ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 березня 2008 р.

№ 3/79

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Глос О.І.,

суддів:

Бакуліної С.В., Кривди Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

АТ "Укрінбанк" в особі Рівненської філії

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р.

у справі

№3/79

господарського суду

Рівненської області

за позовом

АТ "Укрінбанк" в особі Рівненської філії

до	ТОВ сільськогосподарського підприємства "Нива"

про	відшкодування збитків у сумі 42 451,53 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Фролов В.В.

від відповідача:

не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.10.2007 р. у справі №3/79 (суддя Мамченко Ю.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р. (судді: Орищин Г.В., Краєвська М.В., Галушко Н.А.), АТ "Укрінбанк" в особі Рівненської філії АТ "Укрінбанк" у задоволенні позову до ТОВ сільськогосподарського підприємства "Нива" про відшкодування збитків у сумі 42 451,53 грн. відмовлено.

У касаційній скарзі АТ "Укрінбанк" в особі Рівненської філії просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р., рішення господарського суду Рівненської області від 19.10.2007 р. у справі №3/79 та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 15, 20, ч. 1 ст. 1166  Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, ст. 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Розпорядженням в.о. Голови судової палати Овечкіна В.Е. від 19.03.2008 р. №02-12.2/93 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого —судді Глос О.І., суддів: Бакуліної С.В., Кривди Д.С.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

25.09.2003 р. між АТ "Укрінбанк" та ДП "Агропродукт" укладено кредитну угоду №1412, за умовами якої ДП "Агропродукт" взяло на себе зобов'язання перед позивачем з погашення боргу по відкритій кредитній лінії з лімітом заборгованості у 100 000,00 грн.

03.12.2003 р. між АТ "Укрінбанк" та ТзОВ "Агат" укладено договір застави №1412/4, згідно з яким у забезпечення вимог кредитної угоди №1412 ТзОВ "Агат" надало позивачу в заставу належне йому майно, визначене в п. 1.1 даного договору застави, а саме: трактор К-701 (реєстраційний номер 5358РД, номер машини 9108518, номер двигуна 09388), який належить ТОВ "Агат" на підставі свідоцтва про реєстрацію машини, виданого 03.12.2003 р. Млинівською районною інспекцією держтехнагляду за серією АА №241972, заставною вартістю 75 000,00 грн.

У подальшому ТзОВ "Агат" за згодою позивача було здійснено наступну заставу майна, заставленого за договором застави від 03.12.2003 р. №1412/4.

Відповідно до умов нотаріально посвідченого договору застави транспортних засобів від 04.02.2005 р. (зареєстрованого у реєстрі за №119), укладеного між ТзОВ "Агат" та ТОВ СП "Нива", ТзОВ "Агат" виступило майновим поручителем за зобов'язаннями покупця (ДП "Агропродукт") за договором поставки  від 03.02.2005 р. №34/02 на умовах товарного кредиту цукру-піску на суму 60 000,00 грн., та передало у заставу рухоме майно —трактор К-701, 1993 р.в., номер машини 9108518, номер двигуна 09388, реєстраційний номер 5358 РД, що належить ТзОВ "Агат" на праві власності, договірною вартістю 75 000,00 грн. На час підписання договору заставне майно перебувало у володінні і користуванні заставодавця (ТзОВ «Агат»).

08.02.2005 р. до Державного реєстру застав рухомого майна  обтяжувачем —ТОВ СП "Нива" внесено запис №1662710 про заставу рухомого майна боржника —ТзОВ "Агат" трактора К-701, 1993 р.в., реєстраційний номер 5358 РД.

08.09.2005 р. до Державного реєстру застав рухомого майна обтяжувачем —АТ "Укрінбанк" Рівненська філія внесено запис №2367462 про заставу рухомого майна боржника - ТзОВ "Агат" трактора К-701, 1993 р.в., реєстраційний номер 5358 РД.

Приватний нотаріус Маслюк В.О., на підставі звернення ТОВ СП "Нива" та ст. 87 Закону України "Про нотаріат" вчинив 05.04.2006 р. виконавчий напис за №811, яким запропоновано стягнути в безспірному порядку з ТзОВ "Агат" на користь ТзОВ СП "Нива" 72 350,00 грн. заборгованості по розрахунках за договором від 03.02.2005 р. №34/02 про поставку товару на умовах товарного кредиту. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №811.

18.04.2006 р. згідно з актом приймання-передачі транспортних засобів ТзОВ "Агат" у рахунок погашення заборгованості за договором поставки від 03.02.2005 р. №34/02 та на підставі договору застави транспортних засобів від 04.02.2005 р., зареєстрованого у реєстрі за №119, добровільно виконуючи рішення державного виконавця Державної виконавчої служби у Млинівському районі, передало ТОВ СП "Нива" трактор К-701, 1993 р.в., номер машини 9108518,  номер двигуна 09388, реєстраційний номер 5358 РД, що належав ТзОВ "Агат" на праві власності. Акт підписано керівниками ТзОВ "Агат" та ТОВ СП "Нива", скріплено відбитками їх печаток.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.03.2006 р. у справі №19/14 за позовом АТ "Укрінбанк" в особі Рівненської філії АТ "Укрінбанк" до ТОВ "Агат" частково задоволено позов АТ "Укрінбанк": звернено стягнення на заставлене майно, що належить ТОВ "Агат", а саме: трактор К-701, 1993 р.в., номер машини 9108518, номер двигуна 09388, реєстраційний номер 5358 РД.

03.04.2006 р. господарським судом Рівненської області виданий наказ про примусове виконання рішення від 06.03.2006 р. у справі №19/14, наказ дійсний для пред'явлення до державної виконавчої служби до 04.04.2009 р.

Постановою Державної виконавчої служби у Млинівському районі від 19.05.2006 р. на підставі п. 1, 6 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повернуто стягувачеві, оскільки трактор марки К-701, 1993 р.в. було передано на підставі акта прийому-передачі від 18.04.2006 р. товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №11/01 від 19.09.2007 р. визнано недійсним акт прийому-передачі майна від 18.04.2006 р., підписаний ТзОВ СП "Нива" та ТзОВ "Агат", оскільки на момент його підписання були відсутні підстави для передачі спірного майна у зв'язку зі зміною боржника в зобов'язанні.

З огляду на викладене, вважаючи, що внаслідок протиправних дій відповідача по заволодінню предметом застави (трактор) позивачу заподіяно майнову шкоду в сумі 42 451,53 грн. (що становить суму боргу за невиконаним наказом господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 р. у справі №19/14), позивач звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ сільськогосподарського підприємства "Нива" про відшкодування збитків у сумі 42 451,53 грн. та усіх судових витрат у даній справі на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, позивачем не доведено складу правопорушення, в т.ч. наявності шкоди, оскільки право позивача на звернення стягнення на заставлене майно (спірний трактор) встановлено рішенням господарського суду Рівненської області від 06.03.2006 р. у справі №19/14, яким задоволено позов АТ "Укрінбанк" про звернення стягнення на заставлене майно (трактор) та видано наказ про примусове виконання рішення, дійсний для пред'явлення до Державної виконавчої служби до 04.04.2009 р.; по-друге, повернення постановою Державної виконавчої служби у Млинівському районі від 19.05.2006 р. наказу господарського суду у справі №19/14 стягувачу не позбавляє позивача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконавчої служби (ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження").

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Предметом позову у даній справі є відшкодування збитків у розмірі 42 451,53 грн. (що згідно з рішенням господарського суду Рівненської області від 06.03.2006 р. у справі №19/14 становить суму заборгованості 41 914,39 грн., держмита в сумі 419,14 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. —а.с. 13) на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України, які, на думку позивача, спричинені протиправними діями відповідача по заволодінню спірним майном —трактором, (внаслідок яких Державна виконавча служби в Млинівському районі постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.05.2006 р. повернула позивачу без виконання наказ господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 р. у справі №19/14 на підставі п. 1, 6 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження"

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і вини особи, яка заподіяла шкоду.

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

З огляду на викладене, цілком правомірними є висновки господарських судів попередніх інстанцій про недоведення позивачем факту заподіяння відповідачем шкоди внаслідок повернення Державною виконавчою службою наказу господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 р. у справі №19/14 про звернення стягнення на заставлене майно (трактор) без виконання, оскільки: по-перше, наказ господарського суду Рівненської області від 03.04.2006 р. у справі №19/14 було повернуто без виконання на підставі п. 1, 6 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з передачею трактора товариством з обмеженою відповідальністю "Агат" (яке добровільно виконувало рішення державного виконавця Державної виконавчої служби у Млинівському районі) відповідачу на підставі акта приймання-передачі від 18.04.2006 р. (а.с. 15); по-друге, постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №11/01 від 19.09.2007 р. визнано недійсним вищезазначений акт приймання-передачі майна від 18.04.2006 р.; по-третє, відповідно до ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" повернення постановою Державної виконавчої служби у Млинівському районі від 19.05.2006 р. виконавчого документа (наказу від 03.04.2006 р. у справі №19/14) позивачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконавчої служби; по-четверте, матеріали справи не містять доказів повторного звернення позивача до органів Державної виконавчої служби після визнання акта приймання-передачі трактора від 18.04.2006 р. недійсним постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №11/01 від 19.09.2007 р.

Посилання скаржника на неправомірні висновки апеляційної інстанції про те, що на момент звернення стягнення на заставлене майно позивачем таке обтяження не було зареєстроване в Державному реєстрі застав рухомого майна не можуть бути підставою для скасування постанови господарського суду апеляційної інстанції, оскільки вказані висновки апеляційного господарського суду не призвели до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права.  

З огляду на викладене, підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р. у справі №3/79 не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу АТ "Укрінбанк" в особі Рівненської філії на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р. у справі №3/79 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2007 р. у справі №3/79 —без змін.

Головуючий                                                                                           О.Глос

Судді                                                                                                        С.Бакуліна

                                                                                                                 Д.Кривда