Справа № 2-3133/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

11 жовтня 2011 року Красногрвадійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючої                                                             судді Токар Н.В.,

при секретарі                                                                  Коломійченко Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради, третя особа –Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання права власності на самочинно збудовану нежитлову прибудову до приватного житлового будинку садибного типу, суд –

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на самочинно побудовану нежитлову прибудову, літера А?-1, загальною площею 19,9 кв.м., до житлового будинку, літера А-1, загальною площею 98,0 кв.м., у тому числі житлова 65,9 кв.м., нежитлова 32,1 кв.м., у домоволодінні №58 по вулиці Камчатській у місті Дніпропетровську.  

В обґрунтування позову позивач вказала на те, що вона 15 листопада 1990 року придбала у власність 1/1 домоволодіння, що складалося з жилого будинку з відповідними господарчими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в м.Дніпропетровську по вул.Камчатська, буд.58, а саме: ? частину у ОСОБА_2 за договором купівлі –продажу, посвідченого 15 листопада 1990 року державним нотаріусом 3-ої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за  №2-5523; у Дніпропетровському міжміському бюро технічної інвентаризації договір зареєстровано 16 листопада 1990 року, в реєстровій книзі зареєстровано за №435-120; ? частину у ОСОБА_4 за договором купівлі –продажу, посвідченого 15 листопада 1990 року державним нотаріусом 3-ої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за №2-5521; у Дніпропетровському міжміському бюро технічної інвентаризації договір зареєстровано 16 листопада 1990 року, в реєстровій книзі зареєстровано за №435-120. Згодом, вона приватизувала і земельну ділянку та 09 листопада 2000 року отримала державний акт ІІІ-ДП№097692 на право приватної власності на землю, згідно якого ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 21 вересня 2000 року №2426 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0984 гектарів в межах, згідно з планом на території Красногвардійського району м.Дніпропетровська, вул. Камчатська, буд. 58, землю передано для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №032719. Відповідно до договорів купівлі –продажу, що вказані вище та технічного паспорту на жилий будинок від 29 жовтня 1990 року домоволодіння складалося з жилого будинку А-1 з двох квартир та господарчих та побутових будівель та споруд: Б –літня кухня, б –літня кухня, В –уборна, Г –погріб, забори №1,3,5, ворота №2, водоколонка №4. Зокрема у квартирі №1 жилого будинку А-1 були коридор загальною площею 5,6 кв м. та комора загальною площею 2,2 кв.м., всього 7,8 кв.м., однак у 1991 році у зв’язку з потребами родини та з метою поліпшення побутових умов зазначені коридор та комора були зруйновані та замість них побудовано прибудову до житлового будинку загальною площею 19,9 кв.м., в якій розташувалися коридор загальною площею 3,6 кв.м., кухня загальною площею 7,4, санвузол загальною площею 3,1 кв.м. Зазначені роботи були виконані без дозволу на виконання будівельних робіт. У липні 2010 року вона звернулася до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»та оплатила вартість технічної інвентаризації належного їй домоволодіння з житловим будинком та господарчими і побутовими будівлями та спорудами. Технічний паспорт було виготовлено 06 серпня 2010 року, згідно якого прибудова до житлового будинку є самочинним будівництвом, їй було присвоєно літ. А?-1, було здійснено обміри прибудови. Згідно технічного паспорту від 06 серпня 2010 року внаслідок самочинної побудови нежитлової прибудови А?-1 до житлового будинку А-1 та уточнення площ приміщень змінилася загальна площа житлового будинку з 89,6 кв.м. на 98,0. У травні –червні 2011 року КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»було здійснено перевірку технічного стану житлового будинку, літера А-1, в цілому, у тому числі й самовільно побудованої до нього прибудови А?-1. 01 червня 2011 року позивачці було видано висновок про технічний стан приватного житлового будинку садибного типу, дачного будинку, садового будинку з господарчими будівлями і спорудами за вихідним №192/03. Згідно зазначеного висновку оцінка технічного стану прибудови А?-1 до житлового будинку А-1 у належному їй домоволодінні –добрий, житлового будинку –задовільний, іншої прибудови –задовільний. Таким чином, житловий будинок та прибудови до нього були прийнятті в експлуатацію 01 червня 2011 року, у зв’язку з чим, позивач вимушена звернутись до суду.

У судове засідання позивач не з’явилась, про день і час слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за її  відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день і час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, своїм листом просив розглядати справу за відсутності представника відповідача, справу просив розглянути відповідно до чинного законодавства України. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про день і час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно з ч.2 ст.331 ЦК України - право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Крім того, ч.5 ст.376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У судовому засіданні встановлено, що 15 листопада 1990 року ОСОБА_1 придбала у власність 1/1 домоволодіння, що складалося з жилого будинку з відповідними господарчими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в м.Дніпропетровську по вул.Камчатська, буд.58, а саме: ? частину у ОСОБА_2 за договором купівлі –продажу, посвідченого 15 листопада 1990 року державним нотаріусом 3-ої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за №2-5523; у Дніпропетровському міжміському бюро технічної інвентаризації договір зареєстровано 16 листопада 1990 року, в реєстровій книзі зареєстровано за №435-120; ? частину у ОСОБА_4 за договором купівлі –продажу, посвідченого 15 листопада 1990 року державним нотаріусом 3-ої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за №2-5521; у Дніпропетровському міжміському бюро технічної інвентаризації договір зареєстровано 16 листопада 1990 року, в реєстровій книзі зареєстровано за №435-120 (а.с.8-11).

