У Х В А Л А

12 січня 2012 року                                                            м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі

суддів: Хилевича С.В.,Гордійчук С.О., Шеремет А.М.

секретар судового засідання Шарапа О.В.

за участю представників: ОСОБА_1 –адвоката ОСОБА_2; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 –адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на ухвалу судді Рівненського міського суду від 2 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_6, Рівненського міського БТІ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,: Друга Рівненська міська державна нотаріальна контора; про визнання права власності на частку в спадковому майні та проведення державної реєстрації,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Рівненського міського суду від 2 листопада 2011 року у відкритті провадження в зазначеній справі відмовлено.

Не погодившись з законністю та обґрунтованістю ухвали, позивач подала апеляційну скаргу, де покликалась на порушення норм процесуального права.

На її обґрунтування зазначала, що при винесенні оскаржуваної  ухвали суддя не врахував те, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення місцевого суду у справі  № 22-1997/10 та відмовлено у позові в зв’язку з тим, що вона не надала суду доказів щодо відмови нотаріуса в оформленні їй права на спадщину.

Однак в матеріалах даної справи є повідомлення Другої Рівненської державної нотаріальної контори від 25.10.2011 року, в якому вказано, що відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Вважала, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а на підставі копій з органу реєстрації прав на нерухомість  свідоцтво про право на спадщину не видається,  тому змушена була звернутися до суду з позовом.

З цих міркувань просила скасувати ухвалу судді Рівненського міського суду від 2 листопада 2011 року та направити справу на новий судовий розгляд.

         У судовому засіданні представник ОСОБА_1, підтримавши апеляційну скаргу, надав пояснення в межах їх доводів.

         Представник ОСОБА_3 і ОСОБА_4, заперечуючи проти задоволення скарги, посилався на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

         Інші особи, які беруть участь у справі, бувши повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились.

         Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Справа №22-84-12                                                                                                                                    Головуючий у 1 інстанції:Кучина Н.Г.

                                                                                                                                                                     Суддя-доповідач: Хилевич С.В.

         Відмовляючи позивачу у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України,  суддя місцевого суду виходив з існування рішення Апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2010 року, яке набрало законної сили та було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2011 року.

          Зазначеним рішенням апеляційного суду вже встановлено права і обов’язки  у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 29 жовтня 2010 року  задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, виділ частки в натурі у спадщині та стягнення грошової компенсації вартості у спадковому майні.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2010 року, залишеним касаційним судом 16 вересня 2011 року без змін, рішення  місцевого суду скасовано та в задоволенні позову ОСОБА_1  відмовлено.

            31 жовтня 2011 року  ОСОБА_1  вдруге звернулася до суду з позовом до тих самих осіб, які брали участь у попередній справі, за змістом якого вбачається, що вона повторно вимагає визнати за нею право власності  на спадкове майно, спір про яке вже вирішений судом, за тих самих предмета позову і правової підстави.  

          У засіданні апеляційного суду представник позивача представив повідомлення Другої Рівненської державної нотаріальної контори, де вказано про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак колегія суддів не вважає цей лист зміною правової підстави для пред’явлення нового позову - як на цьому наполягав представник позивача, оскільки, за його ж доводами, наявність повідомлення нотаріальної контори є лише новою обставиною в правовідносинах між сторонами.          

Тому вбачається, що суддя обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі на підставі п.2 ч.2 ст. 122 ЦПК України.

Ураховуючи те, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків судді, тому підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Рівненського міського суду від 2 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Судді