Справа № 214/10282/24

1-кп/214/117/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року                                                                м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,-

за участю:

секретаря                         ОСОБА_2 ,

прокурора                         ОСОБА_3 ,

захисника                         ОСОБА_4 ,

обвинуваченого                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024041730001288 від 30.08.2024, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1, 3 ст. 357 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1, 3 ст. 357 КК України.

До суду прокурор надав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на 60 днів. В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, у разі засудження за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі; раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв`язків на території України. Зазначені факти свідчать, що ОСОБА_6 може безперешкодно змінити місце свого проживання та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити його т.я. протягом останніх років це єдиний спосіб його заробітку для існування, а також з метою ухилення від кримінального покарання незаконно впливати на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 , кожен окремо, не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора в повному обсязі, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Розглядаючи питання про запобіжний захід, який був обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Також, суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою є виправданим, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні. Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду оскільки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, тобто не має законних, належних та достатніх засобів для існування; обвинувачений раніше неодноразово судимий, останній раз 14.12.2021 Саксаганським р/с м. Кривого Рогу за ч. 3 ст. 185 КК України та 02.08.2024 звільнився з Дніпропетровського ВК №89 по строку відбуття покарання. Однак на шлях виправлення не став та знову почав вчиняти кримінальні правопорушення. В разі доведення вини обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні даних кримінальних правопорушень, йому загрожує міра покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, і тому, побоюючись покарання, обвинувачений може переховуватись від суду, тим самим перешкоджати об`єктивному розслідуванню та встановленню істини у кримінальному провадженні, виконанню процесуальних рішень, з метою уникнення відповідальності.

Обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, так як він знайомий зі свідками особисто, та підтримує з ними дружні стосунки та наявна ймовірна вірогідність, що ОСОБА_5 може впливати на свідків з метою примушування до зміни показів у суді в разі обрання йому запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою. Також обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме ОСОБА_5 раніше вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Будучи засудженим останній раз 14.12.2021 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу, ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисні злочини проти власності та інші кримінальні правопорушення.

Тим самим ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні, зокрема, тяжких кримінальних правопорушень. Зазначене свідчить про стійку антисоціальну направленість поведінки обвинуваченого, небажання ставати на шлях виправлення та безсумнівно доводять ризик можливого вчинення інших кримінальних правопорушень в майбутньому. У зв`язку з цим подальше перебування ОСОБА_5 на волі сприятиме продовженню злочинної діяльності останнього.

З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, на думку суду, маються всі підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 – 178, 183, 184, 197 331, 350, 372 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10.07.2025 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченому який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали..

Суддя                                                         ОСОБА_1