09 листопада 2000 року позивач отримала державний акт ІІІ-ДП№097692 на право приватної власності на землю, згідно якого ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 21 вересня 2000 року №2426 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0984 гектарів в межах, згідно з планом на території Красногвардійського району м.Дніпропетровська, вул.Камчатська, буд. 58, землю передано для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №032719 (а.с.12).

Відповідно до договорів купівлі –продажу та технічного паспорту на жилий будинок від 29 жовтня 1990 року домоволодіння складалося з жилого будинку А-1 з двох квартир та господарчих та побутових будівель та споруд: Б –літня кухня, б –літня кухня, В – уборна, Г –погріб, забори №1,3,5, ворота №2, водоколонка №4. Зокрема у квартирі №1 жилого будинку А-1 були коридор загальною площею 5,6 кв м. та комора загальною площею 2,2 кв.м., всього 7,8 кв.м., однак у 1991 році у зв’язку з потребами родини та з метою поліпшення побутових умов зазначені коридор та комора були зруйновані та замість них побудовано прибудову до житлового будинку загальною площею 19,9 кв.м., в якій розташувалися коридор загальною площею 3,6 кв.м., кухня загальною площею 7,4, санвузол загальною площею 3,1 кв.м.

У липні 2010 року позивач звернулася до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»та оплатила вартість технічної інвентаризації належного їй домоволодіння з житловим будинком та господарчими і побутовими будівлями та спорудами.

Технічний паспорт було виготовлено 06 серпня 2010 року, згідно якого прибудова до житлового будинку є самочинним будівництвом, їй було присвоєно літ. А?-1, було здійснено обміри прибудови. Згідно технічного паспорту від 06 серпня 2010 року внаслідок самочинної побудови нежитлової прибудови А?-1 до житлового будинку А-1 та уточнення площ приміщень змінилася загальна площа житлового будинку з 89,6 кв.м., з них 73,6 кв.м. житлова і 16,0 нежитлова, на 98,0, з них 65,9 кв.м. житлова і 32,1 кв.м. нежитлова (а.с.17-20).

У травні –червні 2011 року КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»було здійснено перевірку технічного стану житлового будинку, літера А-1, в цілому, у тому числі й самовільно побудованої до нього прибудови А?-1.

01 червня 2011 року позивачці було видано висновок про технічний стан приватного житлового будинку садибного типу, дачного будинку, садового будинку з господарчими будівлями і спорудами за вихідним №192/03. Згідно зазначеного висновку оцінка технічного стану прибудови А?-1 до житлового будинку А-1 у належному їй домоволодінні –добрий, житлового будинку – задовільний, іншої прибудови –задовільний (а.с.21)

Таким чином, оскільки позивачка є власником житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, самочинні споруди збудовані за її кошти в межах земельної ділянки, повноправним користувачем та власником якої є позивачка, та дана прибудова не порушує прав інших осіб, суд вважає за можливе визнати за нею право власності на самочинно збудовану прибудову літера А??-1, загальною площею 19,9 кв.м., до житлового будинку, літера А-1, загальною площею 98,0 кв.м., у тому числі житлова 65,9 кв.м., нежитлова 32,1 кв.м., у домоволодінні  №58 по вулиці Камчатській у місті Дніпропетровську.

Крім того, згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних  або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Оскільки право власності позивачки на самовільно побудовані прибудови є невизнаним правом, то позивачка має право на звернення до суду з даними вимогами.

До того ж, відповідно до рішення ХV сесії Дніпропетровської міської ради XXIV скликання від 18 лютого 2004 року № 18/15 «Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів»(додаток 3) до повноважень саме виконавчих органів районних у мсті Дніпропетровську рад відноситься звернення до суду про передачу у комунальну власність безхазяйних нерухомих речей у порядку, встановленому цивільним законодавством України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 376 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 57-61, 209, 212-215, 224-226  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради, третя особа –Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання права власності на самочинно збудовану нежитлову прибудову до приватного житлового будинку садибного типу –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовану нежитлову прибудову, літера А?-1, загальною площею 19,9 кв.м., до житлового будинку, літера А-1, загальною площею 98,0 кв.м., у тому числі житлова 65,9 кв.м., нежитлова 32,1 кв.м., у домоволодінні №58 по вулиці Камчатській у місті Дніпропетровську.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Суддя:ОСОБА_5