У Х В А Л А

ІМенеМ  УкрАїНи

08 вересня 2011 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Токар Н.В., ознайомившись з заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

07 вересня 2011 року до суду надійшла позовна заява заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Разом з позовною заявою була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та не рухоме майно, яке належить відповідачу, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, обмеження відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань; заборонити відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб видачу йому паспорта (проїзного документу), Адміністрації Державної прикордонної служби України, вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів (проїзних документів), обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань; вжити заходів для термінового виконання ухвали про забезпечення позову.

Вивчивши заяву, вважаю, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; інші відомості, потрібно для забезпечення позову. Крім того, до заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, про те, що права особи можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, відповідно до п. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути спів рівними із заявленими позивачем вимогами.

Так, з поданої позивачем заяви і вимоги про забезпечення позову не вбачається причин, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, необґрунтована необхідність такого виду забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, рухоме та не рухоме майно, яке належить відповідачу, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань; заборонити відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб видачу йому паспорта (проїзного документу); Адміністрації Державної прикордонної служби України, вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів (проїзних документів), обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань; вжити заходів для термінового виконання ухвали про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя –

ухвалив:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості –відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачи протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                            Н.В. Токар