справа №2-а-6508-2011 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е  М     У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2011 року о 08 годині 30 хвилин суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Токар Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та встановлення нового розміру державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,  -  

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення, нарахування і виплаті їй сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов’язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»; зобов’язати відповідача з 01.01.2010 року виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»та в подальшому виплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років; стягнути сплачені судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала на те, що  відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», вона перебуває на обліку у відповідача, оскільки у неї ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син –ОСОБА_2. Як органом, що призначає та здійснює виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, була призначена їй допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку вона продовжує отримувати у розмірах, що є значно меншими, ніж передбачено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», вважає, що дії відповідача є такими, що не відповідають вимогам зазначеного Закону, порушують її конституційні права на гарантовані державою матеріальну підтримку материнства і соціальний захист.

Ухвалою суду зазначений адміністративний позов в частині вимог за період з 01 січня 2010 року по 03 квітня 2011 року включно залишено без розгляду, в іншій частині - відкрито скорочене провадження.   

Відповідно до ч.5 ст.183-2 КАС України, справа була розглянута у порядку скороченого провадження  без надходження до суду, у передбачений законом строк, заперечень відповідача.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку з наступним.

Встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, врегульовані Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»№2811-XII від 21 листопада 1992 року, з послідуючими змінами і доповненнями, позивачка є отримувачем державної допомоги у зв’язку з народженням дитини.  

Позивач ОСОБА_1 з січня 2010 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Красногвардійського району м. Дніпропетровська, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 року у неї народився син –ОСОБА_2.

В період часу з січня 2010 року їй нараховувалась та виплатилась відповідачем допомога по догляду за дитиною в розмірі 2470 грн. 00 коп.

Суд вважає, що нарахування та виплата відповідачем зазначених сум допомоги відповідає нормам чинного законодавства України.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», у 2010 році розмір соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.22 Постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2010 року –100 % прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.

Таким чином, у 2010 році позивачу призначено та виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, які передбачені чинним законодавством.

Вирішення питання про відповідність Конституції України частини 2 статті 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»та п.22 Постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», належить виключно Конституційному суду України, що прямо передбачено статтею 147 Конституції України.

Конституційний суд України не визнавав такими, що не відповідають Конституції України частина 2 статті 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»та п.22 Постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми».

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для  відмови у задоволенні позовних вимог.  

Що стосується вимог позивача, щодо стягнення на її користь коштів, затрачених нею на правову допомогу  в розмірі 400 грн., то вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 90 КАС України –витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України, судові витрати віднести на рахунок державного бюджету.   

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 158, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та встановлення нового розміру державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку –відмовити  

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права,  свободи,  інтереси та обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання стороною копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку,  є остаточною.

Суддя                                                                                      Н.В. Токар