ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"15" квітня 2008 р. | справа № 5020-7/099 |
За позовом: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Магазин № 55”
(99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 29)
третя особа, Комунальне Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3
яка не заявляє (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
самостійних вимог
на предмет спору,
на стороні позивача:
про зобов'язання відповідача повернути орендоване за Договором оренди № 193-06 нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху житлової трьохповерхової будівлі, загальною площею 264,80м2, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 29, передавши ці приміщення по Акту прийому-передачі позивачу,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача: - Михайлова О.Є., головний спеціаліст відділу правового забезпечення та аналізу використання комунальної власності, довіреність № 1310 від 08.04.2008;
від відповідача: - Лебедєв О.В., представник, довіреність № 1310 від 06.09.2007;
від третіх осіб: - не з'явився (КРЕП № 3),
Суть спору:
18.03.2008 (вх.№669) Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Закритого акціонерного товариства „Магазин № 55” (далі - Відповідач) про зобов'язання відповідача повернути орендоване за Договором оренди № 193-06 нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху житлової трьохповерхової будівлі, загальною площею 264,80м2, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 29, передавши ці приміщення по Акту прийому-передачі позивачу, з посиланням на статтю 526 Цивільного кодексу України, статті 1, 2, 26, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Позивач обґрунтував позовні вимоги припиненням договору оренди у зв’язку з закінченням строку, на який він укладався, та невиконанням відповідачем вимог частини першої статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, пункту 4.12 договору щодо своєчасного повернення об’єкту оренди. На підставі зазначеного позивач вважає правомірним вимагати від відповідача усунення перешкод в здійсненні користування та розпорядженні своїм майном.
Ухвалою від 21.03.2008 порушено провадження по справі, в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Балансоутримувача –Комунальне Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3 (далі –КРЕП № 3) (арк.с.1-2).
Третя особа (КРЕП № 3) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечила, вимоги ухвали суду від 21.03.2008 не виконала, витребуваних документів не надала, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно (арк.с.16).
Відповідач в відзиві на позов (вх.№5946) позовні вимоги не визнав повністю по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 15.01.2008 по справі № 20-7/426 за позовом ЗАТ „Магазин № 55” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання терміну дії договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, № 193-06 поновленим на строк, встановлений договорами оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, № 210-01 від 10.07.2001 та № 193-06 від 21.07.2006; та внесення змін до пункту 7.1 Договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, № 193-06 від 21.07.2006, виклавши його у наступній редакції: „Цей договір діє з моменту його підписання до 10.07.2012”, позовні вимоги задоволені повністю, визнано термін дії договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, № 193-06 від 21.07.2006, укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та ЗАТ „Магазин № 55” поновленим в межах строку, встановленого договорами оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, № 210-01 від 10.07.2001 та № 193-06 від 21.07.2006; зобов’язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради в строк до 04.02.2008 внести зміни до пункту 7.1 Договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 29, № 193-06 від 21.07.2006, укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та ЗАТ „Магазин № 55” шляхом викладення пункту 7.1 Договору № 193-03 від 21.07.2006 в наступній редакції: „Цей договір діє з моменту його підписання до 10.07.2012”; у випадку невиконання Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради пункту 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від 15.01.2008 по справі № 20-7/426 вважати пункт 7.1 Договору № 193-06 від 21.07.2006 діючим в редакції позивача згідно Додаткової угоди від 05.12.2007, а саме: „Цей договір діє з моменту його підписання до 10.07.2012”; постановлено стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на користь Закритого акціонерного товариства „Магазин № 55” державне мито в сумі 42,50 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.; Фондом комунального майна не були внесені зміни до зазначеного договору, додаткова угода підписана ним не була, ці зміни діють в редакції ЗАТ „Магазин № 55”, тобто строк дії договору оренди встановлений до 10.07.2012; просить в задоволенні позову відмовити, з посиланням на (арк.с.20-22).
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника третьої особи не перешкоджає розгляду спору по суті, так як матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -
ВСТАНОВИВ:
21.07.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та ЗАТ „Магазин № 55” (Орендар) укладено договір №193-06 (далі - Договір) оренди нерухомого майна –вбудованих нежилих приміщень цокольного поверху жилої трьохповерхової будівлі, загальною площею 264,80 м2, за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 29, що знаходиться на балансі КРЕП №3 (далі –Об’єкт оренди) для розміщення магазину продовольчих товарів з підакцизною групою (арк.с. 7-10).
Згідно пунктів 2.1-2.6 Договору, власником Орендованого майна залишається Севастопольська міська Рада, а Орендар користується ним протягом строку оренди; Прийом-передача об’єкту в оренду здійснюється комісією, що складається з представників Орендодавця та Орендаря; Повернення Орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення Договору; Майно має бути повернено у справному стані, не гірше, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням фізичного зносу; Прийом-передача об’єкту оренди після закінчення дії договору оренди здійснюється комісією, що складається з представників Орендодавця та Орендаря; Вартість майна, що повертається Орендарем Орендодавцю, визначається на підставі Акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення договору оренди, звіреного з Актом прийому-передачі майна в оренду; Передача майна Орендарем та приймання його Орендодавцем засвідчується Актом прийому-передачі, який підписується представниками сторін; Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі об’єкту оренди.
Відповідно до пункту 4.12 Договору Орендар зобов'язується повернути орендоване майно при припиненні дії цього Договору в належному стані з урахуванням зносу.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по договору оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
Згідно пункту 7.1 Договору, він діє з моменту підписання до 10.07.2007.
Факт передачі позивачем відповідачу об’єкту оренди за Договором, підтверджується актом прийому-передачі від 21.07.2006, складеним і підписаним у встановленому законом порядку (арк.с.9).
13.07.2007 (вих.№2276) Позивач направив відповідачу лист, в якому повідомив Орендаря про припинення 10.07.2007 дії Договору у зв’язку з закінченням строку, на який він укладався, з проханням передати орендоване майно за актом прийому-передачі в строк, встановлений Договором, про що надані докази (арк.с.11, 11-зворотній бік).
15.01.2008 рішенням господарського суду міста Севастополя по справі № 20-7/426 за позовом ЗАТ „Магазин № 55” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання терміну дії договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, № 193-06 поновленим на строк, встановлений договорами оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, № 210-01 від 10.07.2001 та № 193-06 від 21.07.2006; та внесення змін до пункту 7.1 Договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, № 193-06 від 21.07.2006, виклавши його у наступній редакції: „Цей договір діє з моменту його підписання до 10.07.2012”, позовні вимоги задоволені повністю, визнано термін дії договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, № 193-06 від 21.07.2006, укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та ЗАТ „Магазин № 55” поновленим в межах строку, встановленого договорами оренди нежитлового комунального майна, розташованого в м. Севастополі по вул. Суворова, 29, № 210-01 від 10.07.2001 та № 193-06 від 21.07.2006; зобов’язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради в строк до 04.02.2008 внести зміни до пункту 7.1 Договору оренди нежитлового комунального майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 29, № 193-06 від 21.07.2006, укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та ЗАТ „Магазин № 55” шляхом викладення пункту 7.1 Договору № 193-03 від 21.07.2006 в наступній редакції: „Цей договір діє з моменту його підписання до 10.07.2012”; у випадку невиконання Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради пункту 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від 15.01.2008 по справі № 20-7/426 вважати пункт 7.1 Договору № 193-06 від 21.07.2006 діючим в редакції позивача згідно Додаткової угоди від 05.12.2007, а саме: „Цей договір діє з моменту його підписання до 10.07.2012”; постановлено стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на користь Закритого акціонерного товариства „Магазин № 55” державне мито в сумі 42,50 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн. (арк.с.61-65).
07.04.2008 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду по справі № 20-7/426 рішення господарського суду міста Севастополя по справі № 20-7/426 від 15.01.2008 залишено без змін (арк.с.88-93).
Спір виник у зв’язку з неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем обов’язку по своєчасному поверненню Орендованого майна Орендодавцю.
Правовідносини сторін регулюються статтями 181, 188, 283-285, 291 Господарського Кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України, статтями 5, 6, 7, 9, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 645, 759, 762, 764, 785, 795 Цивільного Кодексу України.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003) /далі –ЦК України/, статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003), згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, встановлення обставини продовження користування наймачем майном після закінчення строку договору найму протягом одного місяця та за відсутності в межах зазначеного строку заперечень наймодавця, має своїм правовим наслідком поновлення дії договору на строк, який був встановлений раніше.
Відповідно до частини першої статті 285 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки в тому разі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.
Відповідно до статті 785 Цивільного Кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до частин першої та другої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Зазначені положення також містяться у частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Аналогічні положення містяться в статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Орендодавцями, зокрема, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку про необґрунтованість та неспроможність позовних вимог.
При таких обставинах, відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись 181, 188, 283-285, 291 Господарського Кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України, статтями 5, 6, 7, 9, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 645, 759, 762, 764, 785, 795 Цивільного Кодексу України, статтями 22, 33, 34, 35, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 ГПК України
21.04.2008