2-1865-11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2011 року Дзержинський міський суд Донецької області  у складі:

судді -                              Нємиш Н.В.

при секретарі –                    Андрієвій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на ?  частину квартири, -

ВСТАНОВИВ:

           21.09.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на ?  частину квартири. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 27.07.1991 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 19.06.1997 року позивач разом з чоловіком придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Власником квартири в договорі купівлі –продажу вказали  ОСОБА_5 19.10.2010 року шлюб було розірвано. Спільно нажите майно не ділили. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Спадкоємцями є діти позивача ОСОБА_4, ОСОБА_7 та батьки померлого –ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Відповідачи у встановлений строк подали заяву до нотаріальної контори про прийняття спадку.  Позивачка вважає, що має право на ? частини будинку, оскільки воно є спільно нажитим з ОСОБА_5, однак відповідачи відмовляються визнавати за позивачем таке право.

           Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.

           Відповідачі до суду не з’явились, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.          

           Вислухавши пояснення позивача, вивчив матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

            Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_5 за час шлюбу з позивачем (а.с.6-9).  Шлюб між ОСОБА_5 та позивачем було розірвано. Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10). Згідно заповіту, спадкоємицею на все майно померлого є ОСОБА_2  

           За ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

            За ст. 68 СК , розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

           Відповідно до вимог п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя " від 21 грудня 2007 року № 11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (стаття 60,69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь - які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати(виключені із обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема можуть бути: квартира, жилі й садові будинки, земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби, грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі, грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилась внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

          Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягаю задоволенню у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 10,60,214 ЦПК, ст.ст. 62, 70, 74 , 376, 391 України, п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя " від 21 грудня 2007 року № 11 суд,-

ВИРІШИВ:

           Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на ?  частину квартири - задовольнити.

           Визнати за ОСОБА_1 право власності на ?? квартири за адресою: АДРЕСА_1.

           Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

        Суддя: