Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
секретар судового засідання : Шарапа О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 на рішення Дубровицького районного суду від 05 вересня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Миляцької сільської ради Дубровицького району, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубровицького районного суду від 05 вересня 2011 року позов ОСОБА_1 до Миляцької сільської ради Дубровицького району, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 202,19 грн., із ОСОБА_3 - у розмірі 210,69 грн. в дохід держави.
В поданій на рішення апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_4 вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що з позовом ОСОБА_3 не зверталась, зустрічного позову не подавала, а тому в суду не було підстав для задоволення вимог наведених в запереченні на позов.
Крім того, ОСОБА_3 на протязі шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом не зверталась, позов про надання додаткового строку для прийняття спадщини до суду не пред’являла, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину.
Також, суд не врахував, що Закон України ‘’Про судовий збір’’набрав чинності 01 листопада 2011 року, а позов було заявлено в лютому 2011 року, а тому положення вказаного закону не можуть бути застосовані.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким позов задовольнити в повному обсязі.
_________________________________________________________________________
Справа № 22-30/2012 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Гордійчук І.О.
Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Оскільки рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з позовом про визнання права власності на спадкове майно, а саме на жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 В позовній заяві посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_6, за яким згідно погосподарської книги рахувався вказаний жилий будинок. Після його смерті ОСОБА_7 стала власником будинку, так як постійно проживала разом з ним на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_7 Відповідно до заповіту посвідченого 07.05.2007 року остання на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не знаходилося, і взагалі всього того, на що вона за законом матиме право, що буде належати її на момент смерті заповіла позивачу.
На підтвердження факту належності спадкодавцю ОСОБА_7 вищевказаного майна позивач надав довідку Миляцької сільської ради № 540 від 19.04.2010 року, відповідно до якої житловий будинок з надвірними будівлями рахується за ОСОБА_6, на підставі виписки з погосподарської книги № 7, особовий рахунок НОМЕР_1.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Як встановлено судом та підтверджується поясненнями позивача, за життя спадкодавцем ОСОБА_7 не було оформлено у передбаченому законом порядку документи, що підтверджують право власності останньої на вказаний будинок, а тому зазначене майно не може бути предметом спадкування.
Таким чином, суд першої інстанції визнав за позивачем право власності на вищевказане нерухоме майно в порядку спадкування за законом без встановлення належності спадкового майна спадкодавцю чи іншій особі.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи ухвалою Дубровицького районного суду від 31 травня 2011 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3
Відповідно до ч.1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Тобто, ініціатива щодо заміна неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання.
В порушення зазначеної норми, суд першої інстанції залучив ОСОБА_3 з власної ініціативи, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 у суд з позовною заявою, оформленою відповідно до вимог ст.ст. 118, 119 ЦПК України, про визнання за нею права власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 не зверталася.
За таких обставин, визнавши за ОСОБА_3 право власності на Ѕ вказаного житлового будинку суд вийшов за межі позовних вимог.
Крім того, оскільки крім позивача, є ще спадкоємець –ОСОБА_3, територіальна громада в особі Миляцької сільської ради є неналежним відповідачем. І, виходячи з правил ч. 1 ст. 33 ЦПК України, за відсутності клопотання позивача про заміну первісного відповідача або залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, позов не підлягає задоволенню як заявлений до неналежного відповідача.
Оскільки рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 11,33, 307, 309, 316 ЦПК України, ст. 1218 ЦК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Дубровицького районного суду від 05 вересня 2011 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Миляцької сільської ради Дубровицького району, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :