Застосування Позивачем норм статті 1190 ЦК України є помилковим, оскільки солідарна відповідальність наступає лише в разі наявності спільних дій або бездіяльності осіб, а в діях Відповідача немає повного складу правопорушення, то посилання Позивача на норми вказаної статті є неправомірним.
Як вбачається з матеріалів справи, власники автомобілів залишали свої автомобілі в непризначеному для цього місці, грубо порушуючи при цьому правила дорожнього руху. Власники приватних автомобілів паркували свої автомобілі на свій страх і ризик. Крім того, під'їзд до осередку пожежі було заблоковано оскільки власники приватних автомобілів припаркували свої автомобілі у дворі житлового будинку так, що це зробило неможливим під'їзд до осередку пожежі, також було неможливо відтягнути автомобілі, так як вони стояли дуже щільно.
Таким чином, в діях власників автомобілів вбачається порушення правил пожежної безпеки, правил благоустрою території, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках міста Києва, правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Позивачем не доведено наявність повного складу правопорушення у діях Відповідача, а саме не доведено причинний зв'язок між протиправною поведінкою Відповідача та завданими збитками.
Крім того, не встановлено наявність вини Відповідача у завданих збитках.
Таким чином, колегія вважає , що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.
Доводи, які викладені в апеляційній скарзі колегія до уваги не приймає, оскільки вважає їх необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія приходить до висновку, що оспорюване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав до його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі гарант” в особі Київської філії „Сіті” залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду м. Києва від 16.01.2008 р. по справі №13/519-34/550 залишити без змін.
3. Матеріали справи №13/519-34/550 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
23.04.08 (відправлено)