ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"26" березня 2008 р. | Справа № 12/6-130 |
11 год. 00 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання
Розглянув справу
за позовом: Тернопільського обласного державно-комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль
до відповідача: Бережанської міської ради, пл. Ринок,1, м. Бережани
про: визнання нечинним п. 3 рішення №284 від 10.11.2006р., п. 2 рішення №391 від 13.02.2007р. Бережанської міської ради "Про погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення обласним комунальним підприємством "Тернопільтеплокомуненерго".
За участю представників сторін:
позивача: Їжак Н.П. –юрисконсульт, доручення №160/01 від 05.02.2008р.
відповідача: Погоратор І.В. - начальник юридичного відділу, доручення №553 від 22.02.2007р.
Суть справи:
Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", м. Тернопіль, надалі позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Бережанської міської ради, м. Бережани, надалі відповідач, про визнання нечинним п. 3 рішення №284 від 10.11.2006р., п. 2 рішення №391 від 13.02.2007р. Бережанської міської ради "Про погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення обласним комунальним підприємством "Тернопільтеплокомуненерго".
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що органом місцевого самоврядування не своєчасно довена інформація про прийняте рішення до відома споживачів, чим порушено Закони України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Постанови КМУ від 03.10.2006р. №1376, що привело до фінансових втрат.
В підтвердження викладеного додає рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради від 10.11.2006р. №284 "Про погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води обласного комунального підприємства "Тернопільтеплогкомуненерго" та від 13.02.2007р. №391, розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 01 серпня 2003 року №348, протокол засідання робочої групи щодо узгодження нових тарифів на послуги теплопостачання від 02 листопада 2006 року №1, витяг із видання Бережанської міської ради від 22.02.2007р. №2(28) та інші матеріали.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає. У поданому запереченні проти позову від 05.02.2008р. №314 зазначає, що затвердження тарифів і прийняття відповідного рішення покладається на Тернопільську обласну раду, позивачем при поданні позову не доведено, які саме дії міської ради суперечать нормам чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.
Експертним висновком №05/8-675 від 27.09.2006р. Головного управління економіки Тернопільської районної державної адміністрації проект тарифів на послуги з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, які надає обласне комунальне підприємство «Тернопільтеплокомуненерго»визначений економічно обґрунтованим.
Протоколом засідання робочої групи щодо узгодження нових тарифів на послуги теплопостачання від 02.11.2006р. №1 вирішено рекомендувати міським, селищним головам погодити тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та на послуги централізованого опалення і постачання гарячої води обласного комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго»з початку опалювального сезону 2006-2007 років.
10 листопада 2006 року виконавчим комітетом Бережанської міської ради було прийнято рішення №284 «Про погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води обласного комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго», яким погоджено тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»згідно з додатком №1 та загальні положення до тарифів на виробництво, транспортування теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»згідно з додатком №2.
Рішення набуває чинності з 10 листопада 2006 року та доводиться до відома споживачів шляхом оприлюднення.
13 лютого 2007 року виконавчим комітетом Бережанської міської ради було прийнято рішення №391 «Про погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води обласного комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго», яким погоджено тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»згідно з додатком №1 та загальні положення до тарифів на виробництво, транспортування теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»згідно з додатком №2.
Рішення набирає чинності 13 лютого 2007 року
Як вбачається із тексту рішень №284 від 10.11.2006р. та №391 від 13.02.2007р. останні приймалися у зв’язку з встановленням постановою КМУ від 29.04.2006р. №605 граничного рівня на газ 1 липня 2006 року, на підставі розрахунків з урахування експертного висновку головного управління економіки Тернопільської обласної державної адміністрації від 27.09.2006р. №05/8-675 та керуючись підпунктом 2 пункту «а»статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про теплопостачання»та «Про житлово-комунальні послуги».
Пункт 3 рішення від 10.11.2006р. №284 та пункт 2 рішення від 13.02.2007р. №391 Бережанської міської ради просить визнати нечинними позивач в судовому порядку.
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що прийняті виконавчим комітетом рішення від 10.11.2006р. №284 та від 13.02.2007р. №391 стосувалися споживачів як фізичних так і юридичних осіб, а саме бюджетних і госпрозрахункових підприємств. Однак, тарифи введенні в дію шляхом оприлюднення 23.11.2006р. і 13.02.2007р. Тому, підприємство надавало з початку опалювального сезону свої послуги споживачам фізичним особам по тарифу 2003 року і до моменту оприлюднення тарифів, а для юридичних осіб згідно моменту погодження тарифів шляхом підписання додаткових угод до Типових договорів про надання послуг теплопостачання по новому погодженому тарифу.
Однак, за твердженням позивача Бережанська міська рада всупереч нормам законодавства не своєчасно довела інформацію про прийняте рішення до відома споживачів, допустила порушення Постанови КМУ від 03.10.2006р. №1376, ст.ст. 9, 10 Закону України «Про інформацію», ст. 34 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», що привело до великих фінансових втрат. Тому позивач вважає, що Бережанська міська рада, як орган місцевого самоврядування повинна була погодженні ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, а саме в розрізі економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво повинна була довести до споживачів, а саме фізичних осіб цю інформацію шляхом оприлюднення з початку опалювального сезону 2006-2007 років, а не з 23.02.2007р.
Згідно підпункту 2 пункту «а»статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на яку посилається позивач, а також згідно положенням якої прийнято оспорювань рішення, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавства, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про інформацію»право та інформацію забезпечується, зокрема обов’язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення.
Стаття 34 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в України» передбачає, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи відповідно до статті 9 Закону України "Про інформацію" мають право на оперативне одержання через друковані засоби масової інформації публічно поширюваної інформації про діяльність державних органів і організацій, об'єднань громадян та їх посадових осіб, а також інших відомостей, необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Згідно пункту 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізніший строк введення цих рішень у дію.
Як вбачається із змісту позовних вимог позивачем ставиться питання про визнання нечинним пункту 3 рішення Бережанської міської ради від 10.11.2006р. №284 та пункту 2 рішення від 13.02.2007р. №391, які стосуються процедури виконання прийнятого органом місцевого самоврядування рішення, а не оскарження рішення з підстав невідповідності нормам законодавства чи прийняття його з перевищенням покладених на відповідний орган повноважень, а тому суд досліджує його правомірність на момент прийняття, а не подальшого виконання.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Однак, при дослідженні оспорюваних рішень суд прийшов до висновку, що пункт 3 рішення від 10.11.2006р. №284 і пункт 2 рішення Бережанської міської ради від 13.02.2007р. №391, які стосуються виконання рішення не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, прийнятий у відповідності до норм законодавства, які передбачають набрання чинності рішення з дня їх офіційного оприлюднення, та обставина як несвоєчасне опублікування рішення органу місцевого самоврядування не може слугувати для суду правовою підставою для визнання окремого положення рішення нечинним. Доказів, які б підтверджували інше позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не подано.
Позивач вправі звернутися до посадової особи органу місцевого самоврядування, на яку покладені обов’язки щодо своєчасного пред’явлення рішення до виконання з відповідними вимогами.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго»щодо визнання нечинним пункту 3 рішення від 10.11.2006р. №284 і пункту 2 рішення Бережанської міської ради від 13.02.2007р. №391 «Про погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води обласного комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго»слід відмовити.
Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У відповідності із ст. 94 КАС України судовий збір позивачу не відшкодовується.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69–71, 86, 94, 158, 160-163 КАС України, господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „___” __________ 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя