Справа № 2-3136/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

16 листопада 2011  року     Зарічний районний суд м.Суми в складі:

                                        головуючого –судді Собини О.І.

                                        при секретарі –Біріній Ю.М.

                                        з участю представника  –ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу , визначення місця проживання дитини  та надання дозволу на виїзд за межі  України  дитини, яка не досягла 16 -річного віку, -

                                             В С Т А Н О В И В:

Позивачка  звернулась    до  суду  з вищезазначеним  позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що  з  26.06.1999  року    знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем .  Шлюб зареєстровано у  Гайсинському районному відділі реєстрації актів громадянського  стану Вінницької області    (актовий запис № 77).   Від спільного проживання  мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне сімейне життя не склалось, оскільки з різних сімейних питань між ними постійно виникають непорозуміння, у них різні погляди на життя, відмінність характерів, відповідач зловживає спиртними напоями, що негативно впливає на виховання малолітньої дитини. Вважає, що подальше збереження сім”ї неможливе, оскільки шлюбні відносини припинені з липня 2010 року, а тому   просить шлюб розірвати. Також просить визначити місце проживання їх неповнолітньої дитини разом з нею та надати дозвіл на виїзд за межі України їх малолітнього сина  у її супроводі  без супроводу  відповідача по справі .  В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог щодо розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з позивачкою . В той же час зазначив, що позивачка ніколи не зверталась до нього з проханням про надання дозволу на тимчасовій виїзд їх дитини за кордон, оскільки дитина ніколи і не виїзджала за кордон, а ,у випадку такої необхідності , він не буде заперечувати проти цього.

Суд, заслухавши сторони, представника позивача,    дослідивши  матеріали  справи  вважає,  що позовні вимоги  підлягають   частковому задоволенню  з таких підстав:

Судом  встановлено, що позивачка з 26.06.2011  року    знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.  Шлюб зареєстровано у Гайсинському  районному відділі реєстрації актів громадянського  стану Вінницької області    (актовий запис № 77)  (а.с.9).  Від спільного проживання  мають сина  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10). Рішенням Староміського районного суду м.Вінниці з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина  (а.с.13) .  Спільне сімейне життя  сторін не склалось, оскільки з різних сімейних питань між сторонами  постійно виникають непорозуміння, у них різні погляди на життя, відмінність характерів,  шлюбні відносини  між ними фактично припинені .  Строк для примирення наданий судом позитивного результату не дасть.    З урахуванням  всіх обставин суд  вважає, що  подальше спільне життя подружжя і збереження  шлюбу, суперечило б інтересам сторін  та їх неповнолітнього сина, а тому сім’ю  зберегти неможливо і  шлюб необхідно  розірвати та  визначити місце проживання неповнолітнього сина сторін разом з матір”ю .

В той же час, суд вважає, що позовні вимоги в частині  надання  дозволу  на виїзд за межі України їх малолітньому  сину  у  супроводі позивачки   без супроводу  відповідача по справі задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст.1 ЦПК України суд  захищає порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, інтереси держави . Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд вважає, що позивачка не надала суду переконливих доказів на підтвердження того , що відповідачем порушені будь-які її права або права неповнолітнього сина на тимчасовий виїзд його за межі України, оскільки відповідач в судовому засіданні пояснив,  що будь-яких перешкод у виїзді сина за кордон він не чинив і не має наміру чинити і питання щодо такого виїзду ніколи не ставилось. Проти таких пояснень відповідача не заперечує і сама позивачка.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що позовні вимоги позивачки в цій частині задоволенню не підлягають за їх безпідставністю.  

 Керуючись  ст.ст.104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 88, 197, 208, 212, 213 ЦПК України  , суд , -           

                                      В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги  ОСОБА_2 задовільнити частково.

Розірвати шлюбу укладений  між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Гайсинським районним відділом РАГС Вінницької області 26.06.1999 року ( актовий запис № 77).

Визначити місце проживання неповнолітньго сина сторін ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір”ю ОСОБА_2 .

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

 Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.   Особи,  які  брали  участь  у  справі, але не були присутні у  судовому  засіданні  під  час  проголошення  судового  рішення, можуть  подати  апеляційну  скаргу  протягом  10  днів  з  дня  отримання  копії  цього  рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                         СОБИНА О.І.