ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.01.12 р.                                                                                 Справа № 21/157                               

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Стахановський завод феросплавів”, м. Стаханов

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк     

про стягнення 23 839,18грн.  

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: ОСОБА_1 – юр.

відповідача: ОСОБА_2 – пров. юр.

Публічним акціонерним товариством “Стаханівський завод феросплавів” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (горішок коксовий), відправленого 13.05.2011р. (вантажовідправник - ПАТ “Луганський ливарно-механічний завод”) за залізничною накладною на групу вагонів №51579639 у напіввагонах №№66234303, 65950701 (на станцію призначення вагони прибули за досилочною накладною станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці № 51597193) у загальній сумі 23 839,18грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагони з вантажем на станцію призначення прибули з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом БИ 566185 від 15.05.2011р. Нестача, на його думку, виникла у зв’язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась за спірною відправкою (ст.115 Статуту залізниць України).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Луганський літейно-механічний завод”, яке у накладній зазначене власником вантажу, надало суду рахунок-фактуру № СФ-0000090 від 13.05.2011р., згідно якого вартість 1т вантажу за спірною відправкою становить 2 664,00грн. (з ПДВ).  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

13.05.2011р. ПАТ “Луганський ливарно-механічний завод” (вантажовідправник) на адресу ВАТ “Стаханівський завод феросплавів”, надалі перейменованого в Публічне акціонерне товариство “Стаханівський феросплавний завод”  (вантажоодержувач) у напіввагонах №№66234303, 65950701  за залізничною накладною на групу вагонів №51579639 зі станції Торез Донецької залізниці на станцію Стаханов Донецької залізниці відвантажило  горішок коксовий у твердому стані. За  накладною вага нетто у вагоні:

-          № 66234303 – 41 920кг (брутто – не зазначено, тара -22 800 кг);

-          № 65950701 – 43 140кг (брутто – не зазначено, тара -24 000 кг).

Згідно рахунка-фактури № 1105009С від 13.05.2011р., виставленого ПАТ “Нікопольський завод феросплавів” позивачеві,  ціна 1т горішка коксового -  2 663,00грн. без ПДВ.

Згідно рахунка-фактури № СФ-0000090 від 13.05.2011р. ТОВ „Торговий дім Луганський літейно-механічний завод”, яке у накладній зазначене власником вантажу, вартість 1т вантажу за спірною відправкою становить 2 664,00грн. (з ПДВ).  

На станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці спірні вагони у зв’язку з технічною несправністю були відчеплені від потягу, про що цією ж станцією був складений акт загальної форми № 2425 від 13.05.2011р. Акти про технічний стан вагонів на станції Дебальцеве-Сортувальна не складалися.

Після усунення причин, які були підставою для відчеплення, спірні вагони 13.05.2011р. були направлені за досилочною накладною № 51597193 на станцію призначення.

На станцію призначення вагони прибули 15.05.2011р., де був складений акт загальної форми № 134 від 15.05.2011р. Підстава складання акту загальної форми: під час огляду було виявлено витікання вантажу та заглиблення у вагонах. Також на станції призначення був складений акт про технічний стан вагону № 18-19 від 15.05.2011р.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Стаханов Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БИ 566185/6 від 15.05.2011р.,  згідно з яким:

-          вагони в технічному відношенні справні;

-          навантаження у вагонах нерівномірне, нижче рівня бортівна 500мм;

-          в вагоні № 66234303 з правої сторони по ходу потягу між 1-2 люками щілина 200мм, частково закладена папером, є витікання вантажу, над 1-2 люками заглиблення 2000мм х 2000мм х 1500мм;

-          в вагоні № 65950701  з лівої сторони по ходу потягу між 3-4 люками щілина 200мм х 600мм, є витікання вантажу, над 3-4 люками заглиблення 2500мм х 2500мм х 1500мм;

-          вантаж маркований, в місцях заглиблень маркування відсутнє;

-          зважування вагонів проводилося на 130 тонних тензометричних терезах отримувача, приписаних до залізниці, з зупинкою та розчепленням  два рази, нестача виявилася при кожному переважуванні;

-          вага нетто зважування вантажу у вагоні:

№ 66234303 – 38 200кг  (брутто 61 000кг, тари з документу  22 800кг),  нестача вантажу складає 3 720кг проти даних залізничної накладної;

№ 65950701 - 38 040кг  (брутто 62 040кг, тари з документу   24 000кг),  нестача вантажу складає 5 100кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано: з боку залізниці – начальником станції, двома прийомоздавальниками, один з яких старший, з боку одержувача -  начальником вантажної служби.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть  відповідальність  за  зберігання  вантажу з моменту його прийняття і до видачі  одержувачу в межах,  визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за  незбереження  (втрату,  нестачу,  псування,  пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113  Статуту залізниць  України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника  причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної  відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130  Статуту залізниць  України право на  пред'явлення  до  залізниці  претензій  та  позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за  умови  пред'явлення  накладної,  комерційного акта і документа,  що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.  

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної  відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема  комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114  Статуту залізниць  України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення  маси  вантажу  і  природної  втрати  вантажу  під  час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 21 232,08грн. із розрахунку: 7 970кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1%) х 2 664,00 грн. (вартість 1т горішка коксового, зданого до перевезення з ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі              21 232,08грн. В іншій частині позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

Зайво сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314  Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу  України, ст.7 Закону України “Про судовий збір”, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку,  МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів” (94000, м. Стаханов Луганської області, п/р 26003130026039 в ПАТ КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186513) 21 232,08грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 257,14грн. - відшкодування витрат  по  оплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу із Державного бюджету України 66,00 грн. зайво сплаченого судового збору. Видати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття,  а у разі подання  апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                                                               Матюхін В.І.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

Повний текст рішення складено 12.01.2012р.

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18