Справа № 2-3333/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

19 жовтня 2011 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді                                                  Токар Н.В.,

при секретарі                                                            Коломійченко Д.П.,

за участю позивача                                                  ОСОБА_1,

за участю відповідача                                                  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ушкодження здоров’я внаслідок злочину та дії джерела підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 2998 грн. 46 коп. та моральну шкоду у сумі 25000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала на те, що 16 вересня 2009 року приблизно о 14 години 00 хвилин відповідач ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2101, державний номерний знак 651-59АЕ, їхав в м.Дніпропетровську по тротуару вул.Шмідта зі сторони вул.Комсомольської у напрямку пр.К.Маркса. Під час руху, відповідач, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, здійснив наїзд на позивача. Внаслідок ДТП позивачу було завдано тілесні ушкодження у вигляді середнього ступеню тяжкості. Вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.10.2010 року відповідач визнаний винним та засуджений за ст.286 ч.1 КК України та до нього було застосовано покарання у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Зазначеними діями, позивачу була спричинена значна матеріальна та моральна шкода,  тому вона вимушена звернутися до суду з позовною заявою.                     

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, просив стягнути на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ту суму, яка підтверджена належним чином, а саме оригіналами чеків на придбання ліків. Продукти харчування, які позивач покупала на ринку, мають занадто завищені суми та не мають чеків на їх придбання, тому, в цій частині позовні вимоги, він не визнає. Що стосується послуг доглядальниці, в цій частині також сума є необґрунтованою, оскільки не підтверджена чеками або квитанціями, оформленими належним чином. Розмір моральної шкоди вважає завищеним, крім того, внаслідок ДТП йому також була спричинена як матеріальна так і моральна шкода, тому не заперечував проти стягнення моральної шкоди у сумі 2000 грн.

Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв’язку  з наступним.

У судовому засіданні встановлено  і не заперечувалось сторонами по справі, що 16 вересня 2009 року приблизно о 14 години 00 хвилин  ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2101, державний номерний знак 651-59АЕ, їхав в м.Дніпропетровську по тротуару по вул.Шмідта зі сторони вул.Комсомольської у напрямку пр.К.Маркса. Під час руху, відповідач грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, здійснив наїзд на ОСОБА_1

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи №4042 від 28.10.2009 р., ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості (арк.с.16-17).

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.10.2010 року відповідач ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за ст.286 ч.1 КК України та до нього було застосовано покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 3400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с.18-21).

Встановлено і підтверджується письмовими матеріалами справи, що у зв’язку з подією, яка мала місце 16 вересня 2009 року потерпіла ОСОБА_1 –позивач по справі, отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Частково задовольняючи вимогу позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з придбанням медичних препаратів, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідач, володіючи транспортним засобом ВАЗ-2101, реєстраційний номер 651-59АН,  на підставі довіреності, відповідно до вимог ч.2 ст.1187 ЦК України, повинен відшкодувати позивачу матеріальну шкоду.

Як свідчать матеріали цивільної справи, а саме оригінали квитанцій та інші фінансові документи на придбання ліків та інших медичних препаратів для лікування травм, отриманих в результаті ДТП, позивачем  ОСОБА_1 витрачено  на лікування  373 грн. 06 коп. (арк.с.33-34).

Тому, з урахуванням викладеного, з відповідача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди підлягає стягненню сума 373 грн. 06 коп.,  оскільки залишок суми у розмірі 47 грн. 40 коп., не підтверджений оригіналом чека на придбання ліків.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми у розмірі 958 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на купівлю продуктів харчування та сума у розмірі 1620 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат за послуги доглядальниці, задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджена належним чином та відсутні будь-які квитанції на підтвердження зазначеного.  

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2  моральної шкоди у розмірі 25000 грн. 00 коп., суд вважає, що зазначена вимога є надто завищеною, а тому підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя.

В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»є роз’яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.  

Відповідно до положень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих  стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що дорожньо-транспортною пригодою, позивачу дійсно була спричинена моральна шкода, оскільки остання, з огляду на те, що потрапила в ДТП та отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, перенесла величезне хвилювання, тому, з урахуванням характеру та обсягу страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, моральна шкода повинна бути відшкодована відповідачем на користь позивача у сумі 2000 грн.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для    часткового задоволення вимог позивача.  

Відповідно до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача у в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі: за матеріальну шкоду у розмірі 51 грн. 00 коп. та 08 грн. 50 коп. –за моральну шкоду, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.8 ч.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а також на підставі п.3 ч.3 ст. 81 ЦПК України з відповідача повинні бути стягнуті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді у сумі 120 грн. 00 коп., оскільки позивач при зверненні до суду з позовною заявою звільнена від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.  

На підставі вищевикладеного, керуючись  Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.1187 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ушкодження здоров’я внаслідок злочину та дії джерела підвищеної небезпеки –задовольнити частково.

Стягнути  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 373 (триста сімдесят три) грн. 06 (шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнути  з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. та 08 (вісім) грн. 50 (п’ятдесят) коп., а разом 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 50 (п’ятдесят) коп.

Стягнути  з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 120 (сто двадцять) грн.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:ОСОБА_